NV Преміум

Три автомобілі з пробігом за $8000, на яких не соромно під'їхати до дорогого ресторану

Вибір авто

20 листопада 2022, 07:25

Найчастіше від купівлі преміального авто з пробігом вас утримує саме вік, чи не так?

Маючи обмежений бюджет, багато хто з нас воліє купити авто нижче класом, аби свіжіше. Це з побоюваннями щодо дорожнечі в утриманні.

Почасти це виправдано, якщо як преміум розглядати щось на зразок старого Land Rover або Porsche. Але існує багато преміальних автомобілів, які мають величезний ресурс надійності і не такі вже й дорогі в утриманні.

Враховуючи, що сучасний автопром, особливо у бюджетному сегменті, давно не відрізняється надійністю та ресурсністю, ви цілком можете потрапити у прикру пастку.

Прагнучи уникнути великих витрат, ви замість старого преміального автомобіля, який радував би вас іміджем і драйвом, купите свіжіший бюджетний автомобіль… і витратите на його ремонти досить значні гроші. При цьому не отримуючи задоволення від водіння. І гублячись у потоці таких самих однакових «бюджеток» і «середнячків».

У цій статті ми розглянемо три преміальні автомобілі з пробігом, які порадують вас комфортом і керованістю, а заразом дозволять насолоджуватися преміальним іміджем. Нехай і з ретро нальотом.

І все це при цілком притомній надійності та прийнятних витратах на утримання.

Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Три преміальні автомобілі з пробігом за $8000, на яких не соромно під'їхати до дорогого ресторану

Отже, ми розглядаємо преміальні автомобілі з пробігом та все ще високим іміджевим зарядом, які не розорять вас за умови, що ви оберете версію з найменш проблемними двигунами та коробками передач, а також (завжди актуальна порада) не будете нехтувати ретельною перевіркою автомобіля перед купівлею.

Як завжди, ми відкинули найочевидніші ризикові варіанти, а для відбору найкращих варіантів з точки зору надійності, звернулися до майстрів профільних автосервісів.

Mercedes-Benz E-Class (W211)

2005−2008 рр.

Mercedes-Benz W211 з дизельними моторами після рестайлінгу – цілком розумний вибір серед преміальних седанів / Фото: Daimler

Дизайн досі не застарів, а м’яка підвіска з досить чіткою керованістю досі підкуповує. За плавністю ходу на трасі W211 точно дасть фору всім сучасним авто середнього класу.

Як відомо, у «мерседеса» немає віку, є лише стан. І хоча W211 вважається дещо менш надійним і довговічним, ніж його попередник W210, цей автомобіль все ще цілком можна купити 15-річним і спокійно проїздити ще п’ять років без істотних інвестицій.

При дотриманні кількох умов, звісно.

Однією з них, ми не втомлюємося повторювати, є діагностика на профільному СТО. Але попередньо варто позначити найприйнятніші версії авто.

У випадку Mercedes-Benz E-class W211 зробити це, на перший погляд, не так просто. Бо моторів тут ставилося безліч, та й інших нюансів вистачає.

Тому в цьому випадку обмежимося перерахуванням тільки варіантів, що найбільш вдало зарекомендували себе.

W211 — той випадок, коли дорестайлінгові мотори були однозначно вдалішими, ніж рестайлінгові. Та й версії зі старішим 5-ступінчастим «автоматом» з висоти років виглядають краще, ніж із 7-ступінчастим. Той менш ресурсний і дорожчий у ремонті.

З-поміж двигунів найдовговічнішими є дизелі. На W211 у нас найчастіше зустрічається 2,1-літровий турбодизель, який не має «родових болячок», крім традиційних дизельних проблем з паливною апаратурою та клапаном EGR. Більш потужні дизелі 2,7 та 3,2 л також проявили себе, як надійні та довговічні рішення.

Якщо діагностика перед купівлею покаже, що дизель «живий», то таку машину можна сміливо брати.

З бензиновими моторами ситуація набагато складніша. Однозначно хвалять майстри лише 2-літровий бензиновий «атмосферник», у якого слабким місцем є ланцюг ГРМ, що потребує заміни разом із натягувачами з регулярністю звичайного ременя.

У бензинового мотора об'ємом 3,5 л також був дуже проблемний привід ГРМ, а рестайлінгові мотори з безпосереднім упорскуванням мають схильність до закоксування і проблеми з рециркуляцією клапаном відпрацьованих газів. Плюс вони чутливі до якості палива.

