В Офісі президента відреагували на розслідування Bellingcat про справу «вагнерівців»: Жодних висновків, що хтось щось злив

17 листопада 2021, 20:04

Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк прокоментував розслідування Bellingcat і The Insider про спецоперацію із затримання бойовиків ПВК Вагнера.

У коментарі НВ Подоляк сказав, що «майже вся інформація» розслідувачів ґрунтується на «інтерв'ю з кількома відставниками з розвідки та спецслужб, зокрема з паном Бурбою».

Реклама

«По кожному суттєвому пункту в тексті Bellingcat застерігає — це не вдалося незалежно верифікувати. Тобто наголошується, що це лише слова конкретних людей. Не більше того. Які оцінки дають ці люди, на яких подіях фокусують увагу — це відповідальність лише цих людей. Bellingcat не робить жодних висновків про те, що хтось щось „злив“, як суспільству розповідали протягом півтора року», — зазначив він.

За словами Подоляка, будь-які заходи розвідки узгоджуються на оперативному рівні і не вимагають «специфічних політичних наказів»:

«Дуже дивно взагалі говорити про такі накази від тієї чи іншої посадової особи, яка не має права нічого наказувати розвідці. Навіть якби такий наказ і надійшов, а його не було, то його точно відкинув би будь-який грамотний керівник розвідки».

Радник голови ОП підтвердив, що наприкінці липня 2020 року багато уваги приділяли спробам домовитися про припинення вогню на Донбасі, і заявив, що це «найважливіша домовленість, яка реально призвела до найдовшої тиші на фронті за всі роки війни».

«Андрій Єрмак справді відповідав за цю домовленість… Він регулярно наголошував на важливості коректного ставлення до переговорного процесу. Але за що він точно не відповідав і не відповідає — то це за будь-які плани розвідки», — додав Подоляк.

Розслідування Bellingcat

17 листопада було опубліковано розслідування Bellingcat і The Insider про українську спецоперацію із затримання бойовиків ПВК Вагнера. Зокрема, Bellingcat із посиланням на колишнього голову ГУР Міноборони Василя Бурбу передає, що голова ОП Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень.

Перед цим було укладено угоду про припинення вогню на Донбасі, яка мала набути чинності 27 липня. За словами Бурби, в Офісі президента вважали, що, якщо спецоперація піде за планом, угоду буде розірвано ще до 27 липня. В Офісі президента не прокоментували цю інформацію, а розслідувачам не вдалося перевірити розмову.

Після заперечень Бурби в Офісі президента запропонували скоротити затримку до чотирьох днів, що дозволило б набути чинності угоді про припинення вогню, заявили розслідувачі.

Планувалося, що «завербовані» українською розвідкою бойовики вирушать із Москви до Мінська, а звідти вилетять до Стамбула нібито для охорони нафтових об'єктів. Коли б літак пролітав у повітряному просторі України, рейс посадили б під приводом вибухівки на борту, а найманці ПВК були б затримані, сказано в матеріалі.

Коли група з 33 найманців залишала Москву, команда ГУР перебронювала квитки, внаслідок чого найманці були змушені затриматись у Мінську на кілька днів. Їх переселили до санаторію за межею міста, де їх і затримали білоруські силовики 29 липня.

Висновки ТСК у справі «вагнерівців»

15 листопада було опубліковано проміжний звіт ТСК Верховної Ради у справі бойовиків ПВК Вагнера.

ТСК дійшла висновку, що документування осіб, які могли мати стосунок до російських ПВК і брати участь у війні на Донбасі, тривало з першої половини 2018 року до початку липня 2020 року.

Захід розпочався наприкінці червня 2020 року і проводився силами «лише українських розвідувальних та контррозвідувальних органів». У комісії встановили, що було ухвалено рішення про відтермінування заходу з 25 липня на 30 липня 2020 року, але невідомо, хто і на якому рівні це зробив.

У звіті сказано, що ТСК не встановила «документально оформленої вказівки про відтермінування» операції з боку будь-якої посадової особи. Також у ТСК не знайшли доказів того, що президент Володимир Зеленський особисто доручив відтермінувати захід, і заявили, що голова Офісу президента Андрій Єрмак не має повноважень віддавати такий наказ керівнику ГУР Міноборони.

Слухайте подкаст на цю тему

Що відомо про «спецоперацію» із затримання бойовиків ПВК Вагнера

29 липня 2020 року білоруські силовики заявили про затримання 33 бойовиків підконтрольної Кремлю неофіційної приватної військової компанії Вагнера. За кілька днів, 2 серпня, прокуратура Білорусі обрала їм запобіжний захід у вигляді арешту.

У Мінську заявили, що метою бійців ПВК була дестабілізація ситуації в країні перед президентськими виборами. Частина затриманих воювала на Донбасі на боці «ДНР» і «ЛНР». Всупереч клопотанням України про їх екстрадицію Білорусь віддала найманців РФ.

Президент України Володимир Зеленський назвав таке рішення несправедливим і таким, що не відповідає дружнім міждержавним відносинам.

Журналіст Юрій Бутусов повідомив, що насправді прибуття «вагнерівців» до Білорусі було частиною операції українських спецслужб, які намагалися виманити їх з РФ.

Раніше ці бойовики брали участь у бойових діях на Донбасі і причетні, зокрема, до знищення літака Іл-76 в червні 2014 року, внаслідок чого загинули 49 українських військовослужбовців.

Журналістка Яніна Соколова оприлюднила аудіозапис, на якому, імовірно, зафіксовані переговори найманців з оперативником СБУ під прикриттям, який їх вербував.

Зрештою Бутусова і Соколову викликали на допит до ДБР у справі про «розголошення секретних відомостей».

Українська влада заявила, що жодної спецоперації проти ПВК Вагнера спецслужби не проводили.

У червні в інтерв'ю на телеканалі 1+1 Зеленський заявив, що історія із затриманням «вагнерівців» у Мінську влітку 2020 року не була операцією України, а ідея походила від інших країн. Тоді в Офісі президента заявили, що слова Зеленського про спецоперацію перебрехали.

П’ятий президент Петро Порошенко в грудні 2020 року заявив, що особисто санкціонував спецоперацію в 2018 році.

У березні в Держбюро розслідувань заявили, що допитували голову ОП Андрія Єрмака у справі про зрив «спецоперації» українських спецслужб проти ПВК Вагнера.

Голова ТСК Верховної Ради, народна депутатка Мар’яна Безугла розповіла, що СБУ намагалася виманити «вагнерівців» з території РФ, але це не було спецоперацією. Також, за інформацією ТСК, Порошенко не міг санкціонувати «операцію», тому що ця ідея виникла влітку 2020 року. Водночас у Євросолідарності наполягають, що саме Порошенко санкціонував початок спецоперації.

Слухайте подкаст на цю тему
poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу NV

Показати ще новини