Ексголова ГУР Бурба заявив, що отримав передану Зеленським вказівку про перенесення операції щодо «вагнерівців»
Колишній голова ГУР Міністерства оборони Василь Бурба заявив, що 23 липня 2020 року отримав від делегованого президентом голови ОП Андрія Єрмака вказівку про перенесення фінального етапу операції із затримання бойовиків ПВК Вагнера.
Про це він сказав в ефірі токшоу Свобода слова Савіка Шустера.
«Нам повідомили, що з нами розмовлятиме голова Офісу [президента]. Ми провели розмову, нас було троє: я, перший заступник [голови СБУ] Руслан Баранецький і голова Офісу. Відбулася планова доповідь про зміни обстановки і про наступний етап [операції щодо затримання «вагнерівців"]… У зв’язку з тим, що він був делегований президентом, я отримав вказівку про перенесення фінального етапу. Я отримав відповідь, що це вказівка президента. Людина, яка була делегована і перед цим була присутня, повідомила, що це команда президента», — розповів Бурба.
За словами ексглави ГУР, письмової вказівки не було.
Бурба також розповів, що після провалу операції, за кілька днів до його звільнення, Зеленський схвалив подачу рапорту про всіх причетних із ГУР, СБУ та інших органів, а також тих, «хто перебував у кабінеті». Увечері 4 серпня, за словами Бурби, він був готовий доповідати, а вранці наступного дня попросився до президента, але дізнався, що незабаром вийде указ про його звільнення. Бурбу звільнили 5 серпня 2020 року.
На питання ведучого про те, що сталося з його співробітниками, які знали про операцію, ексглава ГУР заявив: «Їх усіх звільнили з посад та з лав ЗСУ, забрали документи прикриття».
В Офісі президента поки не прокоментували ці твердження.
Розслідування Bellingcat про Вагнергейт
17 листопада було опубліковано розслідування Bellingcat і The Insider про українську спецоперацію із затримання бойовиків ПВК Вагнера. Зокрема, Bellingcat із посиланням на колишнього голову ГУР Міноборони Василя Бурбу передає, що голова ОП Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень.
Перед цим було укладено угоду про припинення вогню на Донбасі, яка мала набути чинності 27 липня. За словами Бурби, в Офісі президента вважали, що, якщо спецоперація піде за планом, угоду буде розірвано ще до 27 липня. В Офісі президента не прокоментували цю інформацію, а розслідувачам не вдалося перевірити розмову.
Після заперечень Бурби в Офісі президента запропонували скоротити затримку до чотирьох днів, що дозволило б набути чинності угоді про припинення вогню, заявили розслідувачі.
Планувалося, що «завербовані» українською розвідкою бойовики вирушать із Москви до Мінська, а звідти вилетять до Стамбула нібито для охорони нафтових об'єктів. Коли б літак пролітав у повітряному просторі України, рейс посадили б під приводом вибухівки на борту, а найманці ПВК були б затримані, сказано в матеріалі.
Коли група з 33 найманців залишала Москву, команда ГУР перебронювала квитки, внаслідок чого найманці були змушені затриматись у Мінську на кілька днів. Їх переселили до санаторію за межею міста, де їх і затримали білоруські силовики 29 липня.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи розслідування, заявив, що воно ґрунтується на «інтерв'ю з кількома відставниками з розвідки та спецслужб, зокрема з паном Бурбою», а жодних висновків про те, що операцію злили, немає.
«Андрій Єрмак дійсно відповідав за цю домовленість [про припинення вогню на Донбасі]… Він регулярно наголошував на важливості коректного ставлення до переговорного процесу. Але за що він точно не відповідав і не відповідає — то це за будь-які плани розвідки», — сказав Подоляк.
Що відомо про «спецоперацію» із затримання бойовиків ПВК Вагнера
29 липня 2020 року білоруські силовики заявили про затримання 33 бойовиків підконтрольної Кремлю неофіційної приватної військової компанії Вагнера. За кілька днів, 2 серпня, прокуратура Білорусі обрала їм запобіжний захід у вигляді арешту.
У Мінську заявили, що метою бійців ПВК була дестабілізація ситуації в країні перед президентськими виборами. Всупереч клопотанням України про їх екстрадицію Білорусь віддала найманців РФ.
Президент України Володимир Зеленський назвав таке рішення несправедливим і таким, що не відповідає дружнім міждержавним відносинам.
Журналіст Юрій Бутусов повідомив, що насправді прибуття «вагнерівців» до Білорусі було частиною операції українських спецслужб, які намагалися виманити їх з РФ.
Раніше ці бойовики брали участь у бойових діях на Донбасі і причетні, зокрема, до знищення літака Іл-76 в червні 2014 року, внаслідок чого загинули 49 українських військовослужбовців.
Журналістка Яніна Соколова оприлюднила аудіозапис, на якому, імовірно, зафіксовані переговори найманців з оперативником СБУ під прикриттям, який їх вербував.
Зрештою Бутусова і Соколову викликали на допит до ДБР у справі про «розголошення секретних відомостей».
Українська влада заявила, що жодної спецоперації проти ПВК Вагнера спецслужби не проводили.
У червні в інтерв'ю на телеканалі 1+1 Зеленський заявив, що історія із затриманням «вагнерівців» у Мінську влітку 2020 року не була операцією України, а ідея походила від інших країн. Тоді в Офісі президента заявили, що слова Зеленського про спецоперацію перебрехали.
П’ятий президент Петро Порошенко в грудні 2020 року заявив, що особисто санкціонував спецоперацію в 2018 році. За інформацією ТСК у справі ПВК Вагнера, Порошенко не міг санкціонувати «операцію», тому що ця ідея виникла влітку 2020 року.
У березні в Держбюро розслідувань заявили, що допитували голову ОП Андрія Єрмака у справі про зрив «спецоперації» українських спецслужб проти ПВК Вагнера.
Голова ТСК Верховної Ради, народна депутатка Мар’яна Безугла розповіла, що українська розвідка і контррозвідка намагалася виманити «вагнерівців» з території РФ, але це не було спецоперацією. У ТСК дійшли висновку, що захід розпочався наприкінці червня 2020 року і проводився силами «тільки українських розвідувальних та контррозвідувальних органів». У комісії встановили, що було ухвалено рішення про відтермінування заходу з 25 липня на 30 липня 2020 року, але невідомо, хто і на якому рівні це зробив.
