Україні не можна стріляти з HIMARS по РФ. США балансують між прагненнями допомогти захиститися від Путіна та не провокувати його — NYT
Новий пакет американської військової допомоги Україні включатиме реактивні системи залпового вогню HIMARS та снаряди до них, підтвердив президент США Джо Байден. Такі системи забезпечують точність ураження на відстані 70 км.
Водночас заступник міністра оборони США з політичних питань Колін Каль заявив під час брифінгу, що українці запевнили американський уряд, що застосовуватимуть HIMARS лише на своїй території.
НВ публікує переклад статті New York Times про спроби адміністрації Байдена допомогти Україні і водночас не спровокувати Путіна.
***
Допомога з обмеженнями
Коли Білий дім розпочав переговори з Україною про постачання їй одного з найпотужніших і найбільш високоточних озброєнь Америки, президент Байден наполіг на тому, щоб президент Володимир Зеленський погодився з одним важливим обмеженням: у жодному разі не стріляти по території Росії, незалежно від того, наскільки сильною буде провокація ( з боку окупаційних військ — ред.).
«Українці запевнили нас, що не будуть використовувати ці системи проти цілей на території Росії», — заявив у середу, 1 червня, журналістам держсекретар Ентоні Блінкен, поряд з яким стояв генеральний секретар НАТО. Але відразу ж додав, що у виведенні на поле бою нової потужної зброї винна лише Росія. «Найкращий спосіб уникнути ескалації — це зупинити агресію Росії та війну, яку вона розпочала».
Немає жодних сумнівів у тому, що рішення надати Зеленському зброю, яку він просив протягом кількох тижнів, призначену для ураження російських командних пунктів та плацдармів на території України, ознаменувало серйозну ескалацію військової допомоги, яку Вашингтон надає, щоб допомогти вбивати російські сили.
Але це обмеження продемонструвало прагнення зберегти баланс, з урахуванням якого Байден постійно вирішує, як далеко він готовий зайти, щоб допомогти Україні, не доводячи конфлікту до того рівня, який, як він попереджав, може призвести до Третьої світової війни.
Минуть тижні або місяці, перш ніж стане ясно, чи вдалося Байдену дотриматися цього балансу. Негайна реакція Росії зводилася до стриманого засудження. Але якщо зброя, яка називається високомобільними артилерійськими ракетними системами, виявиться ефективною для знищення великої кількості російських генералів, які перебувають на своїх постах, або розглядатиметься Росією як загроза території, яку вона явно розглядає як частину самої Росії, все може змінитися.
І справжнє випробування може настати, коли Росія завдасть нових ракетних ударів по Україні з російської території — а Зеленський буде зобов’язаний за домовленістю зі своїм головним постачальником зброї утриматися від реакції у відповідь.
Уникнути Третьої світової та покарати Росію
Байден повідомив про своє рішення відправити більш потужну зброю в авторській статті, опублікованій в інтернеті The New York Times у вівторок, 31 травня, ввечері. Але навіть у цій статті були повідомлення, покликані стримати президента Володимира Путіна від надмірної реакції.
Байден, який два місяці тому сказав: «Заради Бога, ця людина не може залишатися при владі», ясно дав зрозуміти, що якщо Путін буде скинутий, то це має зробити російський народ. Він написав, що «США не намагатимуться домогтися його вигнання у Москві». І лише через кілька тижнів після того, як його міністр оборони заявив, що США прагнуть послабити Росію, щоб вона ніколи більше не змогла скоїти такий напад, Байден написав, що «ми не хочемо продовжувати війну лише для того, щоб завдати Росії болю».
Але очевидно, що ідея відправлення системи HIMARS, як її називає Пентагон, полягає в тому, щоб заподіяти достатньо болю, щоб війна на Донбасі та прилеглих територіях на сході та півдні України коштувала Росії якомога дорожче — у людських життях, у втратах обладнання, а також у репутаційних втратах, яких Росія зазнала тепер, коли стало зрозуміло, що розхвалена Путіним військова модернізація була набагато менш успішною, ніж передбачалося раніше.
Саме рішення було засноване на оцінках розвідки, за словами американських чиновників, які проінформовані про процес, але просили не публікувати їхні імена під час опису внутрішніх обговорень. Протягом усього конфлікту спецслужби пропонували Білому дому аналіз того, як Путін, імовірно, відреагує на постачання зброї. І урядовці зважили доцільність відправлення Україні новітніх високоточних реактивних артилерійських знарядь американських збройних сил, які здатні вражати цілі на відстані понад 40 миль (більше 64 км). Чиновники виключили відправлення іншої зброї, керованої ракети армійського тактичного ракетного комплексу, яка може пролетіти майже 190 миль (більше 305 км), побоюючись, що її можуть використовувати для ураження цілей у глибині Росії.
Американські чиновники мало говорять про свої внутрішні дебати щодо того, що відправляти, а в чому відмовити. Але Авріл Хейнс, директорка національної розвідки, заявила минулого місяця: «Ми перебуваємо в положенні, коли ми підтримуємо Україну, але ми також не хочемо зрештою опинитися у Третій світовій війні, і ми не хочемо мати ситуацію, в якій учасники (конфлікту — ред.) застосовують ядерну зброю».
