Україна у 2021: десять головних трендів, якими жила країна, в цифрах та графіках - фото
Сюжет

Україна у 2021: десять головних трендів, якими жила країна, в цифрах та графіках

30 грудня 2021, 10:12

У 2021 році українське суспільство об'єднувала ідея членства в НАТО, підтримка розширення прав української мови і гордість за Збройні сили, які вперше увійшли до топ-25 найпотужніших армій світу та залишаються лідером довіри українців.

НВ узагальнив найважливіші тенденції року у суспільно-політичному житті України та представляє їх у цифрах і графіках.

Автори: Інна Семенова, Тетяна Куцовера, Дар’я Алтуніна.

Відео дня

.

1. «Екватор» Зеленського: зниження рейтингів президента та Слуги народу

У 2021 році спливла половина п’ятирічного президентського терміну Володимира Зеленського. 26 листопада під час великого пресмарафону з цієї нагоди він вкотре заявив, що рішення щодо балотування на другий термін ухвалить, виходячи з рівня підтримки населенням.

«Я точно не вирішую це питання, вирішуватиме суспільство. Це рішення не буде пов’язане із форматом майбутньої коаліції, це точно. Це буде пов’язано з підтримкою моєї особи народом України», — заявив голова держави у відповідь на запитання, чи він готовий піти в президенти ще раз.

До екватора президентства Зеленський підійшов на тлі зниження рейтингу. За даними Центру Разумкова, максимально високих значень популярність президента досягала влітку 2021 року: за нього були готові проголосувати 21,8% усіх опитаних (32,4% тих, хто вже визначився з вибором та візьме участь у голосуванні). Проте наприкінці листопада — саме в період завершення перших 2,5 років Зеленського при владі - ці цифри знизилися до 17% і 25% відповідно. Такий показник помітно нижчий за цифри 2019 року, коли Зеленський виграв перший тур виборів з 30,24% підтримки. Наразі президентський рейтинг близький до мінімальних для Зеленського показників соцопитувань (у лютому 2021 року, за даними центру Разумкова). Крім того, станом на кінець року в опитуваннях КМІС та SOCIS президент був водночас і лідером електоральних симпатій, і лідером антирейтингу кандидатів (тих, за кого виборці не проголосують за жодних обставин).

Аналогічне падіння популярності переживає і президентська партія Слуга народу, динаміка рейтингів якої схожа із популярністю Зеленського. Попри зростання підтримки влітку, наприкінці року за політсилу були готові проголосувати лише 22,7% респондентів (15,4% тих, хто вже визначився з вибором та візьме участь у голосуванні). Тоді як 2019 року Слуга народу виграла парламентські вибори, набравши 43,2% голосів.

І хоча Зеленський поки залишається беззаперечним лідером усіх соцопитувань, зниження рейтингів вже обернулося для нього тривожними несподіванками. Так, згідно з листопадовим дослідженням Центру Разумкова, у другому турі виборів Зеленський міг би мінімально програти своєму колишньому соратнику Дмитру Разумкову, якого Рада відправила у відставку з посади спікера. Гіпотетичний результат другого туру, за даними цього опитування, був би таким:

  • Зеленський переміг би Петра Порошенка: 54% проти 46%;
  • Зеленський переміг би Юрія Бойка: 66,3% проти 33,7%;
  • Разумков міг би перемогти Зеленського: 50,4% проти 49,6%.

.
2. Україна у топ-25 найпотужніших армій світу


2021 рік змусив Україну знову і знову оцінювати боєздатність своїх Збройних сил. Окрім восьмого року війни з РФ, додатковим випробуванням стала нова загроза масштабного вторгнення Росії, яка сконцентрувала біля кордонів України найбільшу кількість військ з 2014 року — спочатку навесні, а потім і восени 2021-го.

Український військовий на передовій (позиція біля села Зайцеве Донецької області, 18 грудня 2021 року) (Фото: REUTERS/Gleb Garanich)

Український військовий на передовій (позиція біля села Зайцеве Донецької області, 18 грудня 2021 року) / Фото: REUTERS/Gleb Garanich

І хоча керівник головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив у грудні, що країна «не має достатніх військових ресурсів, аби відбити повномасштабний наступ Росії, якщо не буде підтримки з боку західних країн», 2021-й став для української армії роком нового визнання.

У міжнародному рейтингу армій Global Firepower 2021, де ЗСУ в останні роки крок за кроком покращували свої позиції, Україна вперше посіла 25-е місце серед 140 країн (у 2018-му було 29-те). У Європі це сьома найсильніша армія після Франції, Великої Британії, Італії, Німеччини, Іспанії та Польщі. Таким чином, ЗСУ можуть пишатися статусом найпотужнішої європейської армії поза НАТО (Росію автори рейтингу не відносять до країн Європи).

Наразі укладачі рейтингу оцінюють чисельність активного складу ЗСУ у 255 тис. осіб, а резерву — у 900 тис. осіб.

За низкою показників, які враховуються під час складання рейтингу, Україна випереджає своє загальне 25-те місце, ось лише деякі з них:

  • чисельність резерву (7 місце зі 140 у світі);
  • самохідна артилерія (8 місце);
  • реактивні системи залпового вогню (11 місце);
  • танкові війська (13 місце);
  • авіапарк бойових винищувачів (18 місце);
  • авіапарк ударних військових гелікоптерів (19 місце).

За даними восьми хвиль опитувань Українського інституту майбутнього (лютий-грудень), 2021 року армія залишалася єдиним в Україні інститутом, якому досі довіряють українці. Лише ЗСУ має позитивний баланс довіри в суспільстві: кількість українців, які довіряють армії, на 37% перевищує частку тих, хто не довіряє Збройним силам. З лютого цей позитивний баланс довіри збільшився втричі, з +12% до +37%.

.

3. Історичний максимум підтримки членства в НАТО серед українців


Рік, що минає, розпочався з резонансного інтерв'ю Володимира Зеленського для програми Axios иходить на платформі HBO), в якому він максимально прямо і навіть претензійно заявив про бажання України приєднатися до НАТО.

«Як потрібно ще більше заявляти про бажання вступу, якщо це закріплено у Конституції України — рух до Євросоюзу, євроінтеграції, а також вступу до НАТО? Тому […] для мене перше запитання [під час зустрічі з Джо Байденом] звучало б так: «Пане президенте [Байден], чому ми досі не в НАТО?».

Наприкінці року тема євроатлантичного курсу України перетворилася на найважливіше питання світового порядку денного — після того, як президент Росії Володимир Путін та МЗС РФ зажадали від Заходу юридичних гарантій нерозширення НАТО на схід, а також невступу України до Альянсу. Щобільше, Москва наполягає на скасуванні рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про те, що Україна та Грузія у майбутньому стануть членами Альянсу. У НАТО вже назвали такий ультиматум неприйнятним, заявивши про неможливість «компромісів у тому, що стосується права країн обирати свій шлях».

На цьому тлі українське суспільство у 2021 році досягло історичного максимуму підтримки вступу до НАТО. За даними листопадового опитування соцгрупи Рейтинг, 58% українців підтримують ідею приєднання до Альянсу, тоді як 35% виступають проти неї.

Це максимальна цифра в історії опитувань Рейтингу. Кількість прихильників НАТО в Україні вперше перевищила 50% восени 2014 року, через півроку після анексії Криму та вторгнення Росії на Донбас (51% за). Після зниження протягом кількох років цей показник знову досяг 53% влітку 2019 року, незабаром після обрання президентом Володимира Зеленського і нарешті піднявся до 56% (липень) — 58% (листопад) у 2021 році.

.

4. Українська мова зміцнює свої права та розширює сферу застосування

2021 року українська мова повернула собі ще частину простору у повсякденному житті країни — набули чинності кілька норм мовного закону, дію яких було відкладено. З січня на українську перейшла вся сфера обслуговування, а з липня розширилася сфера застосування державної мови в кіно, книговиданні та друкованих виданнях, культурній і туристичній галузях. Крім того, з липня вповні запрацювала й норма про іспити з української мови для кандидатів на держпосади.

Акція на захист закону про українську мову біля стін Верховної Ради у Києві, березень 2021 року (Фото: Marian Kushnir / RFE/RL)

Акція на захист закону про українську мову біля стін Верховної Ради у Києві, березень 2021 року / Фото: Marian Kushnir / RFE/RL

Ці зміни вітають більшість українців. За даними літнього опитування Фонду Демократичні ініціативи спільно із соціологічною службою Центру Разумкова, 55% респондентів підтримують норму щодо обслуговування українською мовою (якщо зберігається можливість обслуговування іншими мовами на прохання клієнта, що також гарантовано законом). Не підтримують таку норму 21% опитаних, а майже для 18% українців це питання не має значення.

2021-й рік закріпив тенденцію останніх років: в Україні щороку зростає частка активних носіїв української мови та тих, хто вважає її рідною. За даними збірки Українське суспільство: моніторинг соціальних змін 1992 — 2020, якщо на другому році незалежності лише 36,8% жителів країни спілкувалися вдома українською (29% російською, 32% обома мовами), то у 2015-му році ці цифри становили вже 43% україномовних у побуті (25,6% російською, 30,4% обидві мови), а до 2020-го зросли до 50,8% тих, хто використовує вдома українську (27,6% російська, 21,3% обидві мови). Схожа динаміка і серед тих, для кого українська є рідною мовою: у 1992 році таких було 61,9% (російська 34,9%), у 2015-му році - 73,1% (російська 25%), а в 2020-му — 77,3% (російська 22,3%).

Дослідження Фонду Демініціативи та Центру Разумкова показало, що у 2021 році вже 78% українців називають своєю рідною мовою українську, і лише 18% - російську.

.

5. Незалежній Україні 30 років: смерть «радянської людини» у свідомості «покоління незалежності»


У серпні 2021 року Україна відсвяткувала знакову дату — 30 років із моменту проголошення своєї незалежності. Як свідчить спеціальне дослідження соціологічної групи Рейтинг, присвячений цій даті, за три десятиліття в Україні сформувалося окреме «покоління незалежності». І сьогодні його погляди та цінності помітно відрізняються від інших демографічних груп.

Так, у 2021 році проголошення незалежності загалом підтримали б 80% українців (проти — 15%). А найвищий рівень підтримки незалежності України — саме серед покоління, яке народилося після 1991 року (майже 85−88%).

І якщо громадянами України себе вважають 75% опитаних, а ще й європейцями можуть назвати 26%, то серед представників покоління незалежності обидві цифри помітно вищі: 86% респондентів до 30 років заявили, що почуваються українськими громадянами, а європейцями додатково можуть назвати себе 40% з опитаних у цій категорії.

Респондентам також пропонували ідентифікувати себе як «радянську людину» за 10-бальною шкалою (0 — зовсім не відчуваю себе таким, 10 — абсолютно відчуваю). Серед усіх українців підсумковий показник в середньому становив 2,9 бала, тоді як серед людей молодших 30 років — не більше 1,4.

Крім того, «покоління незалежності» у 2021 році готове виявляти і найбільшу толерантність. Серед українців 16−24 років негативно ставляться до представників ЛГБТ-спільноти 23% опитаних (в середньому в Україні 47%), про негативне ставлення до чайлдфрі-людей заявили 17% (в середньому по країні 42%), а до невіруючих у Бога — лише 12% середньому в Україні 28%).

.

6. Світоглядна прірва між українцями та росіянами рекордно поглибилася


Станом на 2021 рік змінився світогляд переважної більшості українців — і тепер він кардинально відрізняється від цінностей та переваг росіян.

