Один незручний факт. Чому працівники не говорять вам правду і як це змінити

7 листопада, 20:43
Наталія Кадя: «Люди обманюють не тому, що вони погані» (Фото: billiondigital/Depositphotos)

Наталія Кадя: «Люди обманюють не тому, що вони погані» (Фото: billiondigital/Depositphotos)

Причини брехати зазвичай доволі раціональні

На одній із сесій з командою ми говорили про просту річ: коли в організації зникає правда, це не проблема «цінностей» — це сигнал страху. Антонім до відчуття довіри — відчуття страху. Поки страх вищий за очікувану користь від чесності, співробітники економлять правду.

Реклама

Люди не говорять правду не тому, що вони погані (звісно, є виключення). Причини брехати доволі раціональні для відповідного контексту організації:

  • Непередбачувана реакція. Емоційні вибухи, сарказм, публічне приниження.
  • Покарання за погані новини. «Приніс проблему — ти й винен».
  • Культ безпомилковості. Помилки караються сильніше, ніж приховування ризиків.
  • Метрики, що штрафують за реальність. KPI за «зелені» звіти, а не за раннє виявлення проблем.
  • Відсутність безпечної незгоди. Немає каналу чи ритуалу, де заперечувати — норма.

Діагностика: де ваш контекст виробляє страх

Спробуйте чесний аудит на рівні команди керівників:

1. Реакції на правду. Якою була остання публічна реакція на «погану новину»?

Антонім до відчуття довіри — відчуття страху

2. Історія репресій. Хто востаннє постраждав за те, що сказав незручне?

3. Місця для правди. Де у процесах виділено час і формат для ризиків та заперечень?

4. Сигнали з передових позицій. Скільки шарів потрібно, щоб правда дійшла до вас?

5. Мова керівника. Ви частіше питаєте «Хто винен?» чи «Чому вчимося?»

Хочете правди? Змінюйте контекст:

«Погані новини першими». Кожну нараду починайте з ризиків і блокерів; дякуйте особисто за раннє підсвічування.

Захист. Публічно фіксуйте, що за правду не карають: «Немає репресій за сигнал». Відстежуйте це.

Дизайн незгоди. Призначайте на кожну ключову тему «адвоката диявола» та робіть ротацію ролей.

5−7 хвилин індивідуальних нотаток, а тоді обговорення. Це вирівнює статус і дає вам сміливість.

Постмортеми без звинувачень. Аналізуємо процес і припущення, а не людей.

Лідерська вразливість. Почніть із «Що я можу не бачити?», «Де моя гіпотеза слабка?». Модель безпеки задається зверху.

Мікроритуал "Один незручний факт". На щотижневій зустрічі кожен називає один факт, який йому було складно озвучити — і отримує вдячність, не опір.

Менше брехні — це не про більшу кількість «ціннісних плакатів». Це про менше страху в контексті, який ви створюєте.

Довіра зростає там, де правда безпечна, корисна й винагороджується.

Почніть з одного кроку вже цього тижня: дайте сигнал, що рання неприємна правда цінується вище, ніж пізній гарний звіт, і підтвердьте це дією.

Інвестиція в правду дають найвищий дохід.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут

Показати ще новини