Ще до вторгнення Хейнс, найвища співпраця розвідки країни, керувала процесом, покликаним з’ясувати, які існують червоні лінії для Путіна або що може змусити його відкрито чи таємно напасти на США чи їхніх союзників.
Було ясно, що будь-яка пряма загроза Путіну чи його владі була найкритичнішою червоною лінією — поряд із його побоюванням, що НАТО безпосередньо втрутиться у конфлікт, аби атакувати російські сили. І тоді як застосування ядерної зброї було б остаточною ескалацією, є багато кроків, які Путін міг би зробити до цього, зауважила Хейнс у своєму виступі. За словами співробітників розвідки, вони можуть включати різні ядерні навчання, щоб продемонструвати рішучість, або навіть операції під прикриттям або кібероперації проти НАТО.
Спосіб знайти баланс
Для Байдена запобігання прямій провокації Путіна було ключовим пріоритетом від початку війни. Коли у березні польський уряд запропонував відправити винищувачі МіГ до України, використовуючи Сполучені Штати як посередник, Джон Кірбі, на той час офіційний представник Пентагону, сказав, що оцінка розвідки попередила про можливі наслідки.
«За оцінкою розвідувальної спільноти, передача МіГ-29 Україні може бути помилково прийнята за ескалацію», якщо вони прибудуть безпосередньо з баз НАТО, сказав Кірбі, який найближчими днями переїжджає з Пентагону до Білого дому, щоб загострити повідомлення адміністрації про війну та інші питання національної безпеки.
Щодо відправлення ракетних систем, «я думаю, це був хороший спосіб знайти баланс», — заявив у середу Річард Хаас, президент Ради з міжнародних відносин, у Twitter Space, яким керує The New York Times. А Дмитро Альперович, засновник аналітичного центру Silverado Policy Accelerator, сказав, що, на його думку, ризик того, що Росія розширить війну, зменшився, бо «останнє, чого Путін зараз хоче, — це ескалація».
У Пентагоні високопосадовці назвали рішення відправити передову ракетну систему найшвидшим і найбільш ефективним способом змусити Росію заплатити ціну за воєнні дії. «Зараз центр бойових дій знаходиться на території України на сході», — заявив журналістам заступник міністра оборони з політичних питань Колін Каль. «Системи, які ми надаємо», «дозволять Україні досягти будь-якої цілі, яка їм потрібна для цього бою на території України».
Каль ясно дав зрозуміти, що будь-яка ціль, яка нині перебуває на території України, що утримується Росією, — навіть на території, захопленій Москвою в ході її першого вторгнення у 2014 році, — є чесною грою.
«Україна захищає свою територію, все, що вони роблять на території України, має оборонний характер», — сказав Каль.
Проте є багато критиків рішення Байдена. «Все зводиться до того, що ми, імовірно, надамо Україні найбільш обмежений варіант за дальністю польоту. Це викликає жаль», — заявив у середу, 1 червня, відставний верховний головнокомандувач союзних військ у Європі генерал Філіп Бридлав, маючи на увазі ракетну систему.
«Сумний висновок полягає в тому, що ми на Заході говоримо Росії: «Це ОК, якщо ви стріляєте з Білорусі в Україну. Це ОК, якщо ви стріляєте з Росії», — сказав генерал Брідлав на віртуальному безпековому заході.
«Але це не ОК, якщо Україна стріляє у відповідь по Росії».
Справа в тому, що Зеленський не мав іншого вибору, крім як прийняти обмеження, на яких наполягав Байден. Йому потрібне американське озброєння — і аналогічне обладнання, надане британцями, — якщо він хоче мати хоч якусь надію дати відсіч Росії, яка нині робить невеликі щоденні успіхи на Донбасі.
Україна «постійно переглядає свої запити, ґрунтуючись на подіях на місцях і на змінах у російському підході», — заявила в середу Групі оборонних оглядачів Джуліанна Сміт, посол США в НАТО.
Але Сміт сказала, що США та Альянсу ясно, що НАТО не стане стороною конфлікту, США не спрямують війська в Україну, а адміністрація не підтримає Україну засобами для нападу на Росію.
«Незважаючи на те, що обладнання еволюціонувало і змінилося за останні пару місяців, я думаю, що параметри залишилися відносно ясними, і я не очікую, що вони зміняться», — сказала вона.
Очікуючи на рішення, про яке оголосив у вівторок, 31 травня, президент Байден, міністерство оборони перевезло ракетні системи, які воно поставить Україні, із США до Європи. За словами високопоставленого представника Пентагону, українським солдатам ще потрібно близько трьох тижнів, щоб навчитися експлуатувати та обслуговувати системи.
Каль ухилився від відповіді на питання, чи не займе навіть скорочений навчальний курс у невідомому місці в Європі надто багато часу для того, щоб ракетні системи відіграли значну роль у війні.
«Українці знову і знову доводять, що вони надзвичайно винахідливі і швидко навчаються», — сказав він.
