Польща ввела кримінальну відповідальність за "неправильну" інтерпретацію Голокосту. Це не сподобалося Україні, Ізраїлю та США

0 коментувати
Польща заборонила називати нацистські концтабори

Польща заборонила називати нацистські концтабори "польськими таборами смерті" і заперечувати "злочини українських націоналістів"

26 січня польський Сейм прийняв нову редакцію закону Про Інститут національної пам'яті, а в ніч на 1 лютого цей закон підтримав Сенат Польщі.

В Україні слідом за лідером партії Кукіз'15, яка виступила його ініціатором, цей закон називають "законом про заборону бандерівської ідеології" та інтерпретують вкрай негативно. Негативну реакцію він викликав також в Ізраїлі, США та низці інших країн. А ОБСЄ закликала президента Польщі Анджея Дуду його ветувати.

НВ розповідає про новий скандальний закон в сусідній країні і проблеми, які викликало його прийняття.

Заборона заперечувати "злочини українських націоналістів" і вирази "польські табори смерті"

Новий польський закон дає визначення "злочинів українських націоналістів і українських формувань, які колаборували з Третім Рейхом" і вводить можливість відкриття на підставі закону про Інститут національної пам'яті Польщі кримінальних проваджень проти осіб, "які заперечують вчинення цих злочинів". Ця норма стосується і Волинської трагедії, яку Варшава раніше визнала геноцидом.

Ініціатором закону була польська партія Кукіз'15. Лідер цієї партії Павло Кукіз, коментуючи голосування Сейму за нього, заявив на своїй сторінці в Twitter, що він "забороняє пропаганду бандеризму".

У Сеймі Закон підтримали 279 польських депутатів з 414 зареєстрованих.

Крім заборони заперечувати злочини українських націоналістів, закон також забороняє приписувати "польському народові або державі відповідальність або причетність до злочинів Третього рейху або іншим злочинам проти людяності, миру і військових злочинів" під загрозою штрафу або позбавлення волі на термін до трьох років. Зокрема, мова йде про використання формулювання "польські табори смерті".

31 січня комісія польського Сенату підтримала закон, відмовившись змінювати формулювання про "злочини українських націоналістів".

У ніч на 1 лютого (близько 3:00 за київським часом) за цей закон проголосували 57 сенаторів, переважна більшість з яких є членами правлячої партії Право і Справедливість (PiS). Проти проголосували 23 сенатори опозиційних сил, ще двоє сенаторів утрималися.

Опозиція наполягала, що законопроект є невдалим і його потрібно змінити, оскільки він вводить цензуру в Польщі на ведення дискусій з питання провини поляків у злочинах під час Другої світової війни і погіршує відносини з іншими країнами, зокрема Ізраїлем і США.

Для набуття чинності закону, його повинен підписати президент Польщі Анджей Дуда. Його прес-секретар Кшиштоф Лапіньскій 29 січня заявляв, що президент "ретельно проаналізує" цей закон.

Реакція України

Президент України Петро Порошенко заявив, що оцінки, які містяться в прийнятому документі, "абсолютно необ'єктивні і категорично неприйнятні".

"Жодне політичне рішення не може замінити історичну правду. Ухвалений законопроект не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Україною та Польщею", - зазначив він.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що рішення польського парламенту спрямоване не на дискусію про історичну правду, а на побудову історичної міфології.

"Введення в юридичну площину терміна "злочини українських націоналістів" посилює однобічні стереотипи та провокує реакцію у відповідь. Ідея визнати якісь нації злочинними веде в нікуди", - підкреслив міністр.

Директор Інституту Національної пам'яті України Володимир В'ятрович написав на своїй сторінці в Facebook, що, з огляду на те, що "в Україні цей закон позитивно сприймають виключно проросійські сили, стає зрозуміло, кого збираються підтримувати польські політики".

Варто зазначити, що прес-секретар глави Кремля Дмитро Пєсков 1 лютого відмовився сформулювати офіційну позицію Росії щодо польського закону.

"Ви знаєте, я, чесно кажучи, не стану зараз озвучувати, тому що я, на жаль, детально інформацією не володію. Я думаю, що після того, як ми вивчимо цю інформацію, ми зможемо якось сформулювати позицію", - заявив він.

Народний депутат від БПП Володимир Ар'єв у контексті прийняття даного закону підкреслив важливість правильних висновків з історичного минулого.

"Польські політики забули, чим закінчилася ворожнеча України та Польщі для обох країн. Європейські політики забули, чим закінчилися спроби задобрення агресора перед Другою світовою. Українські переважно не роблять висновків з внутрішньої колотнечі 1918-19 років", - заявив він.

