Крузак на тест-драйві НВ. Все, що ви хотіли знати про Toyota Land Cruiser 300, але боялися запитати

Toyota Land Cruiser 300 — десять найяскравіших вражень

Габарити ті ж самі

За розмірами новий крузак практично ідентичний з 200-м. Довжина і ширина залишилися колишніми. Кліренс злегка виріс і тепер сягає 235 мм.

Тобто це як і раніше величезний автомобіль. Опинившись за кермом якого, відразу починаєш «прицілюватися» в поворотах й акуратно перебудовуватися на звичайних вулицях, щоб нікого не зачепити.

Парковка біля супермаркету теж стає нетривіальним завданням. Звичайне місце для паркування між двома іншими авто далеко не завжди здається прийнятною. Якщо хтось стоїть трохи криво, починаєш сумніватися, а чи влізеш.

Зате на дорозі крузак дуже поважають. Його видно здалеку. І поруч ніхто не відсмалює.

Їдеш наче під слоганом «дорогу носорогу». За це багато хто любив попередні крузаки. За це любитимуть і нове покоління.

Новацій вистачає

Незважаючи на те, що розміри залишилися колишніми, сама собою конструкція сильно змінилася.

Рама нікуди не поділася. І слава богу, бо це — один з головних козирів Land Cruiser. Але вона тепер стала жорсткішою, збирають її методом лазерного зварювання. Швів тепер менше, але конструкція міцніша.

Кузов незважаючи на загальну схожість з попереднім поколінням отримав нову силову структуру. І зібрана вона з високоміцної сталі. А навісні деталі тепер алюмінієві. Так, капот, передні крила, двері — загалом, все, крім задніх крил на Land Cruiser 300 зроблено з алюмінію.

Зате дизайн залишився фактично незмінним, крім хіба що форми радіатора. Навіть виштампування на капоті нікуди не поділося.

Наступність у наявності.

Інтер'єр оновили… але не дуже

Всередині відразу помічаєш величезний екран мультимедійної системи.

Його діагональ — 12,3 дюйма. Це частина комплектації топової версії. У базовій моделі — більш скромний 9-дюймовий екран з фізичними кнопками управління з боків (як у Camry).

Виглядає сучасно і пафосно.

Як і досить ергономічна панель управління клімат-контролем і всякими підігрівами трохи нижче.

Величезне людське спасибі за «класику» — органи управління суцільно механічні. Ними зручно користуватися на ходу. Особливо на поганій дорозі, коли машина трясеться, а вам потрібно, наприклад, змінити температуру в салоні.

А ось розташований нижче CD-плеєр і величезна «порожня» панель під ним як для 2021 року — не класичноі, а відверто вельми архаїчні.

Apple CarPlay підтримується тільки «за шнурком». Зате якість звучання стереосистеми JBL просто чудове. Меломани оцінять.

Пластик всюди м’який, а шкіра справляє найблагородніше враження.

Діапазон регулювань сидінь величезний. Зручно всістися зможе людина будь-якої комплекції.

Особливо попереду.

Ззаду якось сильніше відчувається наявність рами, через яку в Toyota Land Cruiser 300 висока підлога. Це диктує специфічну посадку «з ногами вперед, а не вниз». Простіше кажучи, коліна при такій посадці виявляються досить високо піднятими. Зате кут нахилу спинки дивана регулюється.

Окреме спасибі за величезний бокс у центральному підлокітнику, в ньому є увімкнювана функція охолодження. Туди запросто влізе кілька пляшок з водою. Влітку це дуже зручно.

Але загалом усередині це саме той старий добрий «крузак». Хтось скаже, що інтер'єр архаїчний. Хтось скаже спасибі за те, що все залишилося «за класикою».

Шумоізоляція стала кращою

У салоні 300-го виразно тихіше, ніж у попередньому поколінні. Салон не скрипить і не гримить навіть на дуже поганій дорозі.

Та й взагалі, на швидкості в машині дуже тихо. Як у справжньому преміумі.

Можливо, «виною» всьому подвійне скління — для Toyota Land Cruiser 300 це платна опція, в тестовій машині вона була.

Скажу всім майбутнім покупцям, не скупіться, ця опція того варта.

Оснащення непогане, але не революційне

Крім Apple CarPlay (правда, тільки по дроту) у Toyota Land Cruiser 300 є багато сучасних «фішок».

Опціонально можна отримати 3-зонний клімат-контроль, і вентиляцію сидінь (не тільки спереду, але і ззаду!).

У базовій версії фари оснащуються системою, яка автоматично відключає дальнє світло за появи зустрічних машин. У топовій версії фари вимикають лише частину діодів, щоб не сліпити «зустрічку».

На Toyota Land Cruiser 300 вперше з’явився й адаптивний круїз-контроль з функцією утримання в смузі (не минуло й десяти років, як то кажуть). Працює він дуже чітко і фактично бездоганно.

У списку доступних опцій є і бездротова зарядка. Причому, вона розташована досить вдало — спереду і трохи правіше важеля АКПП. Водієві видно екран смартфона. Це більш виграшний варіант, ніж у центральному бардачку, як у деяких конкурентів.

На центральній консолі є роз'єми USB Type-A і Type-C.

А для задніх пасажирів є два Type-C і розетка на 12 В.

Ще одна розетка (220 В) є в багажнику.

Багажника вистачить усім

До речі, про вантажний відсік. Його обсяг не змінився в порівнянні з Land Cruiser 200 — 909 л. Якщо скласти задні сидіння, ви отримаєте понад 2000 л.

Крузак був і залишається одним із найбільш просторих і практичних автомобілів на ринку, якщо не брати мікроавтобуси, звичайно.

Задні двері тепер цілісні, а у склоочисника є омивач.

Турбомотор не розчарував

На зміну старому доброму V8 у новому крузаку прийшов V6 об'ємом 3,5 л, оснащений двома турбінами. Замість 309 к.с. крузак отримав аж 415 к.с.

Номінально Toyota Land Cruiser 300 може розганятися до 100 км/год за 8,6 сек.

Я вимірами не займався — не думаю, що хтось при здоровому глузді купить такого «бегемота», аби брати участь у світлофорних гонках.

А ось про загальні враження від динаміки скажу так — запас потужності відчувається завжди. Дві турбіни дають мотору неабияку еластичність — він пристойно тягне і «знизу» і «зверху». При обгонах у режимі «капця в підлогу» крузак прискорюється дуже непогано.

Мені пам’ятається, що «двохсотка» з V8 була значно тупішою при різких прискореннях.

Звучить мотор теж досить переконливо, загалом, якщо ви з секти «свідків V8», то не поспішайте засмучуватися. Бітурбований V6 вам сподобається.

Витрата величезна, але не така вже … убивча

Апетити у V8 були такі, що й згадувати страшно. При динамічній їзді «двохсотка» запросто поглинала 20−25 л на 100 км. А спокійні водії могли укластися в 17−18 л. Але насилу.

А ось Land Cruiser 300 з 6-циліндровим турбомотором показує дещо оптимістичні цифри.

У поцесі спокійної їзди в мене виходило близько 14 л на 100 км. У режимі «крузак а-ля порше» виходило ближче до 18−20 л. Зрозуміло, якщо зовсім вже літати, то витрата впевнено перевалює за 20 л.

Як то кажуть, чекаємо дизельної версії.

Підвіска жодного разу не спортивна (не дивно)

Крузак жахливо схильний до розгойдування, особливо в поздовжній площині. Дрібні нерівності підвіска ковтає так добре, що вже на другий день їзди чутки про погані українські дороги починають здаватися перебільшеними. Великі неприємності під колесами відгукуються швидше шумовими ефектами, ніж реальними поштовхами.

Але розгойдування тут часом все-таки надмірне. Якщо вас часто заколисує в машинах, то тут на вас може чекати багато сюрпризів.

І це — одна з причин, чому реальна динаміка Toyota Land Cruiser 300 не особливо важлива. Швидко їздити на настільки схильній до хитавиці машині вам не захочеться.

А ось кермо, до речі, стало набагато точнішим, ніж у «двохсотці». Знаменита порожня нульова зона практично зведена нанівець.

Але з урахуванням загальних налаштувань підвіски, а також висоти кузова і схильності до крену, на керованості ця обставина майже не позначається.

Зате варто з'їхати з асфальту, як і підвіска і рульове управління крузака моментально сприймаються інакше. Машина граючи проїжджає там, де на звичайному кросовері ви вже злегка напружуєтеся. Є кілька систем для бездоріжжя, можливості яких настільки безмежні, що їм варто було б присвятити окрему статтю.

Гальм так само немає :)

Крузаки завжди славилися слабкими гальмами.

Ідеологія тут ясна. Це у нас заведено купувати такі машини, щоб пафосно дрейфувати з Печерська на Поділ. У всьому світі ж рамні позашляховики купують, уявіть собі, для бездоріжжя. За тривалого руху поза асфальтом гальма не повинні перегріватися. Тому на позашляховиках їх традиційно роблять, вибачте, «м'якими і млявими».

Однак, спробуйте з такими гальмами разок різко «стопанути» на трасі зі швидкістю більше 100 км/год. І вам одразу захочеться побігти і дізнатися, скільки ж коштувуатимуть на крузак нормальні гальма. Обійдеться це в пристойну суму, до ворожки не ходи.

Зі свого досвіду можу сказати, що мусив різко загальмувати на бориспільській трасі на швидкості 120 км/год. Відчуття, що ти тиснеш на педаль щосили, але водночас уповільнення мінімальне, мені запам’ятається надовго.

Загалом, не для гонок ця машина, зовсім не для гонок.