«Це серце Подолу». У Києві представили громадську концепцію нового Житнього ринку
Житньорізька вулиця за планом нової концепції (Фото: надане власниками)
4 листопада у кінотеатрі Жовтень громадська ініціатива Житній буде жити представила концепцію розвитку Житнього ринку. Тут разом поєднали архітектурне бачення відродження об'єкта, нову модель управління та фінансову стратегію.
Нову концепцію, що дозволить зберегти ринок у власності громади, розробляли протягом пів року з допомогою архітекторів, урбаністів, істориків, фудекспертів і мешканців Подолу в рамках громадської ініціативи Житній буде жити. Її ініціаторами виступили архітектор Павло Пекер та шеф-кухар і громадський активіст Євген Клопотенко.
Основою плану відродження Житнього ринку став підхід гіпердемократичної архітектури: коли громада виступає замовником проєкту, а архітектори розробляють проєкт виходячи з її запиту.
«Житній ринок — це не просто будівля. Це серце Подолу, частина історії міста. Ми не хочемо чергового ТРЦ — ми хочемо живий простір, який залишиться ринком і буде розвиватися для громади, — наголосив Євген Клопотенко. — Ми довели, що можливо створювати проєкти, де громада є повноцінним учасником процесу».
Архітектор Павло Пекер презентував функціональне зонування ринку, розроблене на основі результатів трьох публічних зустрічей Громадської робочої групи та соціологічного дослідження потреб громади, яке провело nobr research & design agency. У його моделі передбачені наступні простори на Житньому: торгові ряди, гастрономічні простори, зону для проведення подій, простір для локальних виробників, ремісників та фермерів.
«Ми створюємо не просто ринок, а багатофункціональний міський простір, який працюватиме цілий день. У центрі — продукти, поруч — локальна їжа, культура, спілкування. Це еволюція ринку» — зазначив Павло Пекер.
Архітектурне рішення також враховує покращення території довкола ринку — створення пішохідних зон, оновлення простору на Житньоторзькій вулиці та відкритих площ біля будівлі, а також забезпечення доступності ринку для всіх категорій громадян.
Вартість першої черги ремонтних робіт оцінюється у 118 млн грн, що дозволить оновити перший поверх без повного закриття ринку. Команда також представила дві можливі моделі управління ринком, які забезпечують збереження комунальної власності та прозору участь громади:
- Відкритий конкурс на посаду директора КП із залученням представників громадськості.
- Оновлення статуту чинного КП «Житній ринок» із запровадженням моделі спільного управління, наглядової ради та громадського контролю.
У найближчі тижні ця концепція буде презентована міській владі. Громадська ініціатива Житній буде жити наполягає, щоб її пропозиція була розглянута Київрадою разом з вже раніше запропонованими варіантами приватизації Житнього ринку та здачі його у довгострокову оренду.
«Ми хочемо, щоб Житній залишився у власності громади. Щоб він був простором для життя, для людей, для Києва. І ми готові показати, що це можливо,» — резюмував Євген Клопотенко.