Загалом варто вибирати дизель. А якщо берете W211 з бензиновим двигуном великого обсягу, готуйтеся до витрат.

Окрема «пісня» на W211 — електричний підсилювач гальм SBC від Bosch. Система зарекомендувала себе вкрай погано, на щастя після рестайлінгу від неї відмовилися, тому краще відразу придивлятися до авто після 2006 року. Так, це дещо суперечить сказаному вище при розгляді моторів, але такі вже реалії власників «мерседесів».

Слабке, просто дуже слабке місце W211 — кузов, фактично позбавлений оцинкування. Безліч «єшок», що навіть не побували в аваріях, вже мають безліч проблем по кузову, особливо в районі задніх арок, порогів і днища.

Версії з повним приводом мають безліч відмінностей підвіски, і її утримання може обійтися значно дорожче, ніж у випадку з задньопривідною «класикою». Тож якщо ви не вважаєте повний привід критичним, вибирайте машину без нього.

Підвіска у задньопривідних машин практично не має слабких місць, дуже довговічна і недорога у змісті. Для багатьох позицій є недорогі «неоригінальні замінники».

А ще краще уникнути версій з пневмопідвіскою, хоча з роками з’явилися дешевші балони, так що ремонт вже не коштує зовсім космічних грошей. Але проблеми з пневмою далеко не завжди пов’язані саме з балонами, там вистачає ще й інших нюансів, включно зі зношенням штуцерів, відмови датчиків і т. д. Загалом, пневма — цей зайвий головний біль, особливо з урахуванням того, що і на пружинах W211 має дуже пристойні ходові якості.

BMW 7 Series (E65)

2004−2007 рр.

BMW 7 Series E65 краще взяти з 3-літровим бензиновим двигуном (дорестайл) або з дизелем / Фото: Lassert

З погляду обивателів, знайомих з баварськими автомобілями лише з чуток, покупка 15-річного BMW — це чисте божевілля.

Приблизно так само кажуть ті, хто колись стикався з BMW у не дуже хорошому стані та необхідністю безперервних ремонтів. Такі люди тікають від BMW як від чуми і з ненавистю проводжають баварські «чудеса на колесах», сидячи у своїх «форд-фокусах» і «пежо-сітроєнах».

Але річ у тому, що BMW не можна купувати у підтоптаному стані. Вибір має бути максимально ретельним. А ось доглянута машина доставлятиме мінімум проблем протягом багатьох років навіть із великими пробігами. І при цьому приносити задоволення від водіння.

Ну а іміджевий заряд у старих BMW, хоч і менше, ніж у нових, але все ж таки однозначно більший, ніж у «дешманських» авто середнього класу, які на 10 років молодші.

У «сімки» BMW, про яку зараз йтиметься, величезний і комфортний салон, чудова керованість і відмінна динаміка (навіть з «молодшими» двигунами) і дуже комфортна підвіска.

А що з надійністю?

І тут все напрочуд непогано.

З погляду електроніки, найбільше проблем (що логічно) доставляють версії зі складним додатковим обладнанням (масажери в сидіннях тощо), яке поступово починає виходити з ладу на вікових машинах.

Також досить дорого може обійтися ремонт чи відновлення пневмопідвіски, що ставилася на дорогі версії BMW E65.

Версії зі звичайною підвіскою обходяться в обслуговуванні не дорожче, ніж будь-який Volkswagen. Запчастин повно на будь-який смак і гаманець — включно з безліччю «неоригіналу».

У повнопривідних версій є «нюанс» у вигляді дорогого кардана, проте для того, щоб убити його, потрібно дуже постаратися.

Слабке місце — рульова рейка, проте її навчилися швидко і недорого відновлювати на багатьох сервісах, тож вважати це великою проблемою не можна.

З двигунів майстри найбільше нахвалюють 3-літровий бензиновий двигун, який встановлювався до 2006 року, і всі дизельні мотори. Ці двигуни практично не мають слабких місць. Якщо їх добре доглядали (а це може показати діагностика перед покупкою), ці мотори легко проходять по 500 тис. км і більше до капітального ремонту.

Усі «великі» мотори (3,6−4−4,4−4,8 л) в принципі досить надійні, але у кожного з них є свої «нюанси», тому до вибору варто ретельно підходити. Та й найчастіше такі авто купують «гонщики», які загалом більше схильні вбивати машину.

