Вбивство юристки Ірини Ноздровської

1 січня знайшли тіло зниклої 29 грудня 2017 року юристки Ірини Ноздровської. Причиною смерті стали колото-різані рани на шиї та підборідді.

Активіст тримає фото Ірини Ноздровської на акції протесту під управлінням Нацполіції у Києві 2 січня / Фото: EPA

За два роки до смерті Ноздровської загинула її 26-річна сестра Світлана Сапатінська. Її збив племінник судді Вишгородського суду (на той момент виконував обов'язки голови цього суду - ред.) Дмитро Россошанський.

Щоб домогтися засудження Россошанського, Ірині Ноздровській довелося звільнитися з роботи і присвятити цьому весь свій час. В результаті Россошанського засудили до семи років позбавлення волі. Апеляція на цей вирок була відхилена за два дні до зникнення Ноздровської. ЗМІ та нардеп Мустафа Найєм заявляли, що прямо під час цього засідання суду батько Россошанського погрожував Ірині Ноздровській, заявивши їй: "Ти погано закінчиш". А її родичі кажуть, що погрози вона отримувала постійно.

Після виявлення тіла Ноздровської 2 січня відбулася акція протесту під управлінням Нацполіції в Києві. Протестувальники вважали, що за вбивством Ноздровської стоїть родина Дмитра Россошанського і побоювалися, що поліцейське керівництво може зам'яти цю справу, або навіть сфальсифікувати.

Читайте також:

• Під Києвом знайшли мертвою юристку Ірину Ноздровську. Вона домагалася справедливого вироку для племінника судді, який збив насмерть її сестру
• Розслідування вбивства Ноздровської: від версій до зізнання підозрюваного

Підозрюваний у вбивстві Ноздровської був затриманий 8 січня. 9 січня ЗМІ повідомили, що це батько Дмитра Россошанського Юрій Россошанський. Він зізнався у вбивстві під тиском доказів. 23 липня справу перекваліфікували як Вбивство, вчинене з особливою жорстокістю. Россошанському загрожує довічне ув'язнення. 15 серпня справу передали в суд.

Вигнання Саакашвілі

12 лютого співробітники Держприкордонслужби затримали в Києві екс-президента Грузії та екс-голову Одеської обласної державної адміністрації Міхеїла Саакашвілі. Незважаючи на заклик його прихильників блокувати під'їзди до аеропортів, політика в той самий день було вислано до Польщі.

Відео затримання Міхеїла Саакашвілі в київському ресторані. Увага! Відео містить ненормативну лексику

Першим офіційно прокоментував імовірність депортації Саакашвілі президент України Петро Порошенко, спробувавши від неї дистанціюватися.

• Читайте також: Від даху до ресторану. Історія всіх затримань Саакашвілі з часів позбавлення громадянства

Порошенко ще до затримання Саакашвілі так говорив про ситуацію з ним: "Він порушив український закон. Він був засуджений у Грузії. Не мій обов'язок як президента вирішувати те, що з ним відбувається. Його можна було депортувати, хоча я б цього не хотів. Але це робота Державної міграційної служби та Державної прикордонної служби. Я не хочу впливати на них".

Саакашвілі демонструє посвідчення особи, яке йому видали у Нідерландах 14 лютого / Фото: Mikheil Saakashvili via Facebook

21 лютого стало відомо, що Саакашвілі заборонили в'їзд в Україну на три роки.

Він оселився в Нідерландах, громадянкою яких є його дружина, і навіть влаштувався там на роботу в Академію спікерів.

Україна визнала Росію агресором та змінила АТО на ООС

23 лютого набув чинності Закон про реінтеграцію Донбасу. З остаточного варіанту прибрали згадку про Мінські угоди.

Документом Росія визнається агресором. На неї покладається відповідальність за матеріальну та моральну шкоду, завдану Україні та її громадянам. Тимчасова окупація Росією територій України офіційно визнана незаконною і не створює для РФ ніяких територіальних прав.

Читайте також:

• На Донбасі почав діяти Особливий порядок. Що це означає?
• Війна закінчиться нашою перемогою. Ексклюзивне інтерв'ю командувача ОС Сергія Наєва

У законі сказано, що за громадянами України зберігається право власності на окупованих територіях.

Україна визнає лише два документи, які видаються на окупованій території: свідоцтва про народження і смерть.

Крім того, Закон про реінтеграцію Донбасу дозволив змінити формат АТО на формат операції Об'єднаних сил. Цією операцією став керувати створений з цією метою об'єднаний оперативний штаб, який очолив генерал-лейтенант Сергій Наєв.

Голова об'єднаного оперативного штабу генерал-лейтенант Сергій Наєв / Фото: mil.gov.ua

Розповідаючи про переваги формату Операції об'єднаних сил над форматом АТО, президент України Петро Порошенко пояснював, що керівництво операцією перейде від Служби безпеки до Збройних сил України.

"У ЗСУ з'являються додаткові повноваження в реагуванні на агресію, під їхнє підпорядкування переходять частини і підрозділи Нацгвардії та СБУ, прикордонників, Нацполіціі", - розповів він.

Про завершення АТО Порошенко оголосив 16 березня.

Арешт Надії Савченко за планування теракту

22 березня Верховна Рада проголосувала за зняття недоторканності з народного депутата Надії Савченко. Її відразу ж затримали, а наступного дня заарештували. Народну обраницю обвинувачують у підготовці теракту в парламенті.

Савченко демонструє зірку Героя України в Раді перед голосуванням за зняття з неї недоторканності 22 березня / Фото: EPA

"Мінометами зруйнувати купол Верховної Ради, і автоматами добивати тих, хто виживе", - описував генпрокурор Юрій Луценко плани Савченко.

Був опублікований відеозапис, на якому Савченко обговорює підготовку теракту з керівником центру звільнення полонених Офіцерський корпус Володимиром Рубаном. Його затримали 8 березня на контрольному пункті Майорськ з арсеналом зброї.

Читайте також:

• "План державного перевороту". Про що говорили Савченко та Рубан з військовими на викривальних записах ГПУ
• Савченко про звинувачення у підготовці теракту: Я хотіла налякати владу

Савченко, яка досі перебуває в СІЗО, називає обвинувачення проти себе абсурдом. Після звільнення з російського полону вона встигла втратити всенародну підтримку через свої суперечливі заяви та спроби вести переговори з проросійськими терористами на Донбасі.

Рішення Константинополя про автокефалію УПЦ та Об'єднавчий собор

У квітні президент України Петро Порошенко офіційно звернувся до Вселенського патріарха Варфоломія із проханням надати Україні томос про автокефалію, тобто створити незалежну від Росії помісну православну церкву.

Від початку 1990-х років в Україні існувало кілька православних церков. Канонічний статус був в Української православної церкви Московського патріархату і Бессарабської православної церкви Румунського Патріархату. Українська православна церква Київського патріархату та Українська автокефальна православна церква канонічно визнані не були.

Президент Петро Порошенко виступає на Об'єднавчому соборі 15 грудня 2018 року / Фото: cerkva.info

Проти незалежної православної церкви в Україні різко виступили в Москві. Незважаючи на це, патріарх Варфоломій прийняв рішення надати українській церкві автокефалію. Патріарх РПЦ Кирило вирушив у Константинополь, але переконати Вселенського патріарха йому не вдалося.

Читайте також:

• Автокефалія. Як проходили вибори предстоятеля помісної церкви і чому на них переміг митрополит Епіфаній
• Об'єднавчий собор. Як відбувалася одна з найважливіших подій в історії незалежної України і що далі
• Автокефалія на фінішній прямій. Скільки у світі помісних церков і яке місце може отримати Українська церква
• Митрополит Епіфаній. Хто став предстоятелем Української православної церкви

11 жовтня Синод Константинополя прийняв історичне рішення скасувати синодальний лист 1686 року, після якого Київська митрополія опинилася під юрисдикцією Москви. Синод Константинополя також відновив канонічний статус предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату Філарета та предстоятеля Української автокефальної православної церкви Макарія.

У відповідь на це Синод РПЦ прийняв рішення відмовитися від євхаристійного спілкування з Константинополем, а патріарх Кирило заявив, що Константинопольський патріарх впав у розкол. Юрисдикцію Константинополя над Київською митрополією відмовилася визнавати також УПЦ МП.

15 грудня у Софії Київській відбувся Об'єднавчий собор, на якому було обрано предстоятеля єдиної Української православної церкви - митрополита Епіфанія (Думенко). На Об'єднавчому соборі також затвердили статут церкви, яка отримала назву Православна церква України.

Глава Православної церкви України митрополит Епіфаній / Фото: cerkva.info

У Соборі брали участь лише два представники УПЦ МП - митрополит Вінницький і Барський Симеон та митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко). Коментуючи їхню участь, Московський патріархат заявив, що обидва митрополити перейшли в розкол і в диптиху канонічних єпископів України вони більше не значаться. Вигнаних з УПЦ МП митрополитів прийняв у свою юрисдикцію Константинопольський патріархат.

Очікується, що Вселенський патріарх Варфоломій вручить томос про автокефалію Православної церкви України напередодні Різдва, 6 січня.

Агресія Росії в Азовському морі і введення воєнного стану

З квітня Росія почала захоплювати судна, що прямують у порти Бердянська і Маріуполя під час їх проходу через Керченську протоку і в самому Азовському морі. При цьому вантажоперевізники несуть великі фінансові втрати. Заважає проходу суден і побудований Росією Керченський міст.

Ці дії суперечать міжнародному договору, згідно з яким Азовське море є водами внутрішнього користування як для України, так і для РФ, і їх можуть вільно використовувати обидві країни.

Президент України Петро Порошенко на Генасамблеї ООН заявляв, що мета Росії - окупувати Азовське море, так само як вона окупувала Крим.

Читайте також:

• Хронологія агресії в Азовському морі
• "Росія повинна заплатити". Українські кораблі захоплені в Азовському морі, на порядку денному - воєнний стан
• Це поворот у неоголошеній війні. Світові ЗМІ про новий виток конфлікту в Азовському морі

Рада національної безпеки та оборони України прийняла рішення про посилення присутності українських військових в Азовському морі, розмістивши там корабельно-катерне угруповання Військово-морських сил. Спочатку її посилили пошуково-рятувальне судно Донбас і морський буксир Корець. Їх похід на базу викликав паніку в РФ.

За даними Держприкордонслужби, Росія у жовтні мала в Азовському морі угруповання з понад 120 кораблів і катерів. Збройні сили України готувалися до можливого загострення ситуації у Приазов'ї. В кінці жовтня прикордонники зі складу Об'єднаних сил провели навчання з противодесантної оборони на узбережжі Азовського моря. А в РНБО доручили уряду визначити координати серединної лінії між українськими і російськими внутрішніми водами в Азовському морі, Керченській протоці і Чорному морі.

Захоплені Росією українські кораблі в окупованій Керчі / Фото: EPA

Через дії Росії в Азовському морі Україна почала переговори з ЄС та США про введення проти неї нових санкцій.

25 листопада прикордонні кораблі РФ здійснили агресивні дії проти трьох кораблів ВМС ЗС України - артилерійських катерів Бердянськ та Нікополь і рейдового буксира Яни Капу - під час їх переходу з порту Одеси в порт Маріуполь Азовського моря. Внаслідок тарану прикордонного корабля РФ був пошкоджений буксир ВМС України. Росія також обстріляла українські кораблі, намагаючись знищити українських моряків. Шестеро військовослужбовців ВМС України були поранені, троє з них отримали серйозні поранення і були прооперовані.

Після цього російський спецназ захопив українські кораблі, їх переправили в окуповану Керч. Росія також закрила прохід через Керченську протоку для цивільних суден.

