Невтішні новини для шанувальників авто з Америки. Згодом в Україну піде потік «потопельників» — як їх розпізнати

Каліфорнійські повені спровокували появу безлічі «потопельників», які прямують в Україну

Погода в Каліфорнії цієї зими була дуже суворою.

На сонячний штат, який був би 5-ю у світі економікою щодо ВВП, якби був окремою державою, останніми місяцями звалилися трильйони літрів води. Економічні збитки від масштабних повеней ще доведеться уточнити.

Однак дещо вже очевидно. Як повідомляють місцеві ЗМІ, кількість автомобілів, які постраждали від повені, обчислюються буквально десятками тисяч.

Автомобільні видання та блогери в США вже активно попереджають про те, що багато з цих автівок згодом опиняться на вторинному ринку.

Однак нас більше бентежить те, коли ці авто почнуть з’являтися в Україні.

«Потопельники» і так часто-густо помічають серед величезної кількості «битків», що приганяються із США. Але будь-яка велика повінь в Америці незмінно призводить до цілої хвилі «потопельників», які перегонники доставляють до України.

Пояснити цей феномен нескладно. Машини, що побували під водою, можна купити дешевше, ніж ті, що зазнали незначних ДТП. А продавати потім можна за пересічною ціною, просто приховавши факт затоплення.

За словами перегонників, з якими спілкувався NV Авто, великі повені в США в 2019 і 2020 роках супроводжувалися, даруйте за каламбур, напливом «потопельників» в Україну.

Немає підстав вважати, що цього разу щось зміниться. Вже навесні на вторинному ринку масово з’являтимуться каліфорнійські «потопельники».

Чому небезпечно купувати автівку, що побувала під водою?

Перш ніж продовжувати, давайте відволічемося на мить й усвідомимо всі ризики, пов’язані з придбанням «потопельника».

Перше — корозія. Багато сучасних автомобілів добре захищені від природної корозії. Побачити першу іржу на кузові можна лише за 10−12 років експлуатації, надто на сколах або в місцях, де відбувається контакт з максимально агресивним середовищем — арки, днище і т. ін.

Але «потопельники» швидко іржавіють, причому дуже ґрунтовно. Купивши таке авто, можна вже через рік-два зіткнутися із цілком заржавілим «коритом». Причому жодних шансів відновити кузов, який іржавіє буквально всюди, включаючи металеві деталі в салоні, просто немає.

Але це ще не все.

Потрібно розуміти, що у сучасних авто на електроніці зав’язано практично все. Для «потопельників»характерна повільна корозія проводки. Внаслідок чого згодом електрика починає поступово (і зовсім непрогнозовано) відмовляти. У певний момент можуть припинити працювати компресор кондиціонера, блок розпалювання ксенону, парктроніки тощо.

Постійна метушня з ремонтом або лагодженням численних електронних елементів сучасного авто — справа клопітна і досить руйнівна.

Ходова частина автомобілів начебто не повинна боятися води — зрештою ми всі їздимо взимку або за дощової погоди. Але одна річ — епізодично піддавати елементи підвіски впливу води, а інша — купити машину, яка пробула у воді тривалий час. Ходова розрахована лише на контакти з водою, а не на занурення.

Їх результатом буде непридатність підшипників, сайлентблоків, кульових опор, а в деяких випадках і корозія важелів. Все це означає додаткові інвестиції у ходову частину.

Глушники і резонатори, що побували у воді, також довго не живуть. Саме «потопельники» є нерідкісними клієнтами сервісів відновлення вихлопних систем.

Двигун, у який потрапляла вода, відразу опиняється у групі ризику. І справа не лише у навісному устаткуванні (його можна поміняти, хоч це і недешеве задоволення). Якщо вода потрапила в середину двигуна, то є ризик зіткнутися з корозією блоку циліндрів, а також елементів поршневої групи. Врятувати такий двигун неможливо, простіше викинути його та купити інший. Найчастіше — за ціною, яку можна порівняти з придбанням автомобіля.

І важливо розуміти, що діагностувати таку проблему при купівлі складно. Швидше за все, ви просто в певний момент опинитесь посеред дороги з непрацюючим двигуном.

Як ці «потопельники» потраплять до України?

Якщо ви бодай десь чули про те, як працює автомобільний ринок у США, то вам знайомий термін «тотал». Так позначають повне списання автомобіля страховою компанією. Власник отримає інше авто чи відповідну компенсаційну виплату.

А що далі відбувається з такими автомобілями, відомо, мабуть, усім.

У США поширені аукціони з продажу «потоплених» автівок.

Не варто вважати, що їх купують лише наївні клієнти з України, які мріють про «американську тачку недорого». Насправді вторинний автомобільний ринок у США величезний, і там охочих купити машину недорого теж вдосталь.

Проте є один нюанс.

У США продаж «затоталених» б/в авто не заборонено за умови, що покупець був заздалегідь повідомлений про причини списання машини. Але такі правила дотримуються лише на первинних аукціонах великих страхових компаній.

