Чому Павло Скоропадський, який протягом своєї політичної кар'єри плекав федеративний союз України з Росією, геть зневірився у цій ідеї

Як засоби масової інформації готували світ до закінчення епохи кривавого радянського вождя.

Завдяки групі юристів-розслідувачів на чолі з Елі Розенбаумом з’ясувалося, що Курт Вальдгайм, ексгенсек ООН і колишній президент Австрії, під час Другої світової війни був офіцером вермахту і мав стосунок до нацистських злочинів.

Радник посольства США у Москві Джордж Кеннан ще в кінці 1940-х пояснив причини нерозсудливості російської влади, її страх перед найменшими конкурентами та чому вона плутає наступ з обороною

Історія створення шедевра Пабло Пікассо і її продовження: коли в окупованому Парижі німецькі офіцери запитали художника, чи це він створив Герніку, той відповів: «Це створили ви».

НВ розповідає про фото Елізабет (Лі) Міллер, військової кореспондентки і колишньої моделі журналу Vogue, на якому вона приймає ванну в мюнхенських апартаментах Адольфа Гітлера 30 квітня 1945 року.

У середині ХІХ століття чеський поет Карел Гавлічек поїхав до Росії із найкращими очікуваннями, а побачив там безчесних торговців, жіноче безправ’я, купецький несмак й зіяючу прірву між владою і моральним началом.

«Російський ведмідь здатний на все, особливо коли він знає, що інші тварини, з якими він має справу, ні на що не здатні», — писала американська газета New York Daily Tribune 14 липня 1853 року. Автор цих рядків — лондонський кореспондент видання, політичний емігрант з Німеччини 35-річний Карл Маркс.

Після Другої світової війни українські архітектори хотіли відбудувати зруйнований Хрещатик за останнім словом європейської будівельної моди, втім, радянська влада залишила головну вулицю столиці без «надмірностей».

Як протягом останніх 100 років мінялося ставлення фінів до росіян — від ворожнечі до нейтралітету, від прихильності до остраху.

Наприкінці ХІХ століття знаменитий російський філософ Володимир Соловйов писав про одержимість росіян маніями величі та ворожнечі, й попереджав: такий хід думок цілого народу може призвести до катастрофи

78 років тому, 18 травня 1944 року, почалася спецоперація військ НКВС із депортації з Кримського півострова місцевого татарського населення. За три дні 183 155 осіб втратили свої домівки.

10 травня прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зробив нову заявку на історичну ревізію. Він пояснив небажання країни відмовлятися від російської нафти тим, що вона не має виходу до моря, як до Тріанонської мирної угоди — договору 1920 року між країнами-переможницями у Першій світовій війні та Угорщиною, що зазнала поразки.

«Цей вічний дух московського народу блискучо схарактеризував у своїй книзі Кюстін. Політики виходять з себе, коли хтось кидає тінь на „вєлікій русскій народ“, який нібито не може ж відповідати за діла царату чи більшовизму».

Величезні ресурсні втрати, яких зазнала Україна у Другій світовій війні, ще тоді змушували західних журналістів припускати, що рахунок перемоги у ній значною мірою оплатив саме український народ. Натомість радянська, а згодом і російська пропаганда роками применшувала такі оцінки.

«Манія парадів та маневрів має у Росії характер повальної хвороби. Губернатори, подібно до государя, проводять життя за грою в солдатики». Астольф де Кюстін. Росія у 1839 році. Лист XXVI.

«Серед цих людей, позбавлених радості дозвілля і свободи, бачиш тільки тіла без душі і здригаєшся від думки, що на таку велику кількість рук і ніг є тільки одна голова». Астольф де Кюстін. Росія 1839 року. Лист ІХ.

Як Федір Ростопчин, московський градоначальник і керівник зовнішньополітичного відомства при Павлі І, боровся із західним впливом, втім припав до його дарів

«В угоду своим хозяевам, иностранным правительствам [Сталин исправил: «иностранным хозяевам"] они руководились не миром, а враждой [Сталин исправил: «не стремлением к миру, а чувством вражды к СССР"]. Переговоры тянулись бесплодно. Они были сорваны финляндскими провокаторами [Сталин дописал: «войны"]».

22 лютого 2022 року жителі Переяслава Київської області під час громадських слухань проголосували за демонтаж монумента «Навіки з Росією», який було встановлено у місті у 1961 році.