«Пєсков бреше завжди!». Попри відкидання Кремлем мобілізації, Путін відправить на забій в Україну ще 300 тисяч солдатів — Яковина
Російський диктатор Володимир Путін не має шансів виграти війну в Україні, але він ще може затягнути її, провівши мобілізацію, переконаний міжнародний оглядач Іван Яковина.
Війна Росії проти України — головні події 3 червня
В ефірі Радіо НВ Яковина розповів, чому у Путіна не залишилося інших варіантів, окрім залучення додаткових людських ресурсів, і як Кремль намагатиметься зібрати 300 тисяч росіян, які готові померти в Україні.
З початком цієї війни як мінімум шість військкоматів у Російській Федерації якісь добрі люди закидали коктейлями Молотова. Два дні тому в Нижнєвартовську цілих сім коктейлів кинули в будівлю місцевого військкомату. Виконавців цієї диверсії ніхто не знайшов, як і всіх попередніх. Я сподіваюся, що у цих людей все гаразд. Війна незаконна, антигуманна і будь-яка перешкода у здійсненні планів [Кремля] — це справа хороша, добра і правильна. Ті люди, які кидають пляшки із запалювальною сумішшю у військкомати, заважають війні, тим самим рятують людські життя.
Зараз у Росії перешкоди у роботі військкоматів потихеньку перетворюються на тенденцію. Я так розумію, що так буде й надалі, бо слідкувати за Москвою можна, за Петербургом — можна, за якимись обласними центрами — мабуть, також можна. Але десь у глибинці влади в Росії майже немає, а якщо вона є, то займається здебільшого тим, що краде та віджимає бізнеси у якихось місцевих нещасних комерсантів. Жодної боротьби з криміналом там по суті немає. У таких містах, як Нижнєвартовськ, усі вухами похлопали й забули.
Проблема російської влади в тому, що вона, звичайно, з одного боку, здається дуже жорсткою, могутньою та непереможною; а з іншого — не може придушити жодного збройного собі опору.
Росгвардійці, ОМОНівці зараз масово відмовляються воювати в Україні, пишуть рапорти. Вони знають, що їм за це нічого не буде, бо війну офіційно не оголошено. «Протизаконно з’являтися на території чужої держави без закордонного паспорта», — навіть таке кажуть. І влада їх за це не карає, бо розуміє, що якщо почати карати росгвардійців та ОМОНівців, то це удар по єдиній опорі — більше ніхто владу не рятуватиме і не допомагатиме їй.
Звичайно, історія з простими контрактниками складніша, але у них теж відмови стають масовими. Простих контрактників звинувачують у невиконанні наказів, у чомусь ще там. Їх легше замінити на якихось нових людей, ніж ОМОНівців чи росгвардійців. Але все одно тисячі людей пишуть відмови, бо всі можуть залізти до інтернету та подивитися, що їм світить в Україні. Усі розуміють, що найчастіший результат — це повернутися додому у пластиковому мішку шматками. Мало фанатів такого розвитку подій, можливо крім абсолютно відчайдушних психов.
Через це зараз з’явилося дуже багато розмов про те, що 9 травня Путін під час параду в Москві може оголосити мобілізацію. Логіка проста: він скаже своїм підлеглим: «Ми, звичайно, перемагаємо у цій війні, але проти нас воює весь агресивний блок НАТО. Вони хочуть нас захопити, тому нам потрібні люди».
Або інший варіант можливий: спочатку Путін заявить про анексію тих територій, які Росія вже захопила (Херсонська, південь Запорізької, Донецька, Луганська та частина Харківської області), і скаже: «Це все Росія, ми заявляємо про те, що тепер це наша територія. Якщо Україна спробує ці землі собі повернути, виходить, що Україна вторглася в РФ і хоче відірвати шматок споконвічної російської землі». Звичайно, це марення, з погляду міжнародного права, але з погляду права російського це буде нібито вторгнення в РФ.
Для чого це потрібно? Щоб Путін міг оголосити, що армії потрібно 300 тисяч осіб.
Різні розумні люди кажуть, що оголошення мобілізації було б пострілом у ногу самого Путіна. Характер цієї війни такий, що росіянам вона подобається тільки доти, доки вони її по телевізору дивляться, а самі брати участь у ній не хочуть. Охочих помирати немає, а в чому сенс війни в Україні ніхто так і не пояснив.
