«Ми уникли можливої війни?». Світові ЗМІ — про те, чому Росія відводить війська від кордонів України, і чого домігся Путін

23 квітня 2021, 12:48
Сюжет

Росія відводить війська від кордону з Україною, не домігшись поступок Києва, але це лише частково знижує рівень напруги в регіоні, пишуть західні ЗМІ у своїх матеріалах про вчорашню заяву голови Міноборони РФ Сергія Шойгу.

«Ми уникли можливої війни. Ймовірно, минуть роки, перш ніж ми дізнаємося, наскільки близькими до неї були», — підбила підсумок напружених останніх тижнів московський кореспондент британського Sky News Діана Магней.

Реклама

НВ зібрав найцікавіші фрагменти свіжих публікацій західних видань, які аналізують підсумок російської військової ескалації біля кордонів України.

Відводять війська: росіяни забирають техніку з окупованого Криму

BBC, Велика Британія

Від самого початку Росія заявляла, що це були не більше ніж військові навчання. Але Москва чудово знала, що пересування її військ поблизу [кордонів] України та в анексованому Криму нервує багатьох: в Україні, в Європі і в Америці.

Саме в цьому і був сенс.

Цілком можливо, Москва використовувала нарощування військ, щоб надіслати сигнал Києву, Брюсселю і, особливо, Вашингтону — що Росія є силою, на яку доведеться зважати.

Президент США Джо Байден взяв це до уваги. Минулого тижня він зателефонував президенту [Володимиру] Путіну і запропонував провести зустріч. Щоправда, водночас він увів новий пакет санкцій за «зловмисну діяльність» Росії. Але в самій Росії це не було сприйнято як щось особливо проблемне.

Однак зниження напруги ще не означає припинення напруги. Російський міністр оборони дав зрозуміти, що «Росія вживає заходів у відповідь на погрози з боку НАТО». Наприклад, Москва планує заблокувати акваторію Чорного моря для іноземних кораблів на шість місяців.

Sky News, Велика Британія

Сьогодні вночі легше дихається не лише президенту Зеленському.

Країни НАТО, хоча вони й не мають зобов’язань захищати Київ за статтею 5 [Північноатлантичного договору], мабуть, колективно зітхнули з полегшенням після заяви російського міністра оборони — про те, що його війська підтвердили максимальну боєготовність на «навчаннях» у Криму, і що він відправляє їх назад на бази (принаймні війська Південного і Західного військових округів).

Навчання Росії закінчилися, але навчання НАТО тільки почалися. [Навчання] Defender Europe-21 зараз у розпалі, командування НАТО називає їх метою необхідність відшліфувати свої сили у стратегічно важливих Балканському регіоні та Чорному морі. Вони триватимуть до червня. Це пояснює, що так схвилювало Росію. Немає диму без вогню.

Хоча справжня мотивація нарощування військ найкраще відома лише самому Путіну. Звичайно, тепер схоже, що Москва прийняла рішення відступити. Вона не домоглася від Києва жодних поступок, окрім залякування Зеленського, тому в цьому сенсі примусова дипломатія щодо України, схоже, не принесла ніяких дивідендів.

Але що Москві вдалося забезпечити, так це важливу телефонну розмову з президентом США Джо Байденом, під час якої було запропоновано провести американсько-російський саміт [зустріч лідерів країн — прим.ред.] І, що важливо для Путіна, не прозвучало згадок про Олексія Навального — його заклятого ворога, запротореного за ґрати.

Запроваджені опісля санкції не були настільки суворими, щоб повністю зірвати хід справ. Добре продуманий дипломатичний залп від нової, добре обізнаної у справах Росії команди Байдена. Це дало Путіну можливість відступити.

Криза навколо підтримуваних Росією сепаратистських регіонів Донбасу та давній конфлікт між Києвом і Москвою ще не завершилися, але пропозиція [Путіна] про зустріч у Москві — це той максимум мирних ініціатив, на який Зеленський може розраховувати.

Ми уникли можливої війни.

Ймовірно, минуть роки, перш ніж ми дізнаємося, наскільки близькими до неї були.

The New York Times, США

В Україні багато хто побоювався, що концентрація сил — а за словами чиновників у Києві, було залучено до 110 тис. російських військовослужбовців — могла бути прелюдією до прямого вторгнення чи анексії Росією східних регіонів України, контрольованих сепаратистами.

