«Вагнерівці» та Зеленський. Який вибір зробив президент України
Мені зараз дуже соромно за державу. Чому?
Навіть проміжний звіт Тимчасової слідчої комісії (ТСК) підтвердив, що спецоперація по «вагнерівцям» була. Але без відповіді залишилися ключові питання — чому вона була призупинена, хто віддав наказ про її призупинення і якими були мотиви призупинення?
Є версія, що викладена у звіті Bellingcat, натомість у звіті ТСК жодної відповіді немає. Для мене залишається відкритим питання, чому вони не окреслили коло осіб, які були причетні до проведення цієї спецоперації, чому коло осіб не було опитаним. Я так і не зрозумів, чому не були опитаними у будь-який законний спосіб президент України Зеленський і керівник його офісу Андрій Єрмак. І не отримав я навіть версію відповіді на питання з яких мотивів (причин) спецоперацію призупинили.
Тож краще роботу ТСК продовжити, а ще краще — створити нову, яка розбереться ретельно у обставинах цієї спецоперації.
Версія ж Bellingcat щодо мотиву призупинення операції — мовляв, якщо б не призупинили, то перемир’я на Донбасі було зірвано, на мою думку, правдоподібна.
Адже президент Володимир Зеленський дуже багато сподівань своїх особистих пов’язував із режимом припинення вогню. Цілком зрозуміло, що він міг вважати, що будь-який різкий рух щодо росіян може призвести до зриву цих домовленостей. Тому логічним було би припустити, що була справді вказівка призупинити або скасувати цю операцію, аби не зірвати політичну акцію, якою називався режим припинення вогню на довготривалій основі.
На політичний ландшафт України «Вагнергейт» уже вплинув
Мені дуже соромно за державу. Бо операція, якою б ми мали пишатися (ми — держава Україна) спочатку її спростовуємо (сам факт наявності такої операції Зеленський і Єрмак говорили, що це — не наша операція, а операція іноземних спецслужб), а потім намагаємося вигадати якісь історії, що зводить на манівці всі потуги наших спецслужб.
Якщо ми покладемо на шальки терезів тимчасове припинення вогню і можливість отримати безцінних свідків, які би могли документально довести фактичну участь РФ в агресії щодо України, то напевно, саме це є набагато важливішим. Тим більше, що режим припинення вогню не перший і не останній, остаточно він ніколи не виконувався повністю. Тому можливість, яку отримала держава, довести, в тому числі, в міжнародних судах, в очах світової спільноти, — це був би залізобетонний аргумент. І тому відповідальна особа, якою має бути президент України, напевно мала би зробити вибір на користь більш вагомого з точки зору стратегічних наслідків варіанту.
Що керівництво держави робитиме після оприлюднення звіту Bellingcat? Швидше за все, на питання ні від законодавчого органу ні від громадськості, вони не відповідатимуть. Їхня позиція була зрозуміла. Чи наполягатиме на цьому парламент з огляду на наявність пропрезидентської більшості? Навряд чи. Думаю, що для себе і президент України, і керівник його офісу оберуть тактику оправдування та перекидання акцентів. Говоритимуть про спецоперацію росіян, про політичних опонентів-конкурентів.
Якби вони були справді свідомими того, що роблять, то дали б відповіді ще до оприлюднення звіту Bellingcat. Не думаю, що хтось у владній структурі у змозі вимагати від президента будь-яких пояснень.
На політичний ландшафт України «Вагнергейт» уже вплинув. Ця історія є чутливою, фактором, що впливає на рейтинг президента. «Вагнергейт» додається до інших історій — з офшорами, з енергетичною кризою, і до будь-яких інших, пов’язаних із президентом, із його оточенням, з фракцією Слуга народу — скандалами, пов’язаними з конкретними членами цієї фракції. Рейтинг президента має тенденцію до падіння і воно посилюватиметься.
Які я можу зробити висновки із цієї історії? На моє переконання люди, які обіймають найвищі державні посади, недостатньо відповідальні і недостатньо масштабні, аби оцінити ризики, масштаби, рівень своєї відповідальності, й наслідки. Вони зробили свій вибір, на їхній погляд, правильний, на мій погляд, з точки зору стратегії, абсолютно хибний. Думаю, що це почасти слугуватиме подальшому падінню їхнього рейтингу.
Повну версію інтерв'ю Сергія Рахманіна слухайте в програмі Дмитра Тузова Новий вечір на радіо НВ:
