Мамонт, якого рано ховати. Пробуємо дизельний позашляховик Toyota Land Cruiser Prado

У мене такої можливості не було. Але скажу, що новий Prado відчутно швидший за старого. І це — головне, що потрібно знати потенційному покупцеві Prado в Україні.

Комфорт

Великий плюс Prado — м’яка і комфортна підвіска (відразу варто уточнити, що ззаду тут — «пневма»).

Великий і важкий автомобіль буквально пливе над дорогою. Любителі не пригальмовувати перед ямами будуть задоволені (про ремонт ходової зараз скромно промовчимо).

У поворотах Prado, звісно, помітно крениться. Якщо хочете маневрувати на швидкості, краще увімкнути спортивний режим, який трохи затискає підвіску.

Але навіть у цьому режимі Prado видається великим човном на тлі німецьких конкурентів. Який-небудь віраж, де на BMW X5 або Volkswagen Touareg вам буде комфортно на швидкості 80 км/год, на Prado ви неодмінно скинете до 50−60 км/год.

Тут Prado залишається вірним собі. Незважаючи на потужний двигун і непогану розгінну динаміку на прямій, ця машина не для швидкісних перелаштувань.

Шумоізоляція

Toyota ніколи не славилася гарною «шумкою», особливо, в порівнянні з німецькими конкурентами.

Але в новому Prado з цим все йде непогано. Двигун у салоні чутно, але в межах розумного. І на холостих і на високих обертах (для дизеля це більше ніж 3000 об/хв) звук двигуна залишається прийнятно гучним.

Економічність

Моя середня витрата за тиждень їзди на Prado становила 10,6 л на 100 км. Це — змішана витрата, місто і траса приблизно навпіл.

Під час плавного руху трасою зі швидкістю 110−120 км/год без різких обгонів можна досягнути витрати приблизно 8 л.

Міська штовханина в Києві — це 12−13 л, як мінімум.

Якщо ж на Prado намагатися «гасати» — різко стартувати зі світлофорів, а на трасі їздити швидше 130 км/год, витрата швидко наближається до 15 л на 100 км.

На мій погляд, для такого великого автомобіля цифри прийнятні.

Приємні дрібниці

Незважаючи на архаїзм в інтер'єрі (докладніше про це нижче) не можу не зазначити, що Toyota все-таки зійшла до сучасних технологій.

У новому Prado є підтримка Andoid Auto і Apple CarPlay, до того ж (увага!) без дротів.

Всі інші переваги салону залишилися на місці — простір, зручні крісла, висока посадка тощо.

Ціна

Не хочу вдаватися в детальний аналіз і порівняння з конкурентами. Тим паче, що цінники в гривнях швидко застарівають, як і акції, які діють на момент написання оглядів.

Варто зазначити, що нині Prado стартує від 1,27 млн грн. Що аж ніяк не здається надмірно великою ціною за автомобіль з таким іміджевим зарядом. Не кажучи вже про позашляховий потенціал.

Touareg, який часто порівнюють з Prado (не знаю, чому, машини розраховані на різну аудиторію) у пристойній комплектації обійдеться дорожче. Співставний за ціною Pajero Sport не є і наполовину настільки ж пафосним, як Prado.

За ці гроші можна знайти цілу низку великих кросоверів, зокрема Mazda CX-9 або Honda Pilot. Але вони також є птахами іншого польоту — їхня поведінка на асфальті більше потішить динамічного водія, але на бездоріжжі вони залишаться далеко позаду Prado.

І репутації такої у них абсолютно точно немає.

Загалом цінник у Prado цілком нормальний, на мій погляд.

Toyota Land Cruiser Prado — що не сподобалося?

Тепер поговоримо про те, що в Prado не дуже сподобалося. Побурчимо, простіше кажучи. Мимохідь згадаю мінімум відмінностей в екстер'єрі оновленого Prado від попередньої машини.

Архаїзм інтер'єру

Напевно, це головна претензія до Prado. Це покоління автомобіля перебуває на конвеєрі з 2009 року. І незважаючи на різні косметичні зміни (цього разу навіть екран мультимедійної системи на дюйм виріс), салон має архаїчний вигляд.

Великі кнопки і гігантські «крутилки» клімат-контролю, старообрядний інтерфейс на екрані — все це викликає тугу, якщо у вас була можливість подивитися, як такі речі сьогодні реалізовані у BMW, Volkswagen або Volvo. Навіть Mazda на тлі Prado здається «шматочком майбутнього».

У принципі, хтось може сказати, що все це — здоровий консерватизм. І пробачити такі дрібниці за інші принади Prado. Але когось це, звісно, відлякає.