Історія об'єднання

Оскільки українське законодавство не передбачає формування виборчих блоків, об'єднані націоналісти будуть балотуватися за списком ВО Свобода. Прогнозується, що через кілька місяців на підставі цього об'єднання буде створена нова партія.

Крім Свободи, в об'єднання увійшли Національний Корпус, Правий сектор, Державницька ініціатива Яроша, ОУН і Конгрес українських націоналістів.

У 1991 році внаслідок об'єднання кількох громадських націоналістичних організацій з'явилася Соціал-національна партія України. Вона була офіційно зареєстрована 16 жовтня 1995 року. Партія брала участь у парламентських виборах з 1998 року, але до парламентських виборів 2012 року не проходила до парламенту. Один із лідерів Соціал-національної партії Олег Тягнибок двічі ставав депутатом-мажоритарником - у 1998 і 2002 році. У 2004 році Олега Тягнибока було обрано головою партії, яка змінила назву на ВО Свобода. На виборах 2012 року Свобода вперше подолала прохідний бар'єр, отримавши 10,45% голосів. На позачергових виборах у жовтні 2014 року Свобода знову не змогла подолати прохідний бар'єр, але в парламент пройшли шість депутатів-мажоритарників від цієї політсили.

Партія Національний корпус була зареєстрована 21 грудня 2015 року. Її очолює екс-командир полку Азов і нардеп-мажоритарник Андрій Білецький.

Брифінг об'єднаних націоналістів 14 червня / Фото: ВО Свобода via Facebook

Партія Правий сектор була зареєстрована 29 вересня 1997 роки як Українська національна асамблея, це політичне крило націоналістичної організації УНА-УНСО. Націоналістичний громадський рух Правий сектор з'явився внаслідок об'єднання кількох націоналістичних організацій, в тому числі УНА-УНСО, на Майдані під час подій Революції Гідності. 22 березня 2014 року партію Українська національна асамблея перейменували у Правий сектор. На позачергових виборах 2014 року Правий сектор набрав 1,8% голосів. Партію очолює Андрій Тарасенко.

Державницька Ініціатива Яроша - громадська організація екс-лідера Правого сектора Дмитра Яроша, яку він заснував у 2016 році. Дмитро Ярош - депутат-мажоритарник, він був кандидатом у президенти у 2014 році, набравши 0,7% голосів виборців. Ярош брав участь у формуванні добровольчих загонів для боротьби з російською агресією на Донбасі.

ОУН на даний час діє як громадська организація. Під час Революції Гідності у січні 2014 р. сформувалась 1-ша Київська сотня ОУН ім. Євгена Коновальця. Від серпня 2014 року до квітня 2015 року в зоні бойових дій на Донбасі перебував Добровольчий батальйон ОУН, створений з ініціативи членів ОУН.

Конгрес українських націоналістів був зареєстрований Міністерством юстиції як політична партія 26 січня 1993 року. З 2010 року партію очолює Степан Брацюнь. На позачергових виборах в Раду у 2014 році КУН набрав 0,05% голосів.

Що обіцяють націоналісти

У програмі ВО Свобода, за списком якого балотуються члени всіх вищеперелічених організацій вказані, зокрема, такі обіцянки:

Люстрація і притягнення до відповідальності

- Провести реальну люстрацію влади і прийняти новий закон Про очищення влади;

- Притягнути до відповідальності агентів КДБ-ФСБ, інших спецслужб іноземних держав, керівників КПРС, які перебували або перебувають на держслужбі;

Читайте також:

Лідер ВО Свобода озвучив позицію політсили щодо Зеленського

- Притягнути до відповідальності всіх посібників екс-президента-втікача Віктора Януковича;

- Реальне притягнення до відповідальності за корупційні правопорушення;

- Відновити кримінальну справу за фактом Голодомору 1932-33 рр., який визнаний державою геноцидом українського народу, тобто злочином, до якого не застосовуються терміни давності. Ввести кримінальну відповідальність за заперечення Голодомору як геноциду;

- Через міжнародні механізми вимагати від Росії визнання, вибачення та компенсації за геноцид українців;

- Притягнути до кримінальної відповідальності і позбавити громадянства всіх, хто зрадив Українську державу, працював на окупаційну адміністрацію, брав участь у бойових діях проти українських підрозділів і здійснював інші злочини.

