До $10 тис. Три недорогі вживані кросовери, які не залишать вас без штанів

Honda CR-V

2007−2010 рр.

Третє покоління Honda CR-V має особливо теплу репутацію серед «хондоводів», навіть на тлі інших дуже надійних авто цього бренду.

Багато фахівців профільних автосервісів уважають, що Honda CR-V тих років — чи не найбезпроблемніший автомобіль останніх десятиліть, нарівні з еталонною Toyota Camry V40.

На будь-якому профільному СТО обов’язково можна знайти далеко не одну Honda CR-V на обслуговуванні, якій знадобилися перші серйозні ходові ремонти тільки після 200 тис. км пробігу. Бензинові мотори (і 2, і 2,4 л) уважаються за еталонні за надійністю та ресурсом. При своєчасному та якісному обслуговуванні (ідеться не тільки про заміну масла, але і про періодичне регулювання зазору клапанів) вони з легкістю проходять по 300−400 тис. км без серйозних ремонтів. Найчастіше головною «неприємністю» стає цілком очікувана смерть каталізатора в районі 200 тис. км. Хоча у багатьох власників він залишається цілком функціональним і за значно більших пробігів.

Уникати радять дизелів (у них Honda не сильна історично, присутня певна специфіка). Що «механіка», що АКПП тут дуже довговічні. Майстри зазначають, що з автоматичними коробками є кілька нюансів, наприклад, корозія піддону на найстаріших екземплярах. Вона призводить до непомітних спочатку витоків оливи з коробки, що згодом призводить до її передчасного ремонту. Проте назвати це явище масовим не можна.

Слід зазначити, що однією з умов довголіття АКПП Honda є обов’язкова заміна разом із маслом коробки ще й її виносного фільтра раз на 45 тис. км. Якщо цього не робити, коробка може «скінчитися» набагато раніше.

За словами майстрів, відзначилася (у хорошому сенсі) Honda навіть у системі повного приводу CR-V, тут навіть хрестовини кардана спокійно тримаються на більшості машин і після 300 тис. км пробігу.

Основні вузли підвіски Honda CR-V третього покоління, як правило, здаються не раніше ніж за 200 тис. км пробігу. І якщо міняти їх на оригінальні запчастини (або дорогий не оригінал), то й надалі великі ремонти (включно з важелями й амортизаторами) ходовій на Honda CR-V потрібні не частіше, ніж раз на 100−150 тис. км пробігу.

Рульова рейка при частій їзді поганими дорогами (а в нас таких усе ще надміру) може застукати вже після 120−150 тис. км пробігу. Хоча багато власників не стикаються з цією проблемою і при пробігах далеко за 200 тис. км. Найчастіше проблеми зі стукотом вирішує заміна рульових тяг.

Майстри зазначають, що останніми роками власники Honda CR-V 2007−2008 рр. випуску стали частіше звертатися з проблемами щодо електрики. Часом відмовляють такі деталі, як реле компресора кондиціонера, блок управління ABS і под. Мабуть, електрика Honda все ж таки виявилася не вічною. Але назвати ці проблеми системними і розглядати як серйозну ваду моделі все ж таки не можна.

Кузов Honda CR-V непогано чинить опір корозії, але оскільки ми говоримо про японську, а не про європейську машину, та ще й віком 12−15 років (у бюджеті цієї статті), то ретельний огляд перед покупкою не завадить. В ідеалі Honda CR-V цих років уже потребує антикорозійної обробки днища, порогів та ін.

Якщо вам пощастить знайти вживану доглянуту Honda CR-V з цілим кузовом, то навіть якщо в цієї машини пробіг уже сильно за 200 тис. км, вам ця машина клопоту не завдасть протягом, як мінімум, декількох років.

Toyota RAV4

2007−2010 рр.

Равчик третього покоління також є еталоном у плані простоти конструкції, надійності та довговічності. На вторинному ринку вистачає як машин, куплених у нас, так і тих, що привозили із США. У цьому поколінні Toyota RAV4 вже не мала тридверної версії, проте іноді зустрічається подовжена версія (у неї колісна база на 10 см більша — 2,66 м проти 2,56 м), відповідно, у салоні трохи просторіше.

На Toyota RAV4 цього покоління ставили кілька різних бензинових моторів, проте вникати в деталі необов’язково. Майстри профільних СТО вважають, що всі бензинові двигуни Toyota RAV4 дуже надійні. Головне, ретельно перевірити двигун при купівлі машини. Якщо з ним усе гаразд, то особливих турбот у вас у найближчому майбутньому не буде. Навіть якщо йдеться про авто з пробігом 250−300 тис. км.

І 2-, і 2,4-літрові бензинові двигуни виявилися дуже ресурсними. Майстри говорять про те, що зустрічаються RAV4 цього покоління з пробігами в районі 400−500 тис. км, і особливих проблем з моторами у них немає.

На пригнаних зі США машинах часом зустрічається 6-циліндровий бензиновий двигун об'ємом 3,5 л. Він теж загалом дуже живучий і не особливо проблемний, хоча клопоту з ним більше, ніж з його 4-циліндровими побратимами.

Після рестайлінгу на Toyota RAV4 з’явився 2,5-літровий бензиновий двигун, теж дуже безпроблемний.

Слабкі місця у цих моторів спільні — часом підтікають сальники, та й помпа тут дуже недовговічна, але відстежувати такі моменти і виправляти їх вчасно — загалом нескладно. А в решті мотори практично зразкові. Ще й установку газу вони переносять безболісно, що багатьом нашим автовласникам дуже до вподоби.

А ось дизельних Toyota RAV4 краще уникати. На авто цього покоління ставили два дизельні двигуни однакового об'єму 2,2 л різної потужності. Обидва мають схильність до прогоряння прокладки головки блоку циліндрів і витоків охолоджувальної рідини. У власників, які не особливо стежать за двигунами, це загрожує «закипанням» двигуна і подальшим капітальним ремонтом.

До підвіски Toyota RAV4 та системи повного приводу (вона присутня на більшості авто, представлених у продажу, і це добре) претензій особливих немає. Течі сальників півосей і муфти повного приводу зустрічаються не частіше, ніж раз на 100−150 тис. км пробігу. Основні вузли підвіски служать не менше.

Традиційно для Toyota слабким місцем можна назвати кермо, яке починає стукати при пробігах близько 150 тис. км. Різного роду «реставрації» та «реанімації» допомагають не надовго. Краще раз витратитися на нову рейку й отримати ще 150 тис. км спокійного життя.

Механічна коробка передач уважають за «невбивну», та й «автомати» часто спокійно ходять по 300−400 тис. км, якщо, звичайно, у них вчасно змінюють оливу. Після рестайлінгу на 2-літрові Toyota RAV4 стали встановлювати варіатор, але в бюджеті цієї статті такі автомобілі практично не зустрічаються.

Якість фарби тут, як і на багатьох японських авто, могла б бути кращою, та й оцинковка не зрівняється з європейською. Тому бажано ретельно перевірити Toyota RAV4 на предмет вогнищ корозії перед покупкою, у такому віці ці авто вже дуже потребують антикорозійної обробки.

Якщо вам вдасться знайти вживану бензинову Toyota RAV4 з доглянутою АКПП та обробленим кузовом, це фактично ідеальний варіант на багато років наперед. З погляду малих витрат на утримання Toyota RAV4 конкурентів не має.

Suzuki Grand Vitara

2008−2011 рр.

Третій кросовер за притомні гроші, який не залишить вас без штанів (зрозуміло, якщо ви не зневажите ретельними перевірками перед покупкою).

Suzuki протримала Grand Vitara другого покоління на конвеєрі майже 10 років. Модель набула культового статусу й обросла реальною фанатською базою. І коли Suzuki зняла Grand Vitara з виробництва, розчаруванню шанувальників не було меж. Нова Suzuki Vitara не тільки втратила приставку Grand та інтегровану в кузов раму, а й загалом виявилася овочем з іншого городу. А точніше, банальним міським кросовером, яких нині хоч греблю гати, а не компактним і цілком брутальним, а найголовніше — довговічним позашляховиком.

Звідси — високий попит на вживані Suzuki Grand Vitara. Усе ж за такі гроші отримати постійний повний привід, блокування центрального диференціала і понижувальну передачу — спокуслива думка. А ще автомобіль виявився надзвичайно надійним, живучим і недорогим в обслуговуванні.

Щоправда, це не означає, що в нього зовсім немає слабких місць. Такі є. Наприклад, чого вартий хоча б виробничий дефект 2,4-літрових бензинових моторів 2007—2008 років. випуску (по них навіть була велика відзивна кампанія).

Але загалом, бензинові мотори зарекомендували себе добре. На 2-літрових двигунах часом розтягується ланцюг ГРМ, його заміна коштує недешево. Інших слабких місць цього мотора немає, хіба що без газової установки вам буде непереливки. Мотор відверто слабкуватий для важкого кросовера та його апетит (не менше 15 л на 100 км) вас не дуже порадує. 2,4-літровий мотор також досить живучий, а витрата у нього практично така сама при помітно більшій жвавості автомобіля. Як то кажуть, думайте самі.

Зрідка зустрічаються Suzuki Grand Vitara із 6-циліндровими двигунами (2,7 і 3,2 л) — обидва вони дуже надійні та довговічні, головне, щоб попередній власник стежив за машиною.

АКПП тут не була взірцем надійності, крім того, на автомобілі перших років випуску була проблема з підтіканням мастила з переднього диференціала (згодом проблему усунули), натомість ручна коробка передач нарікань не викликає. Так що, якщо ви твердо вирішили брати кросовер з АКПП і вибір упав на Suzuki Grand Vitara, коробку конкретного екземпляра краще ретельно протестувати.

Ходова виявилася виключно надійною, уваги вона вимагає, як правило, не частіше ніж раз на 100 тис. км пробігу.

Дизельні Suzuki Grand Vitara тих років у нас зустрічаються дуже рідко. І це добре, оскільки Suzuki встановлювала на Grand Vitara французькі дизелі об'ємом 1,9 л, які по-перше не відзначалися високою надійністю, а по-друге, були відверто слабкими для такого важкого авто.

В екземплярів старших за 10−12 років уже можна спостерігати осередки корозії, особливо в районі арок і порогів. Машину краще ретельно оглянути на підйомнику перед покупкою.

Уживана Suzuki Grand Vitara в хорошому стані може стати справжнім подарунком для людини з раціональним мисленням. Доглянутий екземпляр Suzuki Grand Vitara з пробігом у районі 200 тис. км цілком може пройти ще стільки ж за досить скромних витрат на утримання й обслуговування.