Україна не робитиме кроків для вступу в НАТО, оскільки розуміє безперспективність цих зусиль — заступник голови Офісу президента
В Офісі президента заявили, що Україна не має намірів робити кроки щодо вступу до НАТО, оскільки розуміє безперспективність цих зусиль через позиції окремих країн північноатлантичного альянсу.
Про це сказав заступник глави Офісу президента України Ігор Жовква в інтерв'ю британському виданню Financial Times.
«Члени НАТО відхилили наші прагнення. Більше нічого в цьому плані робити не будемо», — сказав Жовква.
За його словами, хоча Україна визнає, що членство в НАТО неможливе в короткостроковій перспективі, вона хоче, щоб Альянс документально підтвердив своє партнерство з Києвом у новій стратегічній концепції, яку мають ухвалити найближчим часом на саміті НАТО у Мадриді.
Жовква розповів, що Київ хоче, щоб НАТО в оновленому документі також визнало центральну роль України у європейській безпеці на тлі триваючої війни з Росією.
«Ми хотіли б мати розуміння, що Україна є наріжним каменем європейської безпеки», — сказав заступник глави ОП.
Він розповів, що хоча Україна офіційно не братиме участі в обговоренні нової стратегічної концепції НАТО, Київ надіслав свої пропозиції союзникам по альянсу.
«Якщо члени НАТО не розкриють реальну ситуацію, що відбувається в Європі, в Україні, то цей документ буде ще одним абсолютно неактуальним документом», — додав Жовква.
За його словами, Україна також прагне, щоб будь-які згадки про Росію як країни-партнера НАТО вилучили зі стратегічної концепції Альянсу. В останній версії, яка була укладена ще у 2010 році, сказано, що НАТО прагне до «справжнього стратегічного партнерства» з Росією і вважає співробітництво між НАТО і Росією стратегічно важливим.
«Ми очікуємо в стратегічній концепції НАТО будуть більш жорсткі та суворі попередження російському агресору. Не соромтеся у формулюванні положень щодо Росії - це мій заклик до членів НАТО», — сказав співробітник Офісу президента України.
Водночас він зазначив, що деякі країни хочуть залишити шлях для діалогу з РФ.
За його словами, важливо, щоб війна в Україні була описана в документах.
«Недостатньо просто викреслити слово «партнер», — сказав Жовква.
Жовква також підтвердив, що президент України Володимир Зеленський дистанційно виступить на саміті G7 і на зустрічі НАТО, де повторить вимогу щодо надання гарантій безпеки для України від країн Великої сімки після закінчення війни з РФ.
«Нам потрібна система гарантій безпеки для моєї країни. Коли наступного разу станеться агресія або [Росія] знову подумає про агресію, вони і ми повинні зрозуміти, як працює система», — зазначив представник Офісу президента.
Саміт НАТО у Мадриді: чого чекати
28−30 червня у Мадриді відбудеться саміт НАТО, під час якого країни-члени планують ухвалити оновлену стратегічну концепцію Альянсу, яка окреслює його пріоритети на найближчі роки.
За словами генсека НАТО Єнса Столтенберга в оновленому документі Росію назвуть найзначнішою загрозою безпеці Альянсу.
Поточна стратегічна концепція НАТО, яка окреслює місію та безпекові завдання Альянсу, востаннє оновлювалася у 2010 році. У цій версії документа Росію називали партнером. Крім того, у цей документ зобов’язував НАТО продовжувати розвивати своє партнерство з Україною, посилаючись на рішення Бухарестського саміту 2008 року.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сумнівається в тому, що на саміті Північноатлантичного альянсу в Мадриді можливі проривні рішення щодо України. За його словами, у проєкті нової стратегії Північноатлантичного альянсу, який мають затвердити на саміті, немає жодного потужного рішення щодо України.
З 26 по 28 червня у баварському замку Ельмау також пройде саміт країн G7.
Відмова від НАТО в обмін на гарантії безпеки: що відомо про можливий договір між РФ та Україною
Одна з головних тем російсько-українських переговорів, де позиції сторін найбільше зблизилася — це нейтральний статус України та відмова Києва від вступу в НАТО.
Кремль виправдовує свою загарбницьку війну проти України прагненнями держави вступити в Альянс, хоча там неодноразово наголошували, що Україна не має перспективи вступу найближчим часом. Москва вимагає від Києва відмовитися від планів вступити у НАТО і закріпити у Конституції нейтральний та без’ядерний статус.
15 березня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україні вже не вдасться вступити в НАТО, оскільки «ми почули, що нам туди не ввійти». Глава держави вважає, що Україні потрібні довгострокові та юридично закріплені гарантії безпеки.
Під час чергового раунду російсько-українських переговорів 29 березня у Стамбулі українські перемовники заявили, що Україна в обмін на відмову від НАТО хоче отримати гарантії безпеки, що включають негайну військову допомогу у разі агресії, від країн-членів Радбезу ООН.
Передбачається, що механізм гарантій буде таким: у разі будь-якої агресії проти України протягом трьох днів мають відбуватися консультації, після цього країни-гаранти мають надати Україні військову допомогу збройними силами, озброєнням, закрити повітряний простір над Україною. Запропоновані гарантії безпеки тимчасово не будуть працювати в ОРДЛО, окупованому Криму та Севастополі.
Гарантії мають бути у формі договору, який має бути підписаний та ратифікований парламентами всіх країн-гарантів.
Поки що переговори Києва з можливими країнами-гарантами тривають. Зокрема Офіс президента веде переговори про такі гарантії з радниками з питань національної безпеки США, Великобританії, Німеччини та Франції. Як пише FT, західні дипломати кажуть, що такі розмови не зайшли далеко і що деталі того, як вони працюватимуть, залишаються неясними.
Окрім того, за словами президента договір між Росією та Україною мають схвалити українці на референдумі, зокрема і пункт щодо відмови від вступу до НАТО, що закріплено в українській Конституції. При цьому проведення референдуму можливе лише після виведення Росією своїх військ з території України та скасування воєнного стану в країні.
Україна 21 лютого 2019 року закріпила курс на членство в Європейському Союзі та НАТО у Конституції. Це пов’язано найперше з агресією Російської Федерації проти нашої держави та окупацією РФ у 2014 році Криму та частин Донецької та Луганської областей. Заявку на приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) Україна подала ще у 2008 році.