Державне управління

- Обов'язкова перевірка держслужбовців і кандидатів на виборні посади на поліграфі;

- Зобов'язати всіх держслужбовців і кандидатів на виборні посади скласти іспит з української мови і використовувати її на роботі;

- Скасувати недоторканність президента, нардепів та суддів;

- Заборонити діяльність антиукраїнських партій та громадських організацій;

- Зобов'язати кандидатів на виборні посади вказувати свою національність;

- Скоротити термін перебування президента на посаді до чотирьох років, не більше двох термінів поспіль;

Читайте також:

“У тобі немає негативу“. Заступник голови ВО Свобода Кошулинський про те, чому Тягнибок висуває його кандидатуру в президенти - розгорнуте iнтерв’ю Валерiю Калнишу

- Винести на референдум пропозицію зробити Україну президентською республікою;

- Пропорційна система виборів в Раду за відкритими списками;

- Заборона платної політичної реклами за три місяці до виборчої кампанії і під час неї;

- Обмежити термін повноважень Верховної Ради і місцевих рад трьома роками, скоротити кількість нардепів до 300;

- Жорсткий контроль і кримінальна відповідальність за кнопкодавство;

- Проводити місцеві референдуми з усіх життєво важливих питань громад;

- Ліквідувати особливий статус адміністративних одиниць - Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (З відповідними змінами в Конституції України). Не допустити надання «особливого статусу» для окупованих територій;

- Забезпечити виборцям право відкликати депутатів і суддів;

- Суд присяжних;

Національність, громадянство і патріотизм

- Повернути в паспорт і свідоцтво про народження графу «національність»;

Читайте також:

Депутат Бублик вийшов зі Свободи, звинувативши її в авторитаризмі

- Прийняти новий закон про громадянство, згідно з яким громадянство надаватиметься лише особам, які народилися в Україні або є етнічними українцями, які повернулися з-за кордону для постійного проживання і роботи в Україні. Обмежити право отримання громадянства особами, народженими в Україні від іноземців або осіб без громадянства. У виняткових випадках дозволити отримання громадянства особам, які легально прожили в Україні 15 років і відмовилися від інших громадянств. Позбавити українського громадянства осіб з подвійним громадянством;

- Заборонити всиновлення українських дітей іноземцями;

- Прийняти державну програму патріотичного виховання української молоді;

- Ввести в усіх навчальних закладах окрему навчальну дисципліну «Історія геноциду українців у ХХ ст.»;

- Проводити регулярні перевірки організацій, які працюють з молоддю, на предмет їх лояльності до української держави;

Війна на Донбасі і відносини з Росією

- Розірвати дипломатичні відносини, а також всі міжнародні договори з Російською Федерацією і не відновлювати їх до повної деокупації Росією всіх українських територій;

- Відновити територіальну цілісність України і подати до суду на Росію в Міжнародний кримінальний суд;

Читайте також:

НВ №32: Чим пахне Свобода. Що являє собою партія Олега Тягнибока

- Націоналізувати підприємства, майно та інші активи в Україні, які належать російським власникам або мають частки російського капіталу, як компенсацію за анексію Криму та окупацію Донбасу;

- Почати довготривалу програму підтримки політичних рухів пригноблених Москвою народів. Активізувати роботу щодо захисту прав і свобод, розширення самоврядних повноважень етнічних українців, які компактно проживають на території РФ;

- Блокувати будь-які зв'язки РФ з так званої Придністровської Молдавської Республікою;

- Ввести повну економічну, енергетичну, ресурсну та транспортну блокаду тимчасово окупованих територій. Тримати її до повної деокупації цих територій;

Читайте також:

«Кучму геть!». Білецький назвав втрати ОС ціною «веселих, мирних» рішень Зеленського

- Ввести воєнний стан на прифронтових територіях;

- Встановити розмір фінансування Збройних Сил України на рівні 5% ВВП;

- Ввести комплексне військово-патріотичне виховання для всеосяжної підготовки молоді до оборони України за принципом повного опору;

- Дозволити всім психічно здоровим і несудимим громадянам володіти холодною і вогнепальною зброєю;

Мовна та інформаційна політика

- Забезпечити українській статус єдиної державної мови. Створити окремий центральний виконавчий орган для захисту української мови;

- Жорстка кримінальна відповідальність за поширення інформації, яка «становить загрозу для інформаційної безпеки України»;

- Позбавляти ЗМІ ліцензій за антиукраїнську пропаганду, для всіх ЗМІ - не менше 90% ефірного часу або площі українською мовою;

- Вилучити з фондів публічних бібліотек України радянську і будь-яку антиукраїнську пропагандистську літературу. Заборонити пропагандистські фільми радянської епохи;

- Виробництво україномовного програмного забезпечення;

Відносини з НАТО і ЄС

- Визначити європейський україноцентризм стратегічним курсом держави, згідно з яким Україна прагне стати не лише географічним, але й геополітичним центром Європи;

- Досягти вигідних для України умов, чітких гарантій, конкретних заходів і термінів можливого вступу України в НАТО;

- Забезпечити створення сучасної системи протиповітряної оборони (ППО) України, сумісної з системами ППО держав-членів НАТО;

- Відновити ядерний статус України у зв'язку з порушеннями Будапештського меморандуму;

Економічна політика

- деолігархізація;

- Заборона приватизації стратегічних підприємств;

- Заборона приватизації в умовах війни;

- Зменшити податки для дрібних і середніх підприємців;

- Прогресивний військовий збір за принципом - «більше доходів - більший відсоток».