АКПП на «сімці» E65 — штука неоднозначна. За словами майстрів, є машини, які при пробігах за 300 тис. км з коробкою взагалі не мають проблем. А є випадки, коли власникам доводиться розщедрюватися на ремонт АКПП кожні кілька років. Ключовий момент тут — регулярність заміни масла в коробці. Задоволення це недешеве, багато хто нехтує цією процедурою. І цим вбивають коробку.

Ретельно продіагностуйте АКПП перед купівлею «сімки», відразу після покупки поміняйте в ній масло, щоб мати ясну точку відліку, а потім міняйте мастило не рідше ніж раз на 50−60 тис. км. І тоді АКПП «сімки» служитиме довго.

Volvo S80 II

2007−2010 рр.

Volvo S80 II буде відмінним вибором, якщо віддати перевагу двигунам шведської розробки / Фото: Motor Trends

Volvo — не найочевидніший, коли йдеться про преміум.

В Україні історично шведські авто не набули великого поширення, та й чомусь за ними закріпилася слава дуже дорогих в обслуговуванні.

Насправді проблем із запчастинами до Volvo немає, та й ціни не особливо кусаються. Головна біда — відсутність у багатьох містах профільних сервісів Volvo. Навіть у Києві їх лише кілька.

Але в цілому Volvo при грамотному підході до вибору конкретного екземпляра може відверто порадувати надійністю та низькими витратами на утримання. Це при тому, що за їздовими якостями, оснащенням та іміджевою складовою Volvo поступається, мабуть, тільки великій німецькій «трійці».

Отже, Volvo S80 — друге покоління. З цією моделлю є два великі нюанси, які потрібно відсікти на ранніх етапах вибору. І тоді на вас чекають одні «приємності».

Перший нюанс — з антикорозійним захистом у Volvo S80 є нюанси, багато авто перших років випуску вже мають багато осередків корозії у прихованих порожнинах, порогах, на днищі. Складно сказати, з чим це пов’язано, адже шведи завжди відрізнялися на краще за цим параметром. Проте всі S80, які ви розглядаєте до придбання, потрібно ретельно подивитися на підйомнику в добре освітленому боксі.

Другий момент — при пошуку S80 одразу відкиньте версії з фордівськими двигунами та коробками. Ця машина створювалася в період коли Ford фактично контролював Volvo, звідси — низка версій з їхнім «залізом».

Варто віддати перевагу версії з суто шведськими 2,4- і 3,2-літровими бензиновими «атмосферниками», 2,5-літровим бензиновим турбомотором або 2,4-літровим турбодизелем.

Всі ці мотори добре відомі і за іншими моделями Volvo, наприклад, популярному у нас кросовер XC90.

При належному догляді вони спокійно виходжують по 300 тис. км і більше без особливих проблем. Деякі майстри кажуть, що у них на обслуговуванні є Volvo з 3,2-літровим бензиновим мотором та 2,4-літровим дизелем з пробігами понад 500 тис. км і досі без капітального ремонту.

Якщо брати пізніші S80, то список прийнятних моторів можна доповнити 3-літровим турбомотором, який також зарекомендував себе дуже добре. На СТО говорять про такі машини з пробігами 250−300 тис. км, без особливих нюансів, крім хіба дорогих паливних форсунок.

А ось мотори від Ford — «атмосферний» 2 л і турбовані 1,6 та 2 л серії Ecoboost себе показали не з найкращого боку. У поршневої групи невеликий ресурс, низький ресурс ГРМ, прогорає колектор. Загалом мотори неабияк зношуються вже до 100−150 тис. км пробігу, їх ремонт дорогий і проблематичний. Простіше не зв’язуватися з цими двигунами взагалі.

Крім того, найчастіше S80 з фордівськими моторами поєднується з фордівськими ж роботизованими коробками передач. Які також не вражають своїм ресурсом. У той же час на версіях зі шведськими моторами на S80 ставилися АКПП виробництва Aisin, що цілком непогано себе зарекомендували. Головне — щоб попередній власник не нехтував своєчасною заміною масла, тоді свої 250−300 тис. км така АКПП пройде без проблем.

Електрика у S80 досить надійна, ходова теж ресурсна і не дуже дорога в обслуговуванні. Повнопривідних версій можна не боятися, система повного приводу досить добротна.

Інші новини

Всі новини