Три преміальних вживаних автомобілі до $10000, які вас не розчарують. Навіть всупереч віку і пробігу

Lexus IS

2006−2010 рр.

Це — друге покоління моделі IS. Випускати його почали у 2005 році, а припинили у 2014—2015 рр. (на різних ринках його з різною швидкістю змінювали на третє покоління IS).

Компактний седан з агресивним спортивним дизайном позиціювався як конкурент «троячки» BMW і С-клас Mercedes.

Модель мала величезну популярність в США (де в принципі дуже люблять Lexus), і була досить популярною в Європі (де Lexus так і не став реально великим гравцем).

Звичайно, Lexus IS ніколи не продавався так активно, як вищезгадані конкуренти (а також такі авто, як Audi A4). Але в цілому за мірками Lexus в Європі такі продажі теж були великою удачею.

Lexus IS має щільну підвіску і точне спортивне кермо, цілком прийнятну динаміку, також зарекомендував себе як дуже надійний автомобіль.

Навіть при пробігах далеко за 200 тис. км (за умови, що за машиною стежили) Lexus IS особливих турбот не доставляє.

Витрати на його утримання будуть відчутно меншими, ніж коли ви купите будь-якого «німця» того ж віку.

І якщо порівнювати Lexus IS з більш свіжими «середнячками», популярними серед доставлених (Ford Fusion, Volkswagen Passat і Jetta, Hyundai Sonata, KIA K5), це твердження також буде справедливим — ваші витрати на утримання авто будуть меншими.

У Lexus IS фактично немає «родових болячок» і відверто слабких місць.

Опитані нами майстри не рекомендують брати дизельні Lexus IS з великими пробігами (а такі нині привозять з Європи у великих кількостях). 2,2-літровий турбодизель, який тут стоїть, сумно відомий за низкою інших авто, які Toyota продавала в Європі. Він схильний до деформації стінок циліндрів, внаслідок чого прогоряли поршні і прокладка головки блоку. Також не відрізняються великим ресурсом паливні форсунки, а ціни на них щадними назвати не можна.

Загалом, цей прийнятний і економічний дизель при пробігах більше 150−200 тис. км може раптово піднести сюрпризи на кілька тисяч євро і кілька тижнів ремонту.

З бензиновими моторами у Lexus IS все зовсім інакше.

Найпопулярніший мотор — 2,5-літровий 6-циліндровий бензиновий «атмосферник» з безпосереднім уприскуванням. Слабких місць у нього фактично немає. Іноді до 200 тис. км пробігу здається насос системи охолодження, часом починають тріщати муфти VVTI (система зсуву фаз газорозподілу). Але ці проблеми зазвичай вирішуються «малою кров’ю».

Фактично обійшла стороною цей двигун і знаменита проблема «п'ятого циліндра», від якої намучилися власники Lexus GS і ES. Через конструктивний прорахунок пил проникає з повітряного фільтра прямо в циліндри (в першу чергу в п’ятий), та й система охолодження вибудувана таким чином, що цей циліндр завжди трохи гарячий за інших.

Однак в Lexus IS з 2,5-літровим двигуном така проблема виникає вкрай рідко.

Трохи частіше її можна зустріти на 3,5-літровому двигуні (також атмосферному і з безпосереднім уприскуванням), який ставили в основному на повнопривідні версії Lexus IS.

Деякі майстри рекомендують шукати Lexus IS з 3-літровим двигуном з розподіленим уприскуванням, але зустрічається він у нас набагато рідше.

Уникнути проблеми «п'ятого циліндра» з високою ймовірністю допоможе заміна повітряного фільтра при кожній зміні масла, а також ретельний контроль за системою охолодження (стан і рівень охолоджувальної рідини, чистота радіаторів).

З дизелем на Lexus IS ставилася досить надійна механічна коробка передач, а на бензиновій версії переважають «автомати» Aisin. У спокійних водіїв і при регулярній заміні масла такі коробки без проблем проїжджають 300 і більше тисяч км без ремонтів.

