Найпопулярніша дієта для схуднення виявилася небезпечною для серця, свідчать дані дослідження
Інтервальне голодування має як корисну дію на здоров’я, так і потенційні побічні ефекти (Фото: depositphotos/АІ)
Інтервальне голодування стало дієтичною тенденцією десятиліття. Воно обіцяє змінити біологію організму без нудного підрахунку калорій або скорочення вуглеводів. Розповідаємо чи справді воно не має побічних ефектів для здоров’я.
Технологічні магнати захоплюються його ефективністю, голлівудські зірки кажуть, що саме він допомагає їм залишатися стрункими. А колишній прем'єр Великої Британії Ріші Сунак зізнавався, що починає тиждень 36-годинним голодуванням, BBC.
Наразі наука, здається, підтримує цю тенденцію. Дослідження показують, що подовження нічного голодування може поліпшити метаболізм, сприяти відновленню клітин і, можливо, навіть подовжити життя. Однак дієтологи давно попереджають, що пропуск прийомів їжі не є панацеєю і може бути ризикованим для людей із супутніми захворюваннями.
Інтервальне голодування зводить прийом їжі до короткого щоденного проміжку часу — зазвичай до восьми годин, залишаючи приблизно 16 годин без їжі. Інші варіанти дієти з обмеженням часу, наприклад план 5:2, передбачають скорочення калорій у певні дні, а не години.
Перше великомасштабне дослідження такого типу викликає серйозне занепокоєння. Проаналізувавши дані понад 19 000 дорослих, науковці з’ясували: ті, хто обмежував час прийому їжі менш ніж вісьмома годинами на день, мали більш ніж удвічі вищий ризик смерті від серцево-судинних захворювань (хвороб серця та судин), порівняно з тими, хто харчувався упродовж 12−14 годин.
Підвищений серцево-судинний ризик означає, що, виходячи зі стану здоров’я, способу життя та медичних даних людини, вона має більшу ймовірність, ніж інші учасники дослідження, розвинути серцеві проблеми, такі як інфаркт або інсульт.
Переваги правильного інтервального голодування
Зв’язок із загальною смертністю (від будь-яких причин) виявився слабким і непослідовним. Натомість підвищений ризик смерті від серцево-судинних захворювань зберігався у людей різного віку, статі та способу життя навіть після ретельних перевірок. Інакше кажучи, дослідження показало: загальна смертність суттєво не зростала, але ризик від хвороб серця та судин був помітно вищим.
Автори наголошують, що дослідження не встановлює прямого причинно-наслідкового зв’язку. Водночас сигнал достатньо тривожний, щоб поставити під сумнів уявлення про голодування як безризиковий шлях до кращого здоров’я.
Дослідники спостерігали за дорослими американцями упродовж восьми років. Щоб з’ясувати їхні харчові звички, учасників двічі — з проміжком близько двох тижнів — просили детально пригадати все, що вони їли та пили. На основі цих «спогадів про харчування» вчені визначили середній час прийому їжі кожної людини й вважали його показовим для їхнього довгострокового режиму.
Дослідження виявило, що ті, хто їв протягом восьми годин, мали вищий ризик смерті від серцево-судинних захворювань, ніж ті, хто розподіляв прийом їжі на 12−14 годин.
Вони з’ясували, що підвищений ризик серцево-судинних захворювань спостерігався в усіх соціально-економічних групах, але був особливо високим серед курців та людей із діабетом чи вже наявними серцевими проблемами. Тож їм варто бути особливо обережними з тривалими обмеженнями часу прийому їжі. Цей зв’язок зберігався навіть після врахування якості раціону, частоти основних прийомів їжі й перекусів, а також інших факторів способу життя.
Харчування є основним чинником розвитку діабету та серцевих захворювань, тому зв’язок із вищою серцево-судинною смертністю не є несподіваним, сказав Віктор Венце Чжун, головний автор рецензованого дослідження в журналі Diabetes & Metabolic Syndrome: Clinical Research and Reviews.
«Несподіваним висновком є те, що дотримання короткого періоду між прийомами їжі, менш ніж вісім годин протягом багатьох років, було пов’язано з підвищеним ризиком смерті від серцево-судинних захворювань», — каже професор Чжун, епідеміолог з Медичного факультету Шанхайського університету Цзяотун в Китаї.
Це суперечить поширеній думці, підкріпленій короткостроковими дослідженнями тривалістю від кількох місяців до року, що обмеження часу прийому їжі покращує здоров’я серця та обмін речовин.
Ануп Місра, провідний ендокринолог аналізує переваги й ризики інтервального голодування. За його словами, з позитивного боку, численні дослідження свідчать, що воно може сприяти зниженню ваги, покращенню чутливості до інсуліну, зниженню артеріального тиску, оптимізації ліпідного профілю та навіть виявляти протизапальні властивості.
Це також може допомогти людям контролювати рівень цукру в крові без жорсткого підрахунку калорій, легко вписується в культурні або релігійні практики посту і просте у виконанні.
«Однак потенційні недоліки включають дефіцит поживних речовин, підвищення рівня холестерину, надмірний голод, дратівливість, головний біль і зниження дотримання режиму з часом», — каже професор Місра.
Для людей із діабетом неконтрольоване голодування може призвести до небезпечного падіння рівня цукру в крові, а також спонукати до вживання нездорової їжі під час періоду харчування. Для літніх людей або тих, хто має хронічні захворювання, тривале голодування може посилити слабкість чи прискорити втрату м’язової маси.
Це не перший випадок, коли інтервальне голодування піддається ретельній перевірці. Ретельне тримісячне дослідження, опубліковане в журналі JAMA Internal Medicine у 2020 році, виявило, що учасники втратили лише невелику кількість ваги, значна частина якої, ймовірно, була м’язовою. Інше дослідження показало, що інтервальне голодування може спричинити такі побічні ефекти, як слабкість, голод, зневоднення, головний біль і труднощі з концентрацією уваги.
Нове дослідження, за словами професора Місри, додає ще одне тривожне застереження — можливий зв’язок із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, принаймні в певних групах.
Він сказав, що люди з серцевими захворюваннями або діабетом повинні бути обережними при переході на восьмигодинне інтервальне голодування. Висновки вказують на необхідність «індивідуальних» рекомендацій щодо харчування, заснованих на стані здоров’я та нових даних.
Поки що, виходячи з наявних даних, важливіше, що люди їдять, ніж коли вони це роблять. Восьмигодинного вікна харчування можна не дотримуватися протягом тривалого часу з метою профілактики серцево-судинних захворювань або подовження життя.
Очевидно, що мова йде не про повну відмову від голодування, а про його адаптацію до індивідуального профілю ризику. Доки дані не стануть більш чіткими, найбезпечнішим підходом може бути принцип: не на годиннику, а на тарілці
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