Учасники параду до 30-річчя незалежності України та героїня історичного екскурсу

Учасники параду до 30-річчя незалежності України та героїня історичного екскурсу "ДНК України та українців відвойовує своє" / Фото: Офіс президента України

За даними російського Левада-Центру, сьогодні 49% росіян хотіли б жити в політичній системі радянського зразка — і це максимальний відсоток від початку 2000-х. А майже дві третини опитаних (62%) вважають, що найкраща економічна система — це державне планування та розподіл, а не вільний ринок (теж максимум за всю історію спостережень).

В Україні ж, навпаки, 61% населення є прихильниками ринкових відносин в економіці, а повернення до планової підтримують лише 27%. Аналогічно, на противагу росіянам не шкодують про розпад СРСР 61% жителів України, тоді як шкодують трохи більше 20%.

«Ми вийшли із Союзу, а вони ні, — зробила висновок у коментарі журналу НВ Маріанна Ткаліч, директор дослідницької лабораторії Рейтинг Лаб. — Вони з Івана Грозного ще не вийшли».

.

7. Пандемія не відступає: Україна серед світових антилідерів


Другий рік пандемії став для України, як і для багатьох інших країн світу, випробуванням на готовність населення вакцинуватися від COVID-19 — а отже подбати не лише про свій захист, але й про колективний імунітет у країні.

Попри те, що в Україну вдалося привезти достатню кількість доз препаратів, включаючи найсучасніші мРНК-вакцини Pfizer та Moderna, з іспитом на відповідальність українці впоралися слабко.

Учасниця акції протесту проти вакцинації від COVID-19 у Києві тримає портрет Білла Гейтса – головного

Учасниця акції протесту проти вакцинації від COVID-19 у Києві тримає портрет Білла Гейтса – головного "героя" численних теорій змови антивакцинаторів (листопад 2021 року) / Фото: REUTERS/Serhii Nuzhnenko

За даними порталу Our world in data, станом на 20 грудня у світі в середньому було повністю вакциновано 48% населення, а хоча б одну дозу отримали загалом 57% людей. У країнах Європи ці цифри вищі: 60% імунізовано повністю, тоді як мінімум одну дозу отримали 65% населення (у ЄС 69% та 72% відповідно). В Україні ж ці показники досягають лише 30% щеплених та 33% вакцинованих принаймні однією дозою — із цим результатом країна залишається на останніх місцях у Європі.

Рівень вакцинації в Україні вдалося підвищити лише після запровадження жорстких обмежень для нещеплених, а також на тлі руйнівної осінньої хвилі COVID-19, яка принесла українцям страшні рекорди денної летальності (понад 830 померлих) і кількості нових випадків о 27 тис. за добу).

Тепер Університет Джона Хопкінса у своїх оцінках відносить Україну до найбільш постраждалих від COVID-19 держав, у тому числі за кількістю смертей на 100 тис. населення. За даними на 18 грудня, у цьому списку Україна була на 11-му місці у світі з показником 221,8 померлих на кожні 100 тис. жителів країни, антилідер — Болгарія з показником понад 430 смертей на 100 тис.

.

8. Нові рекорди українського IT-сектору


Ще за підсумками 2020 року українська IT-індустрія, всупереч пандемії COVID-19, наростила експорт послуг з 6,6% до 8,3% у загальному експорті країни — обсяг цього сектора вперше перевищив $5 млрд на рік, обігнавши транспортні послуги та експорт мінералів.

2021-й ознаменував новий ривок української IT-галузі. Навіть попри те, що підсумкові цифри за 12 місяців будуть відомі лише пізніше, з січня до вересня експорт IT-послуг в Україні зріс на 35% щодо такого ж періоду попереднього року.

За ці дев’ять місяців виручка бізнесу від IT-експорту склала $4,84 млрд — майже стільки ж, скільки за весь минулий рік.

При цьому в ніші експорту українських послуг частка IT за підсумками трьох кварталів 2021 досягла вже 38%, тоді як на початку 2020 року вона становила 24%.

