/Сюжет НВ

В центрі уваги України та світу зараз ракетний обстріл торгового центру у Кременчузі, здійснений військами РФ, остаточна кількість жертв якого ще встановлюється. Однак це не єдиний випадок масового вбивства мирних мешканців в Україні рашистами за останні два дні.

28 червня Україна відзначає 26-ту річницю ухвалення Конституції. День Конституції — державне свято, але у 2022 році вихідного через воєнний стан в цей день не буде.

У своєму нещодавньому відеозверненні президент України Володимир Зеленський заявив, що Кремль намагається втягнути білорусів у війну, а територію цієї країни рашисти використали для завдання ракетних ударів по Україні 25 червня.

26 червня, в день щорічного саміту G7, Росія обстріляла ракетами житловий район Києва. Внаслідок обстрілу один чоловік загинув, його семирічна донька та дружина, яка є громадянкою РФ, були поранені. Крім них постраждали ще четверо людей.

Імовірні проблеми зі здоров’ям російського диктатора Володимира Путіна підігрівають дискусію про те, якою може бути зміна влади в Росії у разі смерті чи недієздатності тирана.

21 червня уряд Німеччини вперше оприлюднив повний перелік озброєнь та нелетальної військової допомоги, яку країна вже поставила чи має намір передати Україні.

81 рік тому, 22 червня 1941 року, розпочалася німецько-радянська війна. Нацистська Німеччина відкрила новий театр Другої світової війни нападом на іншу тоталітарну державу і свого нещодавнього союзника — СРСР.

Геополітичний словник українців поповнився словом Тримор’я: 20 червня Україна набула статусу партнера-учасника цієї міжнародної ініціативи, яка об'єднує 12 держав Євросоюзу і відома також як Балто-Адріато-Чорноморська ініціатива.

Слідом за недавнім скандалом щодо ідеї оголосити «незаконним» визнання незалежності Литви в Росії знову звучать погрози на адресу цієї країни. Причина — рішення Вільнюса заборонити транзит санкційних товарів із РФ через литовську територію до Калінінградської області.

19 червня Верховна Рада заборонила транслювати російську музику в медіа та громадських місцях. НВ розповідає, на який саме контент поширюється заборона, та наводить перші реакції на неї.

Місяць військових навчань у Білорусі та нові войовничі випади білоруського диктатора Олександра Лукашенка провокують дедалі більше запитань про те, наскільки далеко готовий піти Мінськ і чи може Білорусь вторгнутися в Україну під тиском Москви.

Легендарна парамедикиня Юлія Паєвська з позивним Тайра нещодавно була звільнена з полону окупантів. Її захопили в полон у Маріуполі ще 16 березня.

Війна Росії проти України, попри очікування Москви, значно прискорила процес євроінтеграції Києва.

Військовий експерт Олег Жданов в інтерв'ю Радіо НВ назвав дві причини того, чому Україна не знищує окупантів на Зміїному.

Західні медіа вважають важливим і знаковим приїзд до Києва лідерів трьох найвпливовіших країн ЄС — президента Франції Еммануеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца та прем'єр-міністра Італії Маріо Драгі - у супроводі президента Румунії Клауса Йоханніса.

Кремль не полишає надії провести «референдуми» щодо приєднання до Росії на захоплених територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України. Згодом Москва хоче об'єднати їх в один округ у складі РФ — цей загарбницький «проект» вже отримав своїх кураторів та організаторів.

У ніч на 15 червня окупаційні війська обстріляли Апостолове Дніпропетровської області з Ураганів. В результаті загинули четверо людей і ще одну людину було поранено.

На тлі чуток про хворобу Володимира Путіна та невдоволення вторгненням в Україну в окремих прошарках еліт РФ у медіа дедалі частіше обговорюють імена можливих наступників російського диктатора.

14 червня стало відомо про загибель у бою під Ізюмом активіста та розвідника 93-ї окремої механізованої бригади Холодний яр Романа Ратушного.

Через 110 днів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну фокус світової уваги до війни помітно змістився у бік дискусії про те, чи можна досягти миру ціною компромісних кроків з боку Києва.