До речі, цього тижня видання «Проект» з’ясувало, що всім державним ЗМІ дана команда викреслювати звідусіль слово «денацифікація». На самому початку війни Путін говорив, мета «спецоперації» — це денацифікація та демілітаризація України. І у людей стали питати, а що таке денацифікація? Ніхто взагалі не розуміє, що це таке, і є проблема, що не всі можуть вимовити це слово.
Тому керівництво Адміністрації президента подумало і вирішило, що давайте ми без денацифікації, а то народ щось тупити починає.
Нині росіянам кажуть: «Потрібна територія Росії, нам треба відірвати від України шмат землі». Оце всі розуміють, але все одно не дуже зрозуміло: навіщо? У поясненні цієї війни розпочинаються якісь пробуксовки.
Мобілізація дуже може обрушити рейтинг Путіна через те, що людям доведеться їхати на війну. Також відправлення простих людей призведе до непотрібних для Кремля асоціацій із Чечнею та Афганістаном. Цього дуже бояться, бо дві війни були провальні, невдалі. Путін хоче, щоб ніякого зв’язку не було, але якщо оголосити мобілізацію, він відразу з’являється.
Більше того, технічно дуже складно оголосити мобілізацію, тому що в Росії є велика проблема з управлінням. Коли треба щось організувати і зробити разом, починаються великі проблеми.
А що таке мобілізація? Потрібно людей зібрати разом, а спочатку зловити, бо вони 100% намагатимуться ухилитися від виконання свого «священного обов’язку». Так ось: їх спочатку потрібно відловити, зібрати в одному місці, озброїти, одягнути, вмити, поголити, нагодувати, навчити навичкам поводження зі зброєю. Крім того, їм треба пояснити хоча б приблизно, які у них цілі та завдання. Треба зробити так, щоб ці люди тут же, отримавши зброю, не розбіглися по своїх домівках, прихопивши свої пістолети та кулемети — є й така небезпека. Тобто навколо цих «захисників батьківщини» треба поставити якісь конвойні війська, щоб їх охороняли.
І ще одне: виведення з економіки 300 тисяч або 500 тисяч працездатних чоловіків може негативно вплинути на стан цієї економіки. Загалом, справа із цією мобілізацією дуже складна.
Я довгий час думав, що не буде жодної мобілізації, ґрунтуючи свою думку на всіх цих факторах. Але потім виступив речник диктатора Дмитро Пєсков: «Мобілізація — це нісенітниця. Не буде жодної мобілізації». І тут я розумію: а Пєсков-то бреше взагалі завжди! А це означає, що мобілізація таки буде, незважаючи на невигідність цього рішення. Пєсков мене ще ніколи не підводив, бо якщо він сказав на щось «ні», значить це точно буде і вторгнення тому свідок.
Але я не думаю, що Путін прямо оголошуватиме мобілізацію. Швидше за все, скаже, що оголошуються збори або військові ігри, і що можна заробити в армії три тисячі доларів на місяць. В умовах, коли хороша зарплата в Росії 300 доларів на місяць, за три тисячі багато хто побіжить. Але це буде не народна армія, а наймана. Думаю, зібрати 300 тисяч людей за гроші вони можуть, але це буде дуже дорого для російського бюджету. Проте, зважаючи на те, що майже всі ці люди помруть, напевно, їм нічого навіть і платити не треба.
Звичайно, якість та мотивація цих солдатів будуть мінімальні, але, суто технічно, генералам буде кого гнати на українські кулемети. Звичайно, при цьому саме слово «мобілізація» швидше за все буде заборонено, як було заборонено слово «карантин» або зараз — «війна». Але така мобілізація, гадаю, буде. Без неї за місяць від початкової армії вторгнення, яка налічувала 200 тисяч осіб, залишиться тисяч 70. З ними захопити Україну нереально — ні теоретично, ні практично.
Путін війну у будь-якому разі програє, але мобілізація дозволить йому протриматися ще кілька місяців, доки не закінчаться ці 300 чи 500 тисяч осіб, яких він готовий відправити на забій. Інших варіантів залишитись у владі у нього зараз практично не лишилося, крім застосування ядерної зброї. А там теж величезна кількість проблем та ризиків для самого Путіна.
Якщо диктатор готовий загинути сам і знищити разом із собою весь світ, тоді, можливо, він застосує ядерну зброю. Але я думаю, що він дуже любить життя і вмирати зараз не збирається. Мобілізація на цьому тлі виглядає адекватніше.