У США також є «сірий» ринок перекупників, які наводять лоск на «затоталені» машини, а потім перепродають їх дорожче. Інше питання, що там це робити складніше, оскільки вся страхова історія автомобіля є прозорою і доступною за запитом страхової компанії.

А ось коли привезти таке авто до далекої України, навести лоск, а потім розповідати довірливому клієнту, що «тут був незначний удар ззаду, тільки бампер змінили», то продати її можна за солідні гроші.

Так, українські покупці теж можуть переглянути страхову історію автомобіля. Але за кожен запит потрібно викласти десь 1000 грн. Багатьом видається простіше повірити абсолютно щирій усмішці продавця на автомайданчику про перефарбований бампер.

А навіть якщо ні, коли пошуки зволікатимуться, платити за перегляд історії кожної машини стає задорого.

Чи є способи відрізнити «потопельника»?

Отже, ви завжди можете витратитися на один з кількох авторитетних онлайн-сервісів із перевірки страхової історії авто з Америки (наприклад, Carfax).

Таким чином ви дізнаєтеся про машину буквально все від моменту продажу до моменту страхового аукціону. Це передбачає і пробіг, і кількість власників, і ремонти зі страхування і власне страхові випадки (з досить детальним описом характеру події та суті ремонту, включаючи фото).

Нюансів тут лише два. По-перше, як ми згадували вище, страхові звіти коштують гроші. І коли ви розглядаєте кілька машин-кандидатів на покупку, придбавати звіти на все може бути невигідно.

Другий нюанс може бути тоді, коли авто доставили до нас не одразу після аукціону.

Такі випадки також поширені. Дехто купує машину в Америці на аукціоні, ремонтує, експлуатує, а потім перепродує тому, хто її постачає в Україну. При цьому автобізнесмени українського «розливу» розповідатимуть своїм клієнтам лише страхову історію авто, звісно, справжню.

Інше питання, що ця історія могла мати продовження.

Часом між страховим аукціоном та появою машини в Україні минає півроку-рік, і за цей час її повторно «тоталять», а потім повторно відновлюють. З’ясувати, що з нею відбувалося насправді, вже не реально. Якщо вам привезли машину, яку було продано на страховому аукціоні давно, а потім незрозуміло де вона «вешталася», є підстави для підозр.

Ну а якщо не покладатися на страхові звіти, то для ідентифікації «потопельника» варто вдатися до допомоги досвідченого фахівця.

Авто, що мають сумний досвід тривалого перебування під водою, можна визначити за низкою ознак. Певна річ, перекупники про це знають і намагатимуться їх приховати. Але це завжди можливо.

Отже, салон авто, які постраждали від повені, найчастіше має стійкий неприємний запах вогкості. «Перекупники», знаючи про це, не заощаджують на хімчистці та обробці салону парою з наступною максимально агресивною ароматизацією.

Якщо салон машин тхне мов престаріла шансоньєтка, що вилила на себе флакон парфумів перед концертом, це привід насторожитися.

Можливо, сильний аромат тут виконує важливу місію із приховання плісняви та вогкості.

Також можна (і навіть потрібно) зазирнути під килимки та під сидіння, адже, як правило, від тривалого перебування у воді залишаються сліди у вигляді здутого пластику, розводів на тканині. Те саме стосується і стелі та дверних карт, але їх перекупники можуть легко замінити, а ось елементи підлоги або деталі у важкодоступних місцях, швидше за все, не вдасться змінити. Задорого і клопітно. Простіше сподіватися на те, що наївний покупець туди не зазирне.

Дротовий каркас під сидіннями більшості авто виконаний з голого металу, на нержавіючу сталь в таких місцях не витрачаються навіть преміальні бренди. Ретельно оглянувши стан цього каркаса, можна зрозуміти, чи була в салоні вода — іржі тут з іншої причини виникнути просто нереально.

Ще один хитрий трюк — заведіть машину, зачиніть двері та вікна та увімкніть обігрів салону на повну потужність. Швидке запотівання скла та панелі приладів видасть машину, в нетрях якої залишилися сліди затоплення.

Наступний етап — перевірка працездатності бортової електрики. Від води в першу чергу страждає проводка та різні блоки керування й електричні механізми.

Якщо в машині, якій всього кілька років від випуску, чомусь не працюють підйомники скла, кнопки керування в салоні і т. ін., це може бути пов’язане із зануренням у воду.

Суто для проформи згадаємо, що однією з ознак того, що вода була під капотом, може бути дивна на вигляд олива на масляному щупі двигуна. Олива та вода не змішуються, тому якщо на щупі дивна водяниста емульсія, швидше за все, в картері, крім оливи, є ще й вода.

Чому ми говоримо про це лише для проформи? Та тому що бариги, звісно ж, замінять оливу у двигуні перед продажем, аби уникнути зайвих питань.

У двигуновому відсіку багатьох автівок є різні елементи, не захищені від корозії (болти, кріплення навісного обладнання і т. ін.). Їй там просто нема звідки взятися, якщо авто не пробуло під водою певний час. Відкрийте капот і ретельно огляньте підкапотний простір.