«Геополітика повернулася». П’ять днів, що змінили війну в Україні, після яких стало зрозуміло, що РФ загрожує всьому світу — CNN
За останній тиждень агресивна війна Росії та ставлення до неї у світі змінилися — конфлікт, по суті, вийшов за межі України. Крім того, РФ продемонструвала зневагу до думки міжнародної спільноти щодо її наміру знищити Україну, обстрілявши Київ крилатими ракетами під час візиту туди генсека ООН.
НВ публікує переклад статті CNN про глобальні зміни у війні та її вплив на світ за останні п’ять днів.
***
«Геополітика повернулася»
Це був тиждень, коли війна в Україні справді перетворилася з кривавої визвольної боротьби однієї нації проти жорстокого натиску Росії на потенційно багаторічну боротьбу великих держав.
Кожен день приносив відчуття серйозних історичних подій та рішень, які визначать не лише те, хто виграє у найбільшій сухопутній війні між двома країнами в Європі з часів Другої світової війни, а й перебіг решти ХХІ-го століття.
Президент Джо Байден заявив у четвер, 28 квітня, що два місяці воєнних дій, викликаних неспровокованим вторгненням президента Росії Володимира Путіна, привели світ до критичної точки.
«Протягом усієї нашої історії ми знали, що коли диктатори не розплачуються за свою агресію, вони викликають ще більший хаос і виявляють ще більшу агресію. Вони рухаються далі. І ціна, загрози для Америки та всього світу продовжують зростати. Ми не можемо цього допустити», — сказав Байден.
Міністр закордонних справ Ліз Трасс, яка представляє яструбів, висловилася різкіше: «Геополітика повернулася». Лише за кілька днів у Вашингтоні, Європі, Києві та Москві бачення змінилося. Зараз війна переходить у тривалу та запеклу боротьбу, яка, імовірно, коштуватиме ще тисячі життів та десятків мільярдів доларів. Стратегія США тепер є однозначною і публічною — послабити Росію, щоб зменшити її глобальну загрозу. Є свіжі ознаки бажання Кремля викорінити українську культуру, знищивши східні та південні міста. А Путін відкрив новий фронт — енергетичну війну — перекривши постачання природного газу до Болгарії та Польщі, що ЄС швидко назвав «шантажем».
Війна може затягнутися «на місяці та роки»
Тоді як ці конфліктні цілі опинилися в центрі уваги, ядерна риторика знову загострилася: Росія прагнула попередити про ймовірну силу свого великого арсеналу, а Вашингтон намагався уникнути ескалації, яка могла б призвести до прямого зіткнення наддержав.
Тим часом кровопролиття в Україні триває. Жорстокі атаки та облоги житлових районів передували новому наступу Росії на південь та схід — битвам, які можуть вирішити, чи Україна виживе як нація. Однак цього тижня також з’явилися перші ознаки того, що росіяни, яких обвинувачують у звірствах, можуть бути притягнуті до відповідальності.
Але тривожна реальність відсутності надійного дипломатичного шляху до припинення війни оголилася, коли російські ракети налетіли на Київ у четвер, 28 квітня, під час перебування в місті генерального секретаря ООН Антоніо Гутерріша з явно марною місією, яка почалася раніше цього тижня з напружених переговорів з Путіним.
Візит до Києва міністра оборони Ллойда Остіна та держсекретаря Ентоні Блінкена в неділю, 24 квітня, за відсутності новин підготував ґрунт для тижня, протягом якого Захід ще глибше поринув у те, що виглядає як опосередкована війна з Росією.
«Ми хочемо, щоб Росія була ослаблена настільки, щоб вона не могла робити те, що вона зробила під час вторгнення в Україну», — сказав Остін у Польщі після повернення з України.
Блінкен описав довгострокове майбутнє, яке, імовірно, викликало неприязнь у кремлівського лідера, заявивши, що незалежна, суверенна Україна існуватиме «набагато довше, ніж Володимир Путін».
США підкріпили свою нову стратегічну ясність, зібравши ключових міністрів оборони світу в Німеччині та зобов’язавшись проводити щомісячні зустрічі для оцінки потреб уряду у Києві.
