Більше калорій — більше нервів. Дослідження виявили, як жирність їжі пов’язана із тривожністю
Під час вивчення впливу вживанням жирної їжі на пацюків, учені виявили зв’язок збільшенням тривожності. Причиною могли стати зміни у мікрофлорі, що супроводжуються порушенням обміну сигналами між кишківником та мозком. Чи можливо це у людей?
Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Biological Research, вивчає вплив дієти з високим вмістом жирів на різноманітність мікробіому кишківника та її подальший вплив симптоми тривожності. Такі досліди над пацюками проводили й раніше, і результатом було те, що тварини, які вживають надмірно жирну їжу, мають вищий ризик розвитку захисної поведінки. Це й спричиняє тривогу, але механізми, що лежать в основі цього, залишаються невідомими.
Як пише видання Nauka, команда науковців з Бразилії та США протягом 9 тижнів годувала пацюків-чоловіків раціоном з високим вмістом жиру або ж звичайним раціоном — останні були контрольною групою. Раз на тиждень у пацюків брали зразки калу для аналізу мікрофлори кишківника. Контрольна група мала значно різноманітнішу мікрофлору від тієї, що вживала жирну їжу.
Після усіх спостережень пацюки проходили поведінкові тести для визначення рівня тривожності. Наприклад, пацюків поміщали у центр лабіринту, де два шляхи були огороджені високими стінками, а два інших — лише низькими перегородками. Піддослідні тварини, які вживали жирну їжу частіше за контрольних пацюків обирали шлях лабіринтом з меншими стінками. Саме цей факт змусив науковців зробити висновки про більший рівень їхньої тривоги. Через 24 години після проведення поведінкових тестів щурів піддавали евтаназії, а їхні жирові відкладення (епідидимальні, пахові та заочеревинні) видаляли для визначення індексу ожиріння. Також досліджували рівень виділення мРНК (матрична) у ядрах серотонінергічної системи мозку, яка впливає на підтримання нормального настрою та апетиту. Виявилося, що надмірне споживання жирної їжі спричиняло збільшення експресії такої мРНК, у тому числі в регіонах, які регулюють тривожну поведінку.
Що дало це дослідження? Воно підкреслює, що дев’ять тижнів впливу дієти з високим вмістом жиру вплинули на різноманітність і склад мікробіому кишківника. Відповідно, це мало наслідки на експресію серотонінергічних генів у мозку і викликало поведінкові реакції, подібні до тривоги, у щурів. У сукупності ці результати дають нове розуміння можливості розробки інтервенцій на основі мікробіому для запобігання психічних розладів, пов’язаних зі стресом, таких як тривожність. Відкриття цього зв’язку між жирною їжею, порушенням мікрофлори та тривожністю допоможе створити лікування психіатричних захворювань, зокрема тривожного розладу, засноване на компенсації пошкодження мікрофлори кишківника.
