Золоті переписи. Пʼять рецептів з книги, що вийшла самвидавом у Франції, щоб зберегти українські традиції за часів СРСР

12 жовтня 2024, 10:21

Самвидав — частина української культурної історії, яка дає привід пишатися діячами того часу. Власними силами автори друкували не лише власну поезію, а й газети, і навіть рецепти.

Самвидав — видавані поза цензурою (зокрема в СРСР) підпільні листівки, брошури, книжки й періодичні видання. Це самостійне друкування літератури та публіцистики є одним з виявів Руху опору. Інді символом самвидаву називають вислів Володимира Буковського «сам пишу, сам поширюю, сам сиджу за це в тюрмі». Термін виник завдяки зусиллям Івана Багряного, котрий у 1929 році видав окремою книжкою поему Ave Maria. Друкарі за певну ціну в одну ніч видрукували 1200 примірників поеми. Замість назви видавництва Багряний вказав Сам. Він роздавав книжки в невеличкі магазини, розповівши друзям, де їх можна купити. Однак, радянська влада все одно дізнавалась про ці примірники й конфісковувала їх. За своєю тематикою самвидав дуже різниться: національно-культурний, політичний, релігійний, і кулінарний тощо.

Реклама

Книжка самвидав про кулінарну спадщину України 1985 року (Фото: Скриншот)
Книжка самвидав про кулінарну спадщину України 1985 року / Фото: Скриншот

Так, у 1985 році самвидавом у Франції вийшла перша частина книжечки Українське кулінарне мистецтво як частка національної культурної спадщини. Авторкою стала Алла Турченко, яка так пише про свою роботу:
«Є всі підстави пишатися мистецтвом нашої національної кухні. Але часом окремі рецепти, і то з числа кращих, які існували в Україні від сивої давнини, вже часом призабуті, недостатньо точно описані або й втрачені. Віднайти їх, як також зберегти існуючі кращі рецепти, належно зафіксувати й презентувати їх на національному й міжнародному рівні, є завданням великої ваги».

Цей збірник складається з 15 рецептів, відібраних для, власне, представлення української спадщини. Більшість переписів мають короткі примітки щодо регіону розповсюдження чи свята, коли страву готують.

Книжечка мала наклад 100 примірників, але інші частини її поки не вдалося віднайти. Однак, NV Food пропонує вам кілька рецептів цих простих та історично важливих для нашої ідентичності страв.

Полтавські січеники: давня українська страва, яку сміливо можна їсти замість котлет

До котлет класти хліб звучить не так автентично, а от до січеників - необхідно. Це смачна страва з українською родзинкою, яка дасть фору мітболам та бургерам.

Гуцульська печеня: рецепт курячого рагу з галушками, дерунами та підливою

Ця страва - квінтесенція гуцульської кухні в одному горщику. Тут разом поєднуються м'ясо та гриби, деруни та галушки, овочі та зелень. Виходить надзвичайно ароматна та ситна святкова печеня з підливою.

Із самвидаву: рецепт сирників, які представляють українську кулінарну спадщину

Канонічний український десерт, улюблений мільйонами не лише українців, а й іноземців. Сирники - корисна та солодка страва, що створить настрій на сніданок, обід та вечерю, хоч з чим ви їх подасте.

Київський борщ із яловичиною: рецепт із книги самвидаву про українську кулінарну спадщину

Особливого смаку цьому столичному борщу додає томат, який перетирають до стану пюре, зробивши густу та насичену страву.

Пісний і традиційний: рецепт борщу з грибами та квасолею на буряковому квасі

Одна з головних таємниць борщу це те, чому він стає смачніше на наступний день. Цей грибний борщ надзвичайно апетитний ще свіжим, а коли простоїть трошки - за вуха не відтягнеш.
Показати ще новини