Ці кроки посилювали відчуття того, що війна в Україні не закінчиться найближчим часом. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив у четвер, 28 квітня, що війна може «затягнутися на місяці та роки».
Тим часом Трасс заявила про необхідність розширення військової допомоги США та Заходу для захисту від російського експансіонізму, закликаючи до озброєння країн Західних Балкан та держав Грузії та Молдови, які не входять до НАТО.
Газовий шантаж РФ та ціна війни для світової економіки
Росія відреагувала на посилення стратегії Заходу, здійснивши власні кроки з розширення зони конфлікту, припинивши експорт природного газу до Польщі та Болгарії після того, як вони відмовилися приєднатися до її схеми обходу санкцій та оплачувати свої рахунки в рублях. Подальше розширення енергетичної війни може призвести до рецесії Європи.
Тим часом, на катастрофічних глобальних наслідках війни було наголошено, коли Світовий банк попередив про найсильніше потрясіння сировинного ринку за останні 50 років.
Росія та Україна є ключовими виробниками вугілля, нафти, природного газу та олії, і бюджети мільйонів людей у всьому світі постраждають. Імовірний неврожай цього літа в Україні — головне джерело пшениці та кукурудзи для всього світу — може призвести до нової інфляційної спіралі цін на продовольство та посилити відсутність продовольчої безпеки. У США більш високі ціни можуть вплинути на проміжні вибори у листопаді.
Байден завершив тиждень, який змінив світ, оприлюднивши екстраординарний запит Конгресу на $33 мільярди на зброю, економічну підтримку та гуманітарну допомогу Україні, попередивши: «Вартість цієї боротьби недешева».
Запит президента привернув увагу до того, що війна в Україні є не лише визначальною позицією його адміністрації, а й те, що події останніх днів викличуть ланцюгові політичні, економічні та геополітичні реакції, які неможливо передбачити та важко контролювати.
Новий виток ядерної риторики
Стратегічне розширення війни супроводжувалося новим витком тривожної ядерної риторики із Москви.
Хоча недбалі розмови про використання найнебезпечнішої у світі зброї можуть бути спрямовані на те, щоб залякати населення Заходу, вони однак наголошують, що можливість катастрофічного зіткнення між двома найпотужнішими ядерними державами у світі — Сполученими Штатами та Росією — існуватиме стільки, скільки триватиме війна
Деякі американські експерти відкидають жорсткі заяви Росії як ознаку того, що Путін розчарований тим, що не вдалося реалізувати свої стратегічні цілі в Україні. Але це також служить нагадуванням західним лідерам про те, що їхнє масове постачання зброї в Україну може зіткнутися з путінськими червоними лініями, які важко визначити, і викликати небезпечну ескалацію.
І зберігаються побоювання, що якщо його загнати у глухий кут, Путін може розгорнути одне з російських тактичних ядерних озброєнь меншої потужності на полі бою в Україні.
Коли США виклали свій жорсткий підхід до війни — ослаблення російської військової сили — міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров знову вдався до знайомої російської тактики розмов про ядерну війну, попередивши: «Небезпека є реальною, і ми не повинні її недооцінювати».
Що ж до США, голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі сказав CNN, що Росії не слід розкидатися такою провокаційною риторикою. За його словами, «абсолютно безвідповідально» для будь-якого високопоставленого лідера ядерної держави починати «брязкати ядерною шаблею».
Але Путін не слухав. Після кількох похмурих попереджень про потужність російського ядерного арсеналу на початку війни російський президент знову повернувся до них. Він сказав, що відповідь Росії буде «блискавичною», якщо інші країни втрутяться в ситуацію в Україні. «Усі інструменти для цього ми маємо — ті, якими ніхто не може похвалитися. І ми не будемо хвалитися. Ми їх використовуємо, якщо потрібно. І я хочу, щоб всі це знали», — сказав він депутатам у Санкт-Петербурзі.
Усе це змусило Байдена попередити про небезпеку такої риторики. «Ніхто не повинен необґрунтовано коментувати застосування ядерної зброї чи можливість її застосування», — заявив Байден у четвер, 28 квітня, у Білому домі.
Подібні запеклі суперечки між Росією та Сполученими Штатами привели відносини між двома країнами в «безодню», заявив у четвер CNN посол США в Росії Джон Салліван.
