В інтерв'ю Radio NV він нагадав про свою історію, заявивши, що був звільнений з СБУ у 2019 році, коли це відомство очолив Іван Баканов.

«Одразу після операції з доставки в Україну свідка збиття Boeing MH17 [Володимира] Цемаха мене звільнили зі СБУ. І я зрозумів, що у СБУ більше такі спеціалісти не потрібні і організація подібної роботи не потрібна», — зауважив Червінський. Тому, за словами ексрозвідника, він пішов служити далі в Головне управління розвідки Міністерства оборони, де на той момент керівником був Василь Бурба.

«Він [Бурба] запропонував мені посаду і ми продовжили роботу. Тоді була спланована і здійснена початкова стадія, і кінцева стадія операції з затримання „вагнерівців“, які були свідками [військових злочинів РФ], воювали на території України і могли бути притягнуті до кримінальної відповідальності в Україні, могли бути обмінним фондом. Операцію нам зірвали і як наслідок нас звільнили — і Бурбу, і за деякий час мене […]. Бурбу звільняв президент, а мене — [Кирило] Буданов», — нагадав Роман Червінський.

За його словами, тоді ж відбулися кадрові зміни щодо тих фахівців, які були причетні до цієї операції - «цілу низку людей було звільнено, переведено, підрозділи трансформовані». Червінський також стверджує, що очільник ГУР Кирило Буданов на тому етапі нібито «погрожував» йому та офіцерам, які організовували операцію з затримання «вагнерівців» та «намагався приховати сліди цієї операції за вказівкою [глави ОП Андрія] Єрмака».

«Він [Буданов] чітко погрожував, що нас усіх посадять до в’язниці, що [колишня генпрокурорка Ірина] Венедіктова отримала команду, вона шукатиме підстави для кримінального переслідування, що ми маємо припинити про це говорити, не ходити на тимчасову слідчу комісію, яка розслідує це питання», — стверджує Червінський.

За словами ексрозвідника, його та інших причетних до операції нібито "не пускали на цю тимчасову слідчу комісію, туди прийшов Буданов, повідомив навіть під присягою слідчій комісії, що ніякої операції не було".

«Приніс якісь документи, підроблені, я так вважаю. Я їх не бачив, однак думаю, що я можу зробити висновок із того, що говорила мені [очільниця комісії] Мар’яна Безугла під час слідчої комісії. Вона говорила, що Буданов уже все розповів, ніякої операції не було. Тому ми завдяки опозиційним політичним силам усе ж потрапили на цю комісію. Потрапив і я, і Бурба, і мій командир. […] І ми довели, що операція була».

Червінський також послався на більш раннє інтерв'ю свого заступника Олександра Жолобецького, «який чітко розповідає, що його викликали і погрожували, що він має підробити матеріали цієї операції і покласти на місце документів, які вказували, що „вагнерівці“ вивозились, що це була операція стосовно „вагнерівців“ через Туреччину тощо» «Він мав покласти зовсім інші документи щодо зовсім іншої операції, з тими ж номерами», — стверджує ексрозвідник.

Колишній співробітник ГУР МО Червінський отримав підозру від СБУ про перевищення службових повноважень (за ч. 5 ст. 426−1 КК України) 21 квітня 2023 року, 24 квітня його затримали. Влітку 2024-го звільнили під домашній арешт. За даними правоохоронців, полковник разом з іншими людьми вирішив самовільно провести спецоперацію із захоплення літака ВКС РФ, пілот якого нібито погодився перейти на бік України.

За версією слідства, «операція» відбувалася без узгодження з державними органами та всупереч зауваженням СБУ. Унаслідок дій Червінського Росія нібито отримала дані про розміщення військовослужбовців Повітряних сил ЗСУ та українських літаків і 23 липня 2022 року завдала удару по аеродрому Канатове. Унаслідок атаки загинув командир частини, 17 захисників дістали поранення. Україна втратила два бойові винищувачі, серйозно постраждали злітна смуга та інша техніка і будівлі.

Що відомо про «спецоперацію» із затримання бойовиків ПВК Вагнера в 2020 році

29 липня 2020 року білоруські силовики заявили про затримання 33 бойовиків підконтрольної Кремлю приватної військової компанії Вагнера. Через кілька днів, 2 серпня, прокуратура Білорусі обрала їм запобіжний захід у вигляді арешту.

У Мінську заявили, що метою бійців ПВК була дестабілізація ситуації в країні перед президентськими виборами. Частина затриманих воювала на Донбасі на боці «ДНР» і «ЛНР». Всупереч клопотанням України про їхню екстрадицію, Білорусь віддала найманців РФ.

Президент України Володимир Зеленський назвав таке рішення несправедливим і таким, що не відповідає дружнім міждержавним відносинам.

При цьому, за даними журналіста Юрія Бутусова, насправді прибуття вагнерівців у Білорусь було частиною операції українських спецслужб, які намагалися виманити їх з РФ.

Раніше ці бойовики брали участь в бойових діях на Донбасі й причетні, зокрема, до знищення літака Іл-76 в червні 2014 року, внаслідок чого загинули 49 українських військовослужбовців.

Крім того, журналістка Яніна Соколова оприлюднила аудіозапис, на якому, імовірно, зафіксовано переговори найманців з оперативником СБУ під прикриттям, який їх вербував.

Зрештою Бутусова і Соколову викликали на допит до ДБР у справі про «розголошення секретних відомостей».

Українська влада заперечувала існування спецоперації проти «вагнерівців», але у червні в інтерв'ю на телеканалі 1+1 Зеленський заявив, що історія із затриманням «вагнерівців» в Мінську влітку 2020 року не була операцією України, а ідея походила від інших країн. Він також сказав, що просив білоруського диктатора Олександра Лукашенка видати затриманих «вагнерівців». Тоді в Офісі президента заявили, що слова Зеленського про спецоперацію перебрехали.

17 листопада 2021 року було опубліковано розслідування Bellingcat і The Insider про українську спецоперацію із затримання бойовиків ПВК Вагнера. Зокрема, Bellingcat із посиланням на колишнього голову ГУР Міноборони Василя Бурбу передає, що голова ОП Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень.

Перед цим було укладено угоду про припинення вогню на Донбасі, яка мала набути чинності 27 липня. За словами Бурби, в Офісі президента вважали, що, якщо спецоперація піде за планом, угоду буде розірвано ще до 