В Офісі президента сподіваються, що загалом українська ІТ-індустрія збільшить доходи втричі за найближчі п’ять років — з $6,5 млрд до $17 млрд. А її частка у ВВП України за ті ж роки зросте з 4,5% до 10% - саме такі прогнози озвучив президент Володимир Зеленський під час свого візиту до Кремнієвої долини у вересні 2021 року.

.

9. Україна — світова столиця криптовалюти?


У 2021 році Україна потрапляла до заголовків світових ЗМІ не лише через загрозу нового вторгнення РФ. На початку вересня увагу західних медіа привернув ухвалений Верховною Радою закон про віртуальні активи, який фактично легалізує криптовалюти в Україні. Стрімке зростання їхньої популярності стало одним із глобальних трендів року: саме криптовалюти були найпопулярнішою темою обговорення на Reddit у 2021 році, у Нью-Йорку готуються відкрити казино з майданчиком для торгівлі віртуальними валютами, а компанія Visa вже запустила консалтинговий сервіс про криптовалюти.

За оцінками міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, в Україні щоденний обіг віртуальних активів становить 1 млрд. грн., однак цей ринок перебуває в тіні.

«Ми маємо потенціал зайняти провідні позиції на світовому крипторинку. Україна — одна з лідерів щодо використання криптовалюти у світі», — зазначив Федоров.

Його слова підтверджує оприлюднений 2021 року рейтинг криптовалютної платформи triple-a.io, згідно з яким Україна посіла перше місце у світі за кількістю власників цифрових активів по відношенню до населення країни.

Якщо вірити цим даним, в Україні налічується 5,56 млн власників криптовалюти або близько 12,73% жителів країни. На другому місці опинилася Росія (11,91% населення), а на третьому — Венесуела (10,34%).

З урахуванням такого тренду у листопаді 2021 року американська The New Tork Times присвятила свій великий репортаж Україні як можливій «криптостолиці світу». «Україна пережила надто багато фінансових скандалів, щоб очікувати великого припливу керівників великих міжнародних інвестиційних банків як зі стимулами, так і без них. Але потім з’явилася криптовалюта, яка має свої проблеми з репутацією. Можливо, це ідеальний збіг», — пише видання.

.

10. Міграція з України виходить на допандемічний рівень


Попри зусилля української влади уповільнити відтік працездатного населення та повернути частину мігрантів додому, 2021 рік продемонстрував новий сплеск міграції з України. Наприклад, кількість виданих робочих віз до Польщі — найбільшого ринку для українських трудових мігрантів — лише за перше півріччя 2021-го досягла 400 тис., тоді як за весь 2020-й рік становила лише 500 тис. Таку оцінку навів Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, наголосивши, що ці цифри свідчать про повернення обсягу міграційних потоків з України на допандемічний рівень.

Цю тенденцію підтверджують у Міжнародній організації з міграції (МОМ) в Україні. Її представник Ірина Мідловець у грудні розповіла, що загальна чисельність українських трудових мігрантів за кордоном у 2021 році досягла 1 млн 167 тис. — це на 11% більше, ніж у 2019 році. А загалом, за найімовірнішими оцінками, за кордоном працюють до 3 млн громадян України, йдеться у доповіді МОМ Міграція в Україні: цифри та факти 2021.

Обсяг грошових переказів від українських мігрантів, зростання якого сповільнилося у перший рік пандемії, зараз знову йде вгору. За даними НБУ, у першому півріччі 2021 року обсяг грошових переказів трудових мігрантів в Україну з-за кордону склав $6,2 млрд, що на 11,6% більше, ніж роком раніше ($5,556 млрд).

А за 10 місяців 2021 року в Україну надійшло $12 млрд приватних грошових переказів, що рівнозначно загальному підсумку 2020 року. НБУ прогнозує, що за підсумками року, що минає, цей показник досягне $14,3 млрд.

Наприкінці року президент України Володимир Зеленський подав у Верховну Раду пакет законопроєктів про множинне громадянство, метою якого є полегшення можливості повернення в Україну для представників діаспори та трудових мігрантів.

Редактор: Інна Семенова

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X