За останні роки інтервальне голодування стало одним із найпопулярніших методів оздоровлення. Мільйони людей практикують його заради поліпшення обміну речовин, зниження ваги та зміцнення здоров’я. І все ж залишається питання: як відмова від їжі впливає на мозок?

Голодування як природний механізм

Піст — це не просто дієтичний тренд. Це давній біологічний механізм, який допомагав нашим предкам виживати за часів дефіциту їжі.

Коли ми їмо регулярно, мозок живиться глюкозою — її запасена форма зберігається у вигляді глікогену. Але через приблизно 12 годин без їжі ці запаси виснажуються, і організм «перемикає передачу»: починає використовувати жир, перетворюючи його на кетонові тіла — ацетоацетат і бета-гідроксибутират. Вони стають новим джерелом енергії для мозку й тіла.

Саме ця гнучкість обміну речовин, вироблена за тисячоліття, сьогодні пов’язується з безліччю корисних ефектів — від поліпшення чутливості до інсуліну до уповільнення старіння.

Що відбувається в організмі

Американський нейробіолог Марк Меттсон, який понад 25 років вивчає інтервальне голодування, пояснює: під час посту в організмі активується аутофагія — процес, за якого клітини очищаються від пошкоджених компонентів і «переробляють» їх. Це свого роду внутрішнє прибирання, що сприяє здоровому старінню.

Також поліпшується реакція на інсулін — організм краще регулює рівень цукру в крові, що знижує ризик діабету 2 типу та інших метаболічних порушень.
Крім того, метаболічне перемикання, що відбувається під час посту, допомагає знизити ймовірність хронічних захворювань, пов’язаних із переїданням.

Вплив на розумові здібності

Щоб перевірити, чи справді піст «гальмує» мозок, вчені провели найбільший аналіз усіх досліджень на цю тему. До огляду увійшли 63 наукові публікації, що охоплюють 71 незалежне дослідження і 3484 учасників.

Результат виявився однозначним: різниці в когнітивних здібностях між ситими і голодними людьми не виявлено. Випробовувані однаково добре виконували тести на увагу, пам’ять і виконавчі функції незалежно від того, коли вони востаннє їли.

Коли голодування має значення

Однак дослідники виокремили кілька чинників, що впливають на результати.

• Вік. У дорослих когнітивні функції не страждали. Але в дітей і підлітків показники справді знижувалися — їхній мозок, що розвивається, більш чутливий до нестачі енергії.
  

• Час доби. Якщо тести проводили в другій половині дня, результати у людей, які голодували, були трохи гіршими. Ймовірно, голод посилював природні спади в добових біоритмах.
  

• Тип завдань. При нейтральних тестах (символи, фігури) результати залишалися незмінними або навіть поліпшувалися. Але якщо завдання стосувалися їжі, учасники відволікалися частіше — думки про їжу брали гору.
  

Коли варто бути обережним

Для більшості дорослих інтервальне голодування безпечне і не знижує розумову активність. Але воно не підходить усім.

• Дітям і підліткам необхідний регулярний прийом їжі.
  

• Людям із хронічними захворюваннями, проблемами з рівнем цукру або особливими дієтичними потребами важливо консультуватися з лікарем.
  

• Якщо ваша робота вимагає максимальної концентрації ввечері, тривалі періоди без їжі можуть бути не найкращим рішенням.
  

Голодування — не універсальна панацея, а інструмент, який має підбиратися індивідуально. Його ефект залежить від віку, способу життя та стану здоров’я.