- Податки на розкіш;

- Скасування ПДВ;

- Законодавчо обмежити відсотки за кредитами;

- Новий Трудовий кодекс;

- Скасувати пенсійну реформу;

- Державна програма впровадження альтернативної енергетики;

- Природні газ та електроенергія для населення за собівартістю;

- Прийняти новий Земельний кодекс на всеукраїнському референдумі;

- Заборонити торгівлю сільськогосподарськими землями;

Соціальна політика

- Державна житлова програма для багатодітних сімей, молодих сімей, сімей учасників війни і сімей героїв Небесної сотні;

- Зобов'язати будівельні компанії будувати соціальне житло;

- Держконтоль якості і цін на медикаменти;

- Заборона реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв у будь-якій формі;

- Мережа сучасних лабораторій для виявлення «генетично модифікованих елементів» у продуктах харчування. Ввести спеціальні правила і обмеження торгівлі «генетично модифікованими продуктами харчування»;

- Державні кредити на освіту;

Релігійна політика

- Сприяти створенню єдиної Української помісної церкви з центром у Києві;

Згідно з інформацією на сайті ВО Свобода, останні зміни в цю програму вносилися у вересні 2017 року.

Партійні списки

На даний момент ВО Свобода оприлюднила першу двадцятку свого списку на вибори в Раду. До першої п'ятірки увійшли голова ВО Свобода Олег Тягнибок, лідер Наукорпусу Андрій Білецький, екс-лідер Правого сектору Дмитро Ярош, нинішній голова Правого сектору Андрій Тарасенко та кандидат націоналістів на президентських виборах, колишній віце-спікер Ради і голова секретаріату ВО Свобода Руслан Кошулинський.

Читайте також:

Ярош буде балотуватися в Раду від ВО Свобода

Наступні п'ять місць у списку націоналістів зайняли заступник голови ВО Свобода, народний артист України Богдан Бенюк, керівник центрального штабу Національного корпусу Родіон Кудряшов, голова Івано-Франківської облради, заступник голови ВО Свобода з питань ідеології Олександр Сич, голова Держагенства України з питань кіно Пилип Іллєнко та голова фракції ВО Свобода в Київраді Юрій Сиротюк.

У другій десятці списку ВО Свобода народний депутат Олег Петренко, заступник голови ВО Свобода Анатолій Вітів, керівник інформаційної служби ВО Свобода Андрій Левицький, голова центрального штабу Правого сектора Василь Лабайчук, спікер Нацкорпусу Олександр Алфьоров, заступник голови ВО Свобода Андрій Мохник, керівник виборчого штабу ВО Свобода Олексій Кайда, лідер гурту Сокира Перуна і один з лідерів Правого сектора Арсеній Білодуб, юрист Національного корпусу Віктор Шендибило та заступник голови ВО Свобода Олег Панькевич.

Примітно, що в першій двадцятці списку націоналістів немає жодної жінки.

Шанси потрапити в Раду

Націоналістичні сили у передвиборчих рейтингах не набирають необхідних 5% для того, щоб потрапити в Раду. Сумарний рівень підтримки Свободи і Нацкорпусу, за даними двох досліджень, не дотягує навіть до 3%.

За результатами роллінгового дослідження, проведеного Центром Соціальний моніторинг і Українським інститутом соціальних досліджень імені Яременка з 8 по 14 червня, за ВО Свобода готові проголосувати 1,5% респондентів, які мають намір брати участь у виборах і визначилися зі своїми уподобаннями. Ще 0,5% таких респондентів готові проголосувати на Національний корпус.

За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного з 26 травня по 7 червня, за Свободу готові голосувати 1,9% опитаних, які  визначилися зі своїм вибором, за Нацкорпус - 0,4%.

За даними опитування Соціологічної групи Рейтинг, проведеного з 6 по 9 червня, за ВО Свобода мають намір голосувати 1% респондентів, які збираються піти на вибори і вирішили, кого на них підтримають.

За даними опитування центру соціальних і маркетингових досліджень Социс за ВО Свобода готові проголосувати 1,5% респондентів, які мають намір піти на вибори і вирішили, кого підтримати.

НВ