Атаки РФ на мирних жителів
Спроби Росії контролювати східну та південну Україну та задушити країну, відрізавши їй доступ до Чорного моря — новий етап військової стратегії Москви після невдалої спроби захопити Київ — посилюються. Але одне не змінилося. Українські мирні жителі несуть основний тягар жаху від проявів рішучості та жорстокості Путіна. Російські солдати також явно сплачують величезну ціну за одержимість свого лідера Україною.
Українські військові заявили в четвер, що російські війська ведуть інтенсивний вогонь у кількох напрямках. Вони намагаються прорватися в районі Ізюму на сході України та просунуться на території Донецької та Луганської областей.
Як ще один показник того, що війна може затягнутися, високопоставлений представник міністерства оборони США заявив, що російські сили лише «повільно і поступово» просуваються на Донбасі, частково через проблеми з логістикою та постачанням.
Але атаки Росії на мирних жителів, як і раніше, призводять до жахливої бійні. Іван Федоров, мер міста Мелітополя, попередив цього тижня, що сили Путіна хочуть «вбити весь український народ».
Тим часом, група CNN здійснила поїздку містом Харків на північному сході України, яке постійно зазнає бомбардувань з боку Росії, і виявила неймовірні руйнування.
Приголомшлива нова оцінка Верховного комісара ООН у справах біженців прогнозує, що, за нинішніми оцінками, 8,3 мільйона біженців покинуть країну. До понеділка, 25 квітня, вже поїхало 5,2 мільйона.
Безсердечна зневага Путіна до життів не обмежується українцями, які є ціллю його зброї. Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес заявив у понеділок, 25 квітня, що лише за два місяці в Україні було вбито близько 15 тисяч російських військовослужбовців.
Ще одна обнадійлива нота: цього тижня з’явилися ознаки того, що росіяни можуть бути притягнуті до відповідальності за очевидні воєнні злочини. Відео з безпілотника, підтверджене та геолоковане CNN, показує російські автомобілі на вулицях поряд із тілами мирних жителів, вбитих у Бучі під Києвом. Докази можуть допомогти спростувати заперечення Росією того, що її війська страчували українців.
А генеральний прокурор України Ірина Венедіктова заявила в четвер, 28 квітня, що встановлено особи 10 російських солдатів, які, імовірно, причетні до тортур мирних жителів міста.
«Зустрічі не покладуть кінець війні»
Великою дипломатичною надією тижня була поїздка генсека ООН Гуттеріша до Москви та Києва. Але жодна зі сторін, схоже, не бачить сенсу у переговорах прямо зараз. Почасти це пов’язано зі зрозумілою недовірою України до Путіна після його неспровокованого вторгнення. Але в Україні та в західних столицях також є відчуття, що байдужість Путіна до кривавої ціни його війни є явною ознакою того, що він налаштований на те, щоб він мав переконливі підстави оголосити про якусь перемогу, якої поки не видно.
Гутерріш повідомив CNN, що Путін в принципі погодився дозволити ООН та Міжнародному Червоному Хресту допомогти евакуювати громадян зі сталеливарного заводу Азовсталь у Маріуполі, останнього оплоту українського опору у місті.
Але його поїздка до Києва у четвер, 28 квітня, яка закінчилася обстрілом міста російськими ракетами, стала відповідним символом нинішнього ставлення Росії до дипломатії та її зневаги до верховенства міжнародного права, для захисту якого було створено Організацію Об'єднаних Націй.
Гнітюча реальність наприкінці визначального тижня для Заходу та Росії полягає в тому, що мир для України може бути ще далі, ніж це було на початку вторгнення. І хоча Захід може послати в країну потік зброї, боєприпасів та допомоги, він не може покласти край війні, яка найближчими місяцями викличе хворобливі та небезпечні політичні, військові та економічні потрясіння по всьому світу. Це може зробити лише Путін.
Як сказав Гутерріш в інтерв'ю кореспонденту CNN Андерсону Куперу: «Війна не закінчиться зустрічами. Війна закінчиться, коли Російська Федерація вирішить покласти їй кінець, і коли буде досягнуто серйозної політичної угоди. Ми можемо проводити будь-які зустрічі, але це не те, що покладе край війні».