Заява про відвід військ сигналізувала про те, що такий крок не є невідворотним — принаймні, на цей час. Але українські чиновники кажуть, що вони все ще готові до ескалації конфлікту.

«Їхня позиція щодо України не змінюється, — заявив NYT голова РНБО Олексій Данілов у четвер, 22 квітня, маючи на увазі Росію. — Вони хочуть відродити імперію в тих межах, які існували в минулому столітті».

Нарощуючи сили, представники російської влади жодного разу не висунули формальних конкретних вимог, навіть коли до кордону було стягнуто танки. Аналітики припускали, що вони домагалися поступок в переговорах з Україною або ж сподівалися переконати адміністрацію Байдена не запроваджувати санкції.

Але виведення військ почалося без поступок Києва та попри нові санкції США, оголошені минулого тижня.

«Вони [РФ] не отримали очевидних поступок з боку України і не отримали очевидних поступок з боку Заходу, — зазначив Сем Грін, директор Інституту Росії Королівського коледжу Лондона. — На вигляд схоже, що вони небагато чого досягли. А що дійсно показали — що готові змусити багатьох людей сильно нервувати».

Financial Times, Велика Британія

Складно зрозуміти, які справжні військові наміри має Росія, яка наказала військам біля кордонів [України] повернутися на свої бази. Але аналітики, а також українські та західні чиновники стверджують, що зростання військового потенціалу Києва підняло ціну, яку Росії довелося б заплатити за вторгнення. Президенту Володимиру Путіну доведеться враховувати цей фактор, обмірковуючи ескалацію будь-якого роду.

Проблемою для Кремля буде і відсутність суспільної підтримки, сказав FT один з європейських дипломатів. Він зазначив, що, хоча росіяни схвально поставилися до анексії Криму, до Донбасу вони відчувають меншу прихильність. […]

Раніше українська армія являла собою невелике ядро кадрових військових, підтримку яким надавали добровольчі батальйони. Зараз вона перетворилася в більш професійну силу, загартовану роками війни. […]

«У 2014 році Україну заскочили зненацька, армія була погано навчена, погано екіпірована, у ній панувала корупція, — зазначає Йохан Мішель, фахівець оборонної сфери з Міжнародного інституту стратегічних досліджень. — Моральний дух — один з найважливіших чинників навчання. Все, що ви робите для того, щоб збройні сили відчували себе професійно, призведе до того, що і діятимуть вони більш професійно».

Усі ці зусилля відповідають масштабнішому плану України — вона прагне відповідати стандартам НАТО, щоб зрештою стати членом альянсу.

The Guаrdian, Велика Британія

Заява Шойгу поклала кінець тижням здогадок про наміри Путіна — принаймні, на цю мить. […]

Але частина важкої артилерії, зокрема потужна реактивна артилерія та інші види ракет, залишиться на місці, внаслідок чого Росія матиме важчу вогневу міць на кордоні з Україною, ніж раніше.

Reuters, міжнародне агентство

Валюти Росії та України різко зросли після заяви [Шойгу про виведення військ], що свідчить про [відчуття] полегшення серед інвесторів. Це відбулося лише через кілька годин після того, як Росія завершила свої військові ігри в Криму — на півострові, який вона окупувала та анексувала в України у 2014 році.

Підтверджене виведення військ, які були стягнуті на додачу до постійного контингенту, вочевидь, вітатимуть західні країни, які висловлювали тривогу у зв’язку з перспективою подальшої інтервенції Росії на сході України. У цьому регіоні підтримувані Росією сепаратисти протистоять українському уряду з 2014 року.

Ukraine Business News (авторський погляд Джеймса Брука, колишнього керівника московського бюро Bloomberg, ексредактора та журналіста The New York Times, засновника Ukraine Business News)

Після залякування війною важко зрозуміти, чого насправді домігся президент Путін. Він навчив нове покоління європейських лідерів того, що зі сходу може надходити реальна військова загроза. Президент Франції Макрон перейшов від слабких безликих заяв до розмов про червоні лінії. Комітет Сенату США з міжнародних відносин одноголосно проголосував за збільшення військової допомоги Україні. Військові стратеги НАТО сконцентрувалися на новому сценарії та своїй відповіді на можливі дії Росії. За даними квітневого опитування Українського інституту майбутнього, підтримка приєднання до НАТО з боку українців виросла до 64%. Припинивши мілітаристську активність, Путін, ймовірно, гарантував собі зустріч з Джо Байденом. Але все це досить дорогий спосіб зайняти місце за столом переговорів.

Показати ще новини