Російська сторона звинувачує українських моряків у незаконному перетині кордону. Київ вважає їх військовополоненими. Всього були захоплені 24 моряки, їх зааештував окупаційний суд Сімферополя.

Читайте також:

• У 10 областях України вводять воєнний стан. Що це означає на практиці? 10 карток
• Поєднання цинізму і контролю. Що являє собою СІЗО Лефортово, де утримуються полонені українські моряки
• Зберегли вірність присязі. Що відомо про українських моряків, захоплених Росією

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану в областях, що межують з РФ, розташованих вздовж придністровської ділянки українсько-молдовського кордону та вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів. Закон набув чинності 28 листопада. Воєнний стан введено у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Одеській, Харківській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях, а також у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії.

29 листопада захоплених моряків вивезли з окупованого Криму у московське Лефортовське СІЗО. Адвокат Микола Полозов повідомляв, що на них тиснуть, щоб вони визнали "провину".

20 грудня президент РФ Володимир Путін розповів, що вів переговори з проросійським українським політиком Віктором Медведчуком про їх звільнення і заявив йому, що доля українських моряків вирішуватиметься за результатами "кримінального провадження".

Співробітники ФСБ виводять одного із захоплених українських моряків з будівлі Сімферопольського суду, 28 листопада / Фото: EPA

ЄС і США розглядають можливість ввести нові санкції проти Росії через агресію в Керченській протоці і захоплення українських кораблів та моряків. Про це, зокрема, заявляв спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер. Проти росіян, відповідальних за атаку на українських моряків у Керченській протоці, ввела національні санкції Литва.

Голодування Сенцова

14 травня український політв'язень Олег Сенцов, якого Росія незаконно утримує вже більше чотирьох років, оголосив голодування. Він вимагав звільнити всіх українських політв'язнів у Росії (близько 70 осіб).

У ЗМІ з'являлися повідомлення про значне погіршення стану здоров'я Сенцова. Український омбудсмен Людмила Денисова двічі приїжджала в Лабитнангі, де розташована колонія, в якій утримують режисера, але її до нього не пропустили.

9 липня з Сенцовим вперше з 2014 року зустрілася його двоюрідна сестра Наталія Каплан. Вона розповіла, що за час голодування він втратив 15 кг і став важити 75 кг, тоді як його зріст 190 см.

Сенцов пережив три кризи голодування.

"Перша криза - людина звикає до голодування. Друга криза - у неї починаються зміни. Третя криза - вона живе з цими змінами. Четверта - це вже відмова органів йде" - розповідав адвокат Сенцова Дмитро Дінзе.

Після другої кризи Сенцов погодився приймати по дві ложки харчової суміші щодня під загрозою примусового годування. Після третьої інформаційні ресурси повідомляли про вкрай важкому стані режисера. Однак російська влада рапортувала про "стабільний стан" українця й опублікували кілька фото з ним.

• Читайте також: 100 днів голодування Сенцова. Що сталося з українським політв'язнем за цей час

5 жовтня Сенцов припинив голодування, пояснивши, що в іншому випадку його повинні були почати годувати примусово.

Всього голодування Сенцова тривало 145 днів.

Фото Олега Сенцова, оприлюднене російськими тюремниками 28 вересня / Фото: 89.fsin.su

25 жовтня Сенцов став лауреатом премії За свободу думки імені Сахарова, а 2 листопада - премії імені Сергія Магнітського. На жоден із численних закликів світової спільноти звільнити режисера Росія не відгукнулася.

Інсценування вбивства Бабченка

29 травня поліція заявила про вбивство в Києві російського журналіста Аркадія Бабченка, відомого своєю проукраїнською позицією. Повідомлялося, що Бабченка вбили пострілами в спину, коли він заходив у свою квартиру.

Однак 30 травня Бабченко раптово з'явився на спільному брифінгу голови СБУ Василя Грицака і генпрокурора Юрія Луценка - його смерть виявилася інсценуванням СБУ.

Журналіст розповів, що операція СБУ готувалася два місяці, а його самого посвятили в курс справи місяць тому.