Навіть у віці 15 років і з пробігом більше ніж 200 тис. км Lexus IS залишається вельми добротним і надійним автомобілем, який дасть фору більш свіжим «середнячкам» середнього класу. Причому дасть фору як по комфорту і престижу, так і по надійності і залишковому ресурсу.

Volvo S60

2010−2013 рр.

Volvo S60 другого покоління — один з найбільш неоднозначних автомобілів шведського концерну, випущений ще в період до того, як Volvo була продана китайцям.

На відміну від першого покоління, повністю розробленого у Швеції, S60 другого покоління створювалася під контролем Ford і є збірною солянкою. Деякі версії оснащені фордовськими двигунами і «роботами», до яких є багато питань. Покупка такої машини небажана.

Ні, звісно, Volvo залишається Volvo щодо якості металу в кузові, ідеальної антикорозійної обробки та найвищого ступеня безпеки. Але двигни і коробки можуть зробити життя власника досить клопітким.

Водночас інші версії Volvo S60 отримали більш звичні шведські розробки і є чи не еталоном в плані ресурсу і дешевизни в утриманні (як би скептики не сміялися, почувши таке словосполучення в застосуванні до бренду Volvo).

Отже, не варто брати Volvo S60 з 1,6 або 2-літровими бензиновими двигунами (розробки Ford і Mazda), а також «роботами» Getrag (власники Ford добре знають їх за назвою Powershift).

Власне двигуни не те щоб дуже погані, але їх середній ресурс до початку перших проблем — близько 150−200 тис. км.

З «роботами» все зовсім не просто.

Це — аналог перших поколінь DSG від Volkswagen. Причому аналог не кращої якості.

Це «мокра» версія «робота» з двома зчепленнями. «Мокра» в тому сенсі, що зчеплення знаходяться в масляній ванні. Але ця ванна тут загальна для зчеплень, механіки і гідроблоку. Тобто тут підвищені вимоги до чистоти масла, його температурних властивостей і регулярності його заміни, а також заміни фільтрів (їх у цьому «роботі» аж два).

Масло тут швидко забруднюється продуктами зносу фрикціонів. Особливо забруднює його знос зчеплень. Часта заміна масла і обох фільтрів може істотно продовжити життя цього «робота». Але рідко хто настільки пильно стежить за машиною.

В результаті у деяких власників Getrag виходжує і 250 тис. км. А у декого «проїжджає» до 150 тис. км.

Класичний Aisin встановлювався на Volvo S60 другого покоління тільки з 5- і 6-циліндровими моторами (як бензиновими, так і дизельними).

Такі «автомати» за умови регулярної заміни масла здатні пройти 300 тис. км без проблем (іноді і більше).

Та й ремонтуються «айсіни» досить легко (хоч і не дешево).

Вольвівські 2,5- і 3-літрові бензинові турбомотори є вельми надійними і перевіреними конструкціями.

Теж саме (і навіть більшою мірою) відноситься до вольвівського турбодизелю 2,4 л.

При належному догляді ці двигуни здатні без проблем розмінювати сотні тисяч кілометрів пробігу, не доставляючи клопоту. Як то кажуть, зараз таких уже не роблять.

Тобто, вибравши в нашому бюджеті Volvo S60 із суто шведським мотором і коробкою Aisin, ви отримаєте 10-річну машину, яка без проблем проїде ще пару сотень тисяч км. І це буде справжній преміум з якісним салоном, чи не найкращою у світі безпекою і престижним шильдиком.

Втім, не забувайте, що деякі Volvo S60 везуть до нас зі Штатів у вигляді тих же абияк відновлених «битків». Краще пошукати екземпляр без такої сумної біографії.

BMW X3

2006−2010 рр.

BMW X3 першого покоління знаходиться в тіні свого старшого побратима X5. Власне, цей вислів справедливий і для нинішніх поколінь цих же моделей.

Але це не означає, що X3 не заслуговує уваги.

Навпаки, це не очевидний, але вельми вдалий вибір. Особливо якщо ви давно мріяли про BMW, але ніяк не наважувалися через страшилки про високі витрати на утримання баварського преміуму.

За відгуками майстрів на профільних СТО, саме BMW X3 в першому кузові (E83) є чи не найбільш надійним і недорогим в утриманні баварським автомобілем останніх двох десятиліть (з моменту виходу з конвеєра таких легенд, як BMW 5 Series E39).

Автомобіль непогано захищений від корозії і не має системних проблем з електрикою. Бензинові двигуни 2,5 і 3 л рідко доставляють клопоту — вони належать до легендарної серії M, яка вважається однією з найнадійніших в історії BMW.

Тут розподілене уприскування і чавунні гільзи в алюмінієвому блоці циліндрів.

Тому мотори спокійно переносять, скажімо так, «різне» за якістю паливо, на них легко встановити газову установку, і вони відносно легко «капіталяться» (в разі якщо проблеми все-таки почалися).

Майстри кажуть, що 2,5 і 3-літрові бензинові двигуни на BMW X3 E83 спокійно ходять 250−300 тис. км без особливих проблем. Зустрічаються машини з пробігами в районі 400 тис. км, які ще не мають потреби в капітальному ремонту (заміна різних сальників і т. ін. не враховується).

А ось 2-літровий бензиновий двигун приховує більше сюрпризів — він уже належить до серії N (з безпосереднім уприскуванням і складнішою конструкцією). Саме такі мотори почали серйозно псувати репутацію BMW щодо надійності в другій половині 2000-х.

Що стосується дизелів, то в ідеалі краще знайти 3-літрову BMW X3. Адже це буде легендарний двигун M57, такі ставилися на багато моделей BMW в кінці 1990-х і початку 2000-х і є останніми «мільйонниками». Ну вже у всякому разі 400−500 тис. км пробігу для такого двигуна — не проблема. Звичайно, якщо за ними доглядати.

А ось 2-літровий дизель M47, який часто зустрічається на BMW X3 тих років, будучи в цілому досить надійним, може доставити клопоту і на порівняно невеликих пробігах (150−200 тис. км). Слабке місце — паливні форсунки, а також частенько зустрічається знос шківа колінвала, руйнування заслінок у впускному колекторі і навіть розтягнення ланцюга ГРМ.

Після 2007 року на зміну цьому двигуну прийшов N47 — також 2-літровий турбодизель. Дуже економічний, але з пристойною динамікою.

Головною його проблемою є все те ж розтягнення ланцюга ГРМ. З тією сумною відмінністю, що він тут знаходиться з боку коробки передач, тобто для заміни потрібно знімати весь двигун. В системі уприскування тут використовуються п'єзофорсунки, які не піддаються звичайному чищенню, та й в цілому система дуже коштовна в разі ремонтів.

На базових версіях BMW X3 зустрічалася 6-ступенева «механіка». Її експлуатація навіть вельми агресивними водіями найчастіше обертається лише передчасною заміною зчеплення.

«Автомати» на BMW X3 досить надійні. Найчастіше навіть у «гонщиків» вони виходжують не менше 200 тис. км. Майстри кажуть, що у нас досить багато BMW X3 E83 з пробігами понад 300 тис. км, де в коробку ще не втручалися (крім регулярної заміни масла, звичайно).

Купуючи машину, особливо поцікавтеся станом роздатки повного приводу xDrive. Масло треба міняти не рідше ніж раз на 40 тис. км. Якщо колишній власник цього не робив, то ви можете потрапити на дорогий ремонт. Якщо ж за цим стежили, то сам по собі повний привід клопоту доставляти не буде.

Як завжди у BMW підвіска є частим джерелом проблем і витрат, але тут уже нічого не вдієш, за чудове «руління» доводиться розплачуватися.

Загалом BMW X3 являє собою досить добротний кросовер, який дасть фору багатьом автівкам нижчого класу як за престижністю та комфортом, так і за надійністю. Навіть попри вік і пробіг.