Іноді очікування тепла може затягнутися на цілий морозний зимовий місяць. У такі моменти хочеться зігрітися та попіклуватися про свій затишок. У азійській культурі домашній комфорт — це їжа. Власне, й жителі Сингапуру звикли довіряти улюбленим ситним та гарячим стравам тоді, коли потрібно прогріти тіло. Пропонуємо поглянути на ті страви, які часто готують в родинах, щоб полегшити собі боротьбу із застудою чи просто, коли хочеться «гаряченького».

Конжі

Конжі: рецепт ніжного рису з куркою

Теплий, заспокійливий та поживний - це куряче конжі ідеальна миска добротної страви на будь-який день! Ідеально підходить для сніданку, обіду або вечері, воно наповнене смаком і налаштовується вашими улюбленими начинками.

Перейти до рецепту

Конжі (congee) — це м’яка рисова каша, яку готують шляхом відварювання рису у великій кількості води, поки рис не розм’якне. Залежно від співвідношення рису та води, густота варіюється від консистенції вівсянки до зернистої каші.

Теплий і ситний, але м’який для шлунку, в хороші часи конжі сам по собі є ситною вечерею, до того ж його можна нескінченно змінювати. Ви можете доповнити його вареним яйцем, подрібненою цибулею та коріандром або неоновими бризками олії з часником та чилі, і їсти. Конжі та його «родичі» не дарма є основними ліками проти грипу в Сінгапурі, Малайзії, Китаї, Південній Кореї: майже в будь-якому місці Східної Азії, де рис є основним продуктом харчування.

Расам

Расам: індійський томатний пряний суп

Пряний расам зі спеціями славиться тим, що є першою домашньою допомогою під час поганого настрою та болю в горлі. Зігрівальний суп можливо не вилікує, але точно порадує смаком та ситністю.

Перейти до рецепту

Традиційна малайська медицина, як і багато стародавніх методів лікування в Азії, глибоко спирається на джаму (англ. jamu) — лікування на основі трав і часто тамаринду від лихоманки. Але тамаринд занадто популярний, щоб використовувати його лише як засіб для припарок. Деякі інгредієнти настільки шановані, що з’являються в інших цілющих стравах з культур, що знаходяться за тисячі миль від нас. Расам, барвистий, але легкий бульйон, що походить з Південної Індії, є чимось більшим, ніж сума його складових частин. Його основу складають такі спеції, як перець, куркума і кмин, а також часник, цибуля і помідори. Як зазначається у статті двох індійських дослідників-медиків, інгредієнти расаму настільки терапевтичні, що страва є «функціональною їжею», інгредієнти якої приносять користь не лише через свою поживну цінність, але й через те, що вони є корисними для організму.

Дослідники пояснюють, що куркума, яка входить до складу расаму, має антимікробні, антиоксидантні та протизапальні властивості - ідеальний засіб для заспокоєння будь-яких недуг. Не дивно, додають вони, що расам — це «ідеальний рецепт, який відповідає принципам, закладеним індійськими системами медицини, такими як аюрведа та сіддха». Цікаво й інше, до цього супу підв'язана й легенда про короля та його сина, який швидко зцілився від недуги завдяки страві.

Бак кут те

Азійський суп Бак кут тех: рецепт зігрівального бульйону для холодних днів

Бак кут те - це смачний суп з великою кількістю м'яса, який ідеально підходить для основної страви, коли хочеться зігрітися та набратися сил.

Перейти до рецепту

Ще один бульйон з історичною передісторією — bak kut teh («бак кут те»), або суп зі свинячих реберець. Ця солона, жирна страва зі свинячими кістками, що довго варилися, перцем і зеленню була популярною серед китайських робітників, які приїхали до Сінгапуру в 19 столітті. Бак кут те, що перекладається як «чай з м’ясом і кістками», годував багатьох робітників перед виснажливим днем. Сьогодні він залишається популярним засобом від грипу і цінується особливо за свої протинабрякові властивості. Бак кут те часто їдять пізно ввечері, коли день стає прохолоднішим. Це тому, що в традиційній китайській медицині (ТКМ) він вважається «гарячим» супом завдяки своєму трав’яному складу. Спектр внутрішньої «теплоти» і «прохолоди» є ключовими поняттями в ТКМ, популярній практиці в Сінгапурі. Надмірна теплота, наприклад, може призвести до лихоманки, болю в горлі та дратівливості, а навпаки — до блідості та втоми.

Какао

Какао напій Міло / Фото: Instagram @papparich.em

Однак іноді нам насамперед потрібен комфорт. Саме тоді на допомогу приходить Milo — шоколадний напій, який продається практично в кожному кіоску міста. Бренд настільки популярний, що в статті Центру управління та сталого розвитку Національного університету Сінгапуру зазначається: «Існує навіть жартівлива думка, що Milo тече по венах сінгапурців». Ба більше, під час пандемії Covid-19 спеціальні медичні центри видали тисячам пацієнтів пакунки з предметами першої необхідності, такими як зубна паста, крекери, а також пакетики з порошком Milo.

Солодовий порошок складається з солодового ячменю, цукрового порошку, сухого молока, какао-порошку та додаткових вітамінів/мінералів. Суміш перетворюється на шоколадний напій шляхом розмішування в гарячій або холодній воді чи молоці. Напій випускається у фірмовій зеленій бляшанці із зображенням Мілона Кротонського, олімпійського атлета 6-го століття.

Хоча він з’явився в Австралії в 1930-х роках, Milo став популярним у багатьох британських колоніях в Азії, включаючи Сінгапур. Після здобуття незалежності в середині 1960-х років (спочатку від Великої Британії, а потім від Федерації Малайзії, до якої він ненадовго приєднався) Milo почали продавати «як національний напій».У 1984 році «Міло» почали виробляти і на місцевому рівні, що ще більше зміцнило місцевий зв’язок з цим напоєм.

Що ж робить цей бестселер таким затребуваним? Частково тому, що Milo є невід'ємною частиною дитинства, його подають у шкільних їдальнях, на днях народження та пікніках. Потім напій також можна зустріти в меню для службовців в армії, де міло надає сил втомленим солдатам.