Читайте також:

• Аркадій Бабченко живий. Що відбулося насправді
• Погана ідея в епоху війни з фейками. Світові ЗМІ збентежені несправжнім "вбивством" Бабченка
• Що відомо про підозрюваного в організації і виконавця "вбивства" Бабченка
• "Вбивця" Бабченка розповів про себе, знайомство з Германом та спецоперацію

Голова СБУ Василь Грицак повідомив, що, за даними СБУ, вбивство Аркадія Бабаченка замовили російські спецслужби. За його словами, планувалися й інші вбивства - організатор замаху говорив про необхідність "усунення" на території України 30 людей - громадян Росії, які виїхали із цієї країни через свої політичні переконання.

Підозрюваним в організації замаху на російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка є громадянин України Борис Львович Герман, виконавчий директор українсько-німецького СП Шмайсер. Його засудили до 4,5 року позбавлення волі.

Аркадій Бабченко (другий зліва) на прес-конференції про інсценування його вбивства / Фото: ssu.gov.ua

"Виконавцем" вбивства виявився колишній священик Олексій Цимбалюк, який воював в АТО. Він розповів, що зіграв цю роль за завданням СБУ.

На початку червня Луценко повідомив, що у списку потенційних жертв, яких планувала вбити ФСБ, 47 людей.

Вбивство Гандзюк і напади на активістів

31 липня активістку і чиновницю Херсонської міськради Катерину Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою. Вона отримала хімічні опіки понад 35% поверхні тіла. 33-річна Гандзюк перенесла кілька операцій, проте 4 листопада померла.

Поліції закидали саботаж розслідування. Лише під тиском громадськості справу перекваліфікували з хуліганства на замах на вбивство. Правоохоронці хвалилися швидким затриманням першого підозрюваного. Але його довелося відпустити - журналісти з'ясували, що в нього є алібі. На даний момент заарештовані шестеро підозрюваних в організації та скоєнні нападу: помічник нардепа Миколи Паламарчука (БПП) Ігор Павловський і ветерани АТО. Крім того, рівно через місяць після вбивства Гандзюк генпрокурор Юрій Луценко заявив, що було оголошено про підозру ключовому організатору нападу - "громадянину Левіну" на прізвисько Москал-молодший, який був засуджений разом з батьком за організацію вбивств 15 людей та звільнений достроково за законом Савченко. Справжнє ім'я Левіна - Олексій Москаленко. Він виїхав з України після перших затримань у справі Гандзюк.

В Україні відбувалися протести з вимогами адекватно розслідувати вбивство Гандзюк, напади на інших активістів і нарешті встановити замовників.

Читайте також:

• Москал-молодший. Що відомо про "ключового організатора" нападу на Гандзюк
• З кого потрібно запитати за смерть Гандзюк? Відомі українці поділилися своєю думкою
• 300 грн за знаряддя вбивства. Які подробиці про розслідування справи Гандзюк розкрив голова Нацполіції
• Корупція, сепаратизм, байдужість. Проти чого боролася Катерина Гандзюк
• Наїзд вантажівкою, постріли у спину, побиття. Найгучніші напади на громадських активістів в Україні за рік

Крім Гандзюк, за минулий рік було здійснено напади на одеського активіста Олега Михайлика (вогнепальні поранення грудної клітини та плеча), волонтера з Одеси Андрія Вагапова (вогнепальні поранення ніг), лідера одеської організації Народного Руху України Михайла Кузаконя та одеського журналіста Григорія Козьму, яких намагалися збити вантажівкою, активіста й учасника АТО з Бердянська Віталія Олешка (позивний "Сармат", застрелений у дворі власного готелю на очах у дружини та друзів), херсонського журналіста-розслідувача Сергія Нікитенка (побитий ногами на парковці) та багатьох інших.

Вакарчук і Зеленський у президентському рейтингу

У 2018 році достроково розпочалася президентська передвиборча кампанія. Її головною особливістю став дуже низький рейтинг всіх кандидатів у президенти, а також те, що в їх списку з'явилися та залишаються там представники шоу-бізнесу. Співак В'ячеслав Вакарчук та комік Володимир Зеленський опинилися у верхніх рядках рейтингу, хоча поки що офіційно не оголошували про намір брати участь у виборах.

Зеленський в ролі президента у серіалі Слуга народу / Фото: Слуга Народу via Facebook

Читайте також:

• Фактор Вакарчука. Що стоїть за союзами заради виборів
• "Його політичний вплив безперечний". NYT опублікувала велику статтю про Вакарчука
• Хто штовхає Зеленського в політику
• Слуга народу. Що Зеленський буде робити з другим місцем у президентському рейтингу

Вакарчук тривалий час перебував на третьому місці у списку потенційних кандидатів у президенти. За цей час він встиг зробити низку суперечливих заяв, так і не давши однозначної відповіді на питання, чи збирається висувати свою кандидатуру.

Вакарчук цілий рік уникав відповіді на питання, чи буде він балотуватися у президенти / Фото: Наталія Кравчук/НВ

Володимир Зеленський у листопаді вийшов на друге місце в рейтингу. Він обійшов чинного президента Петра Порошенка і пропустив вперед лише лідера Батьківщини Юлію Тимошенко. Причому, за даними джерела журналу Новое Время, Зеленський у вересні відмовлявся від наміру спробувати щастя на президентських виборах. Але під тиском олігарха Ігоря Коломойського він, можливо, змінив свою думку. 16 листопада Зеленський заявив ЗМІ, що остаточного рішення про свою участь у виборах ще не прийняв.

Відключення аналогового телебачення

З 1 серпня в Україні почали відключати аналогове телемовлення і запускати замість нього цифрове. У цей день аналогове телебачення відключили в Києві та Кропивницькому.

Фото: HolgersFotografie / pixabay.com

Спочатку планувалося, що до 31 серпня його відключать по всій країні. Але Нацрада з питань телебачення і радіомовлення запропонувала Кабміну зберегти аналогове мовлення на прикордонних територіях, де існують ризики інформаційного впливу Росії, і для суспільного мовника (НСТУ) і місцевих компаній, які не мають цифрових ліцензій. Кабмін погодився зберегти аналогове мовлення на частині території України до кінця травня 2019 року. До цього часу продовжить діяти близько 40% передавачів аналогового сигналу.

Для того, щоб приймати цифровий сигнал, користувачам потрібен спеціальний TV-тюнер T2, який підключається до телевізора. Його вартість починається від 320 грн. В сучасних телевізорах вже може бути вбудований TV-тюнер.

Підрив Захарченка

31 серпня в донецькому ресторані Сепар внаслідок вибуху загинув ватажок терористичної організації "ДНР" Олександр Захарченко. ЗМІ повідомляли, що він помер від отриманих поранень у лікарні. Загинув також охоронець Захарченка, деякі ЗМІ писали, що загиблих більше.

Зазначалося, що вибухівка була замаскована під світильник.

Ресторан Сепар, у якому підірвали Захарченка / Фото: EPA

Поруч із Захарченком у момент вибуху був "міністр доходів і зборів "ДНР"" Олександр Тимофеєв на прізвисько Ташкент, він був поранений, але вижив, і, за даними ЗМІ, через тиждень втік до Москви.

Постраждала також жінка, яка, імовірно, є керівником молодіжного крила організації "Оплот Донбасу" Наталією Волковою.

Бойовики відразу ж заявили, що затримали "українську ДРГ", яка підірвала Захарченка. В СБУ це спростували і зазначили, що основними версіями ліквідації Захарченка є розборки на комерційній основі і зачистка свідків воєнного вторгнення Росії на Донбас.

Читайте також:

• Занесений вітром. Як електромеханік Захарченко очолив ДНР - архівний матеріал
• Ватажок терористів "ДНР" Захарченко загинув внаслідок вибуху. Хто він такий і що відомо про його життя

Захарченка поховали 2 вересня у закритій труні. За даними журналістів, для створення масовості на його похорон сказали приходити бюджетникам та студентам.

Похорон Захарченка в Донецьку 2 вересня / Фото: EPA

Тимчасово виконуючим обов'язки Захарченка став так званий "віце-прем'єр" Дмитро Трапезников. Вже 7 вересня Трапезникова змістив Денис Пушилін.

У вересні СБУ оприлюднила аудіозапис, на якому помічник Пушиліна Олександр Лаврентьєв обговорює із двома невідомими остаточне рішення "проблеми Захарченка".

11 листопада на окупованих територіях відбулися нові псевдовибори. Після них було оголошено, що головою "ЛНР" обрали Леоніда Пасічника, а головою "ДНР" Дениса Пушиліна.

Вибухи боєприпасів під Ічнею

9 жовтня близько 3:30 ночі на 6-му арсеналі Міноборони, розташованому біля Ічні в Чернігівській області почалася пожежа і масштабна детонація боєприпасів. Спочатку частота вибухів становила 2-3 на секунду, але до 14:00 знизилася до приблизно одного на хвилину.

У небезпечній зоні опинилися 20 тисяч людей, 12,5 тисячі людей з Ічні та 16-кілометрової зони навколо складу з боєприпасами евакуювали. Найближчі до арсеналу дороги перекрили.

Судячи з фото очевидців, деякі снаряди з арсеналу долетіли до Ічні, села, розташовані ближче до арсеналу, постраждали більше. Снарядами від градів були всіяні поля в околицях.

Військові відразу ж повідомили, що вибухи почалися в кількох кінцях арсеналу одночасно або майже одночасно. У військовій прокуратурі дійшли висновку, що причиною вибухів стала диверсія. Головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що вибухові пристрої активували за допомогою мобільного телефону.

Повністю ліквідувати пожежу вдалося лише через 16 діб - 24 жовтня.

Читайте також:

• Вибухи на військових складах біля Ічні: всі подробиці за перший день надзвичайної події
• Паніки немає, але не вистачає ковдр і матраців. Як провели ніч евакуйовані через вибухи військових складів в Ічні
• Люди почали повертатися додому, але вибухи тривають. Що зараз відбувається під Ічнею
• Ічня, Калинівка, Маріуполь, Балаклея, Сватове: як в Україні вибухають склади з боєприпасами

Внаслідок події ніхто не постраждав і не загинув. Однак, за даними ЗМІ, пожежа знищила близько 95% боєприпасів, які зберігалися на складі. Вціліло лише чотири захищених бетонованих укриття.

Арсенал під Ічнею став п'ятим від 2015 року складом боєприпасів в Україні, знищеним пожежею. До цього подібні випадки відбувалися в Калинівці поруч із Вінницею, неподалік від Маріуполя Донецької області, у Балаклії Харківської області та у Сватовому Луганської області.

Зростання цін на газ

З 1 листопада ціни на газ для українців зросли на 23,5%. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман назвав підвищення тарифів вимушеним кроком, який був необхідний для отримання кредитів від МВФ, без яких "у країні буде криза, інфляція, знецінення доходів".

Заради нового кредиту від МВФ ціни на газ підвищили на 23,5% / Фото: piviso/pixabay.com

Прем'єр заявив, що уряд уникнув підвищення ціни на газ на 60% і погодився на 23,5% "за відсутності іншого варіанту". Він запевнив, що до кінця опалювального сезону ціна на газ підвищуватися не буде.

Підвищення ціни на газ веде і до підвищення тарифів на опалення.

За даними ЗМІ, в рамках нових домовленостей з МВФ ціна на газ повинна зрости ще на 40%. Але якщо раніше мова йшла про разове підвищенні тарифів, зараз те ж саме пропонується зробити в кілька етапів. У країни на це є рік.

Згідно з Меморандумом про співпрацю з МВФ, з 1 січня 2020 року Нафтогаз буде продавати газ для побутових споживачів і компаній-виробників теплової енергії за переважаючими ринковими цінами.

НВ