Зациклилися на тривожних думках? Як перестати себе накручувати
Лео Бабаута: «Страх змушує нас подумки пережовувати одне й те саме» (Фото: AndrewLozovyi/Depositphotos)
Не обов’язково надавати страху занадто великого значення
Останнім часом я розмовляв одразу з кількома людьми, які ніяк не можуть перестати хвилюватися через щось у своєму житті — через щось таке, що спричиняє стрес і змушує їх ламати собі голову.
Хтось переживає через напружену ситуацію, а хтось — через те, що справи йдуть не так добре, як хотілося б. Вони постійно думають про одне й те саме, нервують і ходять по колу.
Я розповів їм, що це всього лише страх.
Це всього лише страх змушує нас накручувати себе, хвилюватися, подумки пережовувати одне й те саме і зациклюватися. Страх, що ми недостатньо хороші, що не впораємося, що хтось буде нами незадоволений, що ми виглядатимемо ідіотами. Просто страх.
Я не хочу сказати, що його потрібно ігнорувати або знецінювати, страх — це природне явище, він властивий людям. Боятися цілком нормально, це невід'ємна частина будь-якої важливої або складної справи.
Довіра до себе дає змогу впоратися з будь-якими труднощами
Але не обов’язково надавати страху надто великого значення. Тому я і кажу, що це «всього лише страх». Він має значення, тільки якщо ми самі йому це значення надаємо. Коли я помічаю свій страх, я зазвичай кажу: «Нічого особливого».
Помітивши, що ми боїмося, ми можемо помітити й те, які історії розповідає нам наш страх: «Я недостатньо хороший, можливо, мені варто поводитися так само, як ті люди, мене можуть розкритикувати, можливо, мені варто все кинути».
Але я можу вирішити, що не стану сприймати ці історії занадто серйозно. Це всього лише страх.
Розпізнавання страху і тих історій, які він мені розповідає, допомагає мені його вгамувати.
Як упоратися зі страхом і перестати накручувати себе
Мій страх також вимагає від мене якихось дій у цій ситуації, що лякає, — але, найчастіше, я не так уже і багато можу зробити. Можу спробувати щось зробити, але, з більшою імовірністю, виплесну на когось свій гнів або почну накручувати себе. Зрозуміло, ні те, ні інше нічим не допоможе.
Якщо я ловлю себе на надмірному обмірковуванні, то роблю ось що:
1. Починаю з того, що усвідомлюю — і те, що боюся, і те, що накручую себе. Це просто страх — нічого особливого.
2. Зупиняюся і роблю глибокий вдих. Уповільнюю дихання.
3. Заспокоюю свій страх — кажу йому, що ми впораємося. Не така вже й велика проблема. Ми в силах розібратися із ситуацією, навіть якщо поки що достеменно не знаємо, чим усе обернеться. Так формується довіра до себе, яка дає змогу впоратися з будь-якими труднощами.
4. Розслаблюю всі м’язи, які напружені, і продовжую повільно дихати.
5. Концентруюся на чомусь прекрасному, що є в теперішньому моменті. На світлі, що наповнює кімнату, на навколишній природі, на приємній компанії — на чомусь, що пробуджує цікавість, на чомусь, за що можна бути вдячним.
Ось і все. Постійно робіть ці речі: помічайте, дихайте, заспокоюйте себе, розслабляйтеся і концентруйтеся на теперішньому моменті. Діючи таким чином, ви виберетеся з надмірних роздумів і знову опинитеся тут і зараз.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Лео Бабаути. Републікація повної версії тексту заборонена.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут