Для тих, хто всюди встиг. Тест-драйв гібридного кросовера Volvo XC60

Крім вузької передньої оптики, розділеної горизонтальними лініями, і задніх L-образних ліхтарів, в дизайні XC60 насилу можна виділити що-небудь особливе.

Так, друге покоління кросовера виглядає значно респектабельніше, ніж його попередник, але автомобіль як і раніше зберігає якусь строгість, якщо не сказати скромність, з урахуванням того, що ховається у нього всередині.

І саме ця особливість завжди дозволяла шведському бренду створювати вау-ефект: коли будь-яка людина, далекий від розуміння різниці між Toyota і Volkswagen, сяде за кермо нехай навіть застарілої Volvo, — він гарантовано здивується її оснащенню і якості внутрішньої обробки.

У XC60 рівень цього подиву досягає максимуму.

Велика кількість шкіри, вставки на торпедо під дерево, хромовані перегородки дефлекторів і клімат контролю, величезні сенсорні дисплеї, панорамний дах, — все це створює антураж не тільки дуже дорогого, але і надзвичайно затишного автомобіля.

У той же час, навіть в одній з найбагатших комплектацій XC60 з незліченною кількістю електронних функцій ви не зустрінете безлічі кнопок і будь-яких інструментів управління. Автомобіль оформлений гранично аскетично, зберігаючи водночас свій стиль і клас.

Оснащення

До слова, про комплектації: в тестовій версії кросовера було практично все, що можна побачити в сучасному автомобілі.

Починаючи від надзвичайно широкого діапазону регулювань сидінь (з чотирма (!) напрямами поперечної підтримки) і закінчуючи новомодними функціями на зразок бездротової зарядки і head-up-дисплея, — вся електроніка в цьому авто доведена до досконалості.

Не вистачало хіба що масажу сидінь. Хоча і його можна докупити за зайву тисячу доларів.

До інтерфейсу мультимедіа все-таки доводиться звикати, особливо після європейських або японських авто. Таке просте завдання, як обнулення добового пробігу в XC60, далося мені геть не з першого разу.

Зате програмне забезпечення в цьому автомобілі — одне з найкращих, якими мені доводилося користуватися. Сенсорний дисплей максимально точно повторює рухи ваших пальців, моментально реагуючи на будь-які команди. Завдяки такій якості можна підключити телефон до мультимедіа або змінити будь-які налаштування авто на ходу, практично не відволікаючись від дороги.

І, як на мене, це та сама «фішка» безпеки Volvo, яка проявляється в подібних деталях. Неможливо відучити людей користуватися мультимедіа під час руху. Але можна надати їм інструменти, які дозволять робити це максимально швидко і комфортно.

До речі, налаштувань в автомобілі також досить багато: впевнений, щоб розібратися у всіх параметрах роботи гібридної силової установки, зрозуміти логіку статистики витрати палива і перевірити всі асистенти безпеки і комфорту навіть досвідченим автоекспертам не вистачить кількох зупинок на світлофорах.

І ще про безпеку: окремий респект системі голосового керування Volvo. Я абсолютно випадково вирішив спробувати побудувати маршрут у штатній навігації, не використовуючи рук, і був приємно здивований, оскільки в більшості автомобілів сьогодні ці системи працюють абияк.

У XC60 Volvo навіть на відносно високій швидкості ви можете просити машину подзвонити кому-завгодно і керувати іншими функціями мультимедіа лише за допомогою свого голосу. Це можна пояснити кількома факторами, зокрема доброю шумоізоляцією, якісними мікрофонами і високим рівнем софта.

Але, дідько забирай, це працює, і це круто.

У цифровій панелі приладів все так само, — швидко, чітко і красиво. хоча «спортивний» режим із червоними колодязями спідометра і тахометра явно був зайвим. Ну не вписується він у концепцію цього авто.

Про всяк випадок, адаптивний круїз, системи екстреного гальмування й утримання в смузі також наявні й також відмінно працюють.

Їздові характеристики

Ні, кажучи про зайвий спортивний режим приладової панелі, я не мав на увазі, що у цього кросовера неспортивний характер.

На секундочку, наша гібридна версія XC60 Recharge може похвалитися 340 к. с. потужності і 590 Нм крутного моменту. І все це на основі дволітрового бензинового мотора. Як таке можливо? Є якась математична хитрість.

Сам собою двигун T6, посилений компресором і турбіною, видає 253 к. с. і 350 Нм. Але завдяки електромотору в арсеналі цього авто є додаткові 87 «коней» потужності і 240 Нм моменту, які рвуться в бій за кожного натискання педалі в підлогу. Якщо, звісно, акумулятор заряджений.

Паспортний розгін до сотні цього «скромняги» — 5,9 секунд, і це вагомий аргумент під час порівняння авто з будь-якими іншими «зарядженими» кроссоверами на ринку.

Машина везе дуже бадьоро, гостро реагуючи на дотик до педалі газу практично на будь-якій швидкості. Електронний обмежувач тут спрацьовує при досягненні 180 км/год, і в цьому моменті авто начебто впирається в стіну, не дозволяючи розкрити весь потенціал двигуна.

Що стосується плавності ходу і рульового управління, XC60 — це, мабуть, найкраще поєднання спортивної та комфортної їзди одночасно. Машина ідеально згладжує всі нерівності дорожнього полотна і не крениться на різких поворотах.

Можливо, керму не вистачає трохи гостроти і чутливості. Але, врешті-решт, навряд чи подібні автомобілі орієнтовані на «гонщиків», які звикли пірнати зі смуги в смугу на широких міських проспектах.

За кермом XC60 почуваєшся впевнено в будь-якій ситуації, але найкраще якості цього кросовера проявляються під час плавної їзди, коли японський «автомат» Aisin плавно підбирає одну з восьми своїх швидкостей, а майже концертна аудіосистема Harman/Кardon відтворює якийсь інструментал Девіда Гілмора.

Але ось до під'єднаної гібридної установки Volvo є деякі питання. На чистій електриці XC60 може проїхати до 30 км, і в цей час витрата палива автомобіля дійсно опускається до двох літрів на 100 км, як вказано в його паспорті.

Проблема в тому, що батарею, яка живить електромотор, майже неможливо зарядити за допомогою рекуперативного гальмування і руху накатом. У підсумку, електрика дуже швидко закінчується, і машина працює тільки завдяки ДВЗ, який, скажімо прямо, любить поїсти.

Через турбіну і компресор цей дволітровий бензомотор у міському циклі буде поглинати близько 10 літрів на сотню. І це ще у відносно спокійному режимі їзди. Якщо ви до того ж увімкнете функцію підзарядки батареї від ДВЗ — розраховуйте на 12+ літрів витрати.

Ця ж функція дозволить вам змінити автоматичний електропривод задніх коліс на постійний повний привід, — потрібно лише вибрати відповідний режим їзди «AWD» за допомогою джойстика в центральному тунелі.

Напевно, така гібридна система має сенс, якщо у вас є можливість заряджати автомобіль щодня вдома, і при цьому ваш загальний пробіг за день не перевищує 100−150 км.

У мене ж, при пройдених майже 500 км за чотири дні і зарядці батареї тільки від ДВЗ/рекуперації витрата палива в змішаному циклі становила 11 літрів на 100 км.

Ціна і конкуренти

Вартість тестового авто — $78,2 тис.

Хоча, якщо так можна висловитися, «базові» XC60 починаються від $52,2 тис. За ці гроші ви отримаєте передній привід і 197-сильний турбований бензомотор B4 з системою «м'який гібрид».

У цьому ціновому діапазоні і класі можна зібрати досить непогані комплектації таких конкурентів, як Porsche Macan, Mercedes-Benz GLC, Audi Q5, BMW X4 або навіть Jaguar E-Pace.

Але все це якось не вкладається в порівняння з XC60.

З перших секунд за кермом цього кросовера Volvo машина начебто огортає вас своїм скандинавським затишком і робить так, щоб вам навіть не було цікаво дивитися в бік інших автомобілів.

Тут, з одного боку, є все, що вам потрібно, незважаючи на те, що конкуренти можуть запропонувати більше швидкості, більше харизми, більшу порцію адреналіну або просто більше поглядів оточуючих.

Саме тому Volvo XC60 — машина для тих, кому «досить», у всіх сенсах цього слова. Досить комфортно, досить зручно, досить просто і досить безпечно. Настільки досить, що ви навряд чи захочете жертвувати однією з цих характеристик на користь чого-небудь іншого.