Стіни кричать хаосом, а в залі наче в лікарні. Ресторанний критик назвав заклад із найгіршим оформленням у світі
Ресторан із «найгіршим оформленням» (Фото: Arras Restaurant Facebook)
Ресторан Arras у британському місті Йорк — розкішний, сучасний, розслаблений заклад, яким він сам себе вважає. Однак відомий ресторанний критик має протилежну думку.
Кухня у закладі — визначальний фактор успіху та популярності, адже саме за їжею туди прийде гість. Але якщо інтер'єр «невдалий — білий зал, незграбні крісла, „поліцейсько-синє“ підсвічування, дивне мистецтво» — чи врятує його смачне меню? Ресторанний критик і автор книги The Restaurant: A History Of Eating Out Вільям Сітвел із The Telegraph відвідав заклад, надавши йому статусу «найгірше оформленого» ресторану у світі.
Він відмітив спокій та тишу, яка тут зустріне відвідувачів навіть у п’ятницю. Сітвел під час розмови із шеф-кухарем та іншими кількома працівниками з’ясував, що в інший час бізнес йде значно краще. Він сидів у пустому залі на кріслі, яке нагадало йому ті сидіння, на яких очікують на розмову з лікарем в лікарні, хоч воно й було зручним. Водночас столи він порівняв з тими, що стоять в офісних їдальнях, а підсвітку з кольором синіх поліцейських маячків. «Це трохи схоже на безглузде освітлення, яке є в сучасних автомобілях, де можна змінювати колір від опівнічно-синього до бордового. Щоб відповідати настрою, якого у тебе ніколи не буває», — підкреслив критик і продовжив, — «В Arras є якесь огидне мистецтво, теж: картина темно-синього кольору з плямами чорного, а потім яскраві лінії, які виглядають як довгий затор десь у Токіо, побачений з космосу. Це не мій стиль декору. Я б навіть сказав, що це ресторан з найгіршим дизайном у світі, але я не можу бути впевненим, оскільки відвідав лише близько 3000 за останні 25 років».
Меню також не вразило ресторанного критика, адже пропозиція, згадно з його словами, була обмеженою. Він замовив страву зі, знову ж таки, найгіршою для нього назвою Копчена кількова карбонара (smoked kipper carbonara), яка є чимось на зразок «багна для пуриста, тортур для традиціоналіста, як сказати комусь, що ви деконструювали тост». На здивування Сітвела, це було ризото з рибою, яке мало ідеальну текстуру, насичений білковий смак та цікаві додатки як гарнір. Більшої насолоди додав чудовий хліб на заквасці з м’яким і солоним маслом, а також келих «найкращого Рислінгу», який виявився відкритим. Наступною була вегетаріанська паста: елегантна гірка тальоліні з часником, броколі та панграттато, що складалася із зеленого соусу в основі, пагорба з кучерявої пасти, а також овочів і хлібних крихт, природно, викладених зверху — «пристойно, хоч і невинно».
Далі знову гарне червоне вино, і ласий десерт Йоркширський сирний пиріг: близько семи шарів тістечка, крему, сиру, пісочного печива та морозива з чаєм Earl Grey. «Йому бракувало цілеспрямованості простішого десерту, і на смак воно було просто приємною сумішшю крему та пирога». — прокоментував Сітвел. Опісля десерту він ще скуштував вина та британського сиру, який був йому до вподоби, адже подали його з безліччю крекерів, булочок, чатні та фруктів.
У висновку ресторанний критик написав, що після вечері поїхав до вокзалу, де змок під зливою, що назвав «Божою помстою» за його коментарі щодо декору. «Але нехай він ллє на мене скільки завгодно, бо я маю рацію». — написав він.