А глава комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко підкреслила, що "політизуючи історію, польські політики переходять червоні лінії в добросусідських відносинах з Україною, Литвою, Німеччиною".

На її думку, Польща "від локомотива і зразка демократії" в Центрально-східній Європі "скочується до шовіністичного диктату політики над історичною правдою, селективно обираючи чутливі сторінки історії".

5 лютого спікер Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що Рада розгляне проект заяви про прийняття Польщею закону про Інститут національної пам'яті. Підготовлений проект заяви вже направлений до фракцій для ознайомлення, зазначив спікер.

Реакція Ізраїлю та США

31 січня в парламенті Ізраїлю запропонували законопроект, згідно з яким, на той момент ще остаточно не прийнятий польський закон, що забороняє говорити про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту.

"Поляки та інші, хто може захотіти їх наслідувати, повинні знати, що історична правда єврейського народу не продається", - заявив один з ініціаторів законопроекту Іцик Шмуль.

"Багато поляків знали і допомагали машині знищення нацистів. Польська спроба переписати історію, закрити роти тим, хто пережив Голокост, є шокуючою і гідною презирства", - додав він.

Законопроект про внесення поправок до закону про захист від заперечення Голокосту підтримують 61 з 120 депутатів Кнесету. Його ініціаторами виступили як депутати коаліції, так і опозиції.

Закон 1986 року про захист від заперечення Голокосту передбачає до 5 років позбавлення волі для тих, хто заперечує або ідентифікує себе зі злочинами проти єврейського народу.

Відразу ж після прийняття польського закону 1 лютого прес-секретар ізраїльського МЗС Еммануель Нагшон заявив, що Ізраїль категорично проти рішення польського Сенату.

"Жоден закон не змінить фактів", - зазначив він.

А увечері 1 лютого за ініціативи Ізраїлю було відкладено на невизначений термін візит в Єрусалим глави Бюро національної безпеки (BBN) Польщі Павла Солоха.

Цей візит був запланований на 4 лютого.

Крім того, польські ЗМІ повідомили, що у відповідь на прийняття Сенатом законопроекту про Інститут національної пам'яті Ізраїль має намір відкликати свого посла з Польщі. Це може означати велику кризу в двосторонніх відносинах Польщі та Ізраїлю.

В той же день, 1 лютого, представник Держдепу США Хізер Нойерт заявила, що польська влада повинна перевірити, який вплив цей закон чинить "на свободу слова і на партнерські відносини з США".

"Ми розуміємо, що такі вирази як "польські табори смерті" ведуть до помилок і можуть поранити", - зазначила вона.

У той же час, за її словами, закон може пошкодити вільної наукової дискусії. До того ж він не може не вплинути на стратегічні інтереси Польщі, зокрема, на взаємини з США та Ізраїлем.

Коментуючи критику Держдепу МЗС Польщі заявив, що новий закон не обмежує свободу слова, свободу проведення наукових досліджень і публікацію їх результатів, свободу історичних дискусій або художню діяльність. У Польщі запевнили, що мета цього закону - "боротьба з усіма формами заперечення і фальсифікації правди про Голокост".

Також стало відомо, що прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький скликав групу з питань історико-правового діалогу з Ізраїлем.

Як зазначили в прес-службі уряду, главою групи діалогу з Ізраїлем стане віце-прем'єр МЗС Польщі Бартош Ціхоцький.

Членами групи стали також віце-голова Інституту національної пам'яті Матеуш Шпітма, віце-директор Музею Другої світової війни Гжегож Берендт, директор Правового департаменту Канцелярії Кабміну Армен Артвіх і публіцист Броніслав Вільдштайн.

А голова Постійного комітету Ради міністрів Яцек Сасіна запевнив у готовності Польщі до діалогу з Ізраїлем і США про прийнятий закон. Він заявив, що прем'єр-міністр Матеуш Моравецький вже почав проводити "великий діалог", зокрема, обговорив прийнятий закон з прем'єром Ізраїлю і пояснював польську позицію з приводу закону про Інститут національної пам'яті закордонним журналістам. Як зазначив політик, ситуація, що склалася, для Польщі не є корисною і влада це не ігнорує.

Туск: автори законопроекту розкрутили мерзенний наклеп на весь світ

Проти нового закону про Інститут національної пам'яті Польщі виступив і президент Європейської ради і колишній польський прем'єр-міністр Дональд Туск.

"Кожен, хто поширює неправдиве формулювання про "польські табори смерті" шкодить інтересам і доброму імені Польщі. Автори законопроекту розкрутили цей мерзенний наклеп на весь світ", - заявив він на своїй сторінці в Twitter.

Побоювання за свободу слова і виправдання Польщі

Крім США, побоювання за свободу слова в Польщі після прийняття закону висловила міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд.

"Канада стурбована можливим впливом на свободу слова польського законопроекту про співучасть у Голокості. Ми закликаємо Польщу поважати наукові знання і забезпечити відкритість дискусій та освіти про жахи нацистських таборів смерті", - заявила вона на своїй сторінці в Twitter.

А представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив польський закон і закликав його ветувати.

"Свобода вираження поглядів має особливе значення для істориків і вчених. Історія - це питання незалежних наукових досліджень та вільної дискусії, а не судового рішення. Закон повинен бути відхилений як непропорційне обмеження свободи вираження думок", - підкреслив він.

Увечері 1 лютого прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що зміни до закону про Інститут національної пам'яті потрібні для протидії брехні, що приписує злочину проти євреїв невинним людям.

"Брехня Освенциму - це не тільки заперечення німецьких злочинів, але також і інші форми фальсифікації історії. Однією з найгірших форм цієї брехні є применшення відповідальності справжніх злочинців і приписування відповідальності їх жертвам. Ми хочемо боротися з цією брехнею в кожному її прояві. Саме тому ми змінюємо закон про інститут національної пам'яті", - заявив Моравецький в телезверненні до польського народу.

Він додав, що в Польщі ніколи не буде обмежуватися дискусія про Голокост, оскільки поляки самі були його жертвами.

2 лютого Моравецький відвідав в Підкарпатському воєводстві музей сім'ї Ульм, яка в роки війни ховала дві єврейські родини і за це була страчена нацистами. Під час цих відвідин він заявив, що польський закон "без сумніву, не закриє рота дослідникам, без сумніву, не обмежить свободу слова".

"Якщо хтось хоче проводити дослідження, або говорити, що окремі особи були причетні до певних злочинів, окремі польські бандити брали в цьому участь, то вони мають право це робити", - запевнив польський прем'єр.

За його словами, Варшава заборонила вживати визначення "польські табори смерті", оскільки за знищення мільйонів людей в концтаборах відповідає нацистська Німеччина, а не Польща. Він додав, що підтримує закон у нинішньому вигляді, проте зміст закону потрібно додатково пояснити іншим країнам.

3 лютого канцелярія прем'єр-міністра Польщі оприлюднила відеоролик англійською мовою, присвячений історії Польщі в період Другої світової війни і яка пояснювала б мета внесення змін до закону про Інститут національної пам'яті.

На відео виступає глава польського уряду Матеуш Моравецький, а його звернення проілюстровано архівними матеріалами і знімками.

Він каже, зокрема, про те, що "Польща була першою жертвою Третього Рейху, а смерть і страждання в нацистських німецьких концтаборах були спільною долею євреїв, поляків і членів багатьох інших народів і етнічних груп".

Прем'єр також зазначає, що Польща опинилася під німецькою та радянською окупацією, і майже кожна польська родина втратила під час війни когось зі своїх близьких.

Реакція Німеччини

3 лютого міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель прокоментував зміни, внесені до польського закону про Інститут національної пам'яті, заявивши, що "ніхто не знімав провину з німців за злочини проти поляків".

"Немає жодного сумніву, хто несе відповідальність за табори смерті, хто їх побудував і хто вбив мільйони європейських євреїв - а саме німці. Це організоване масове знищення відбувалося від нашої країни і ні від кого іншого. Окремі колабораціоністи нічого не змінюють у цей факт", - заявив він.

Габріель підкреслив, що в Німеччині не намагаються перекласти навіть частину провини за масове знищення євреїв на сусідню Польщу, але огляд власної історії - єдиний шлях до примирення.

"Ми переконані, що тільки ретельний огляд власної історії може привести до примирення. Це означає, що люди, які змушені були випробувати нестерпні страждання Голокосту, можуть говорити про це страждання відкрито і без обмежень", - сказав він.

За його словами, будь-яка фальсифікація історії, термін "польські концентраційні табори", зустрічає рішучий осуд в німецькому суспільстві.

"Усвідомлення цієї історичної провини є частиною сьогоднішньої німецької ідентичності в нашій демократичній державі і центральним консенсусом всіх демократичних сил у нашій країні", - заявив глава МЗС ФРН.

НВ


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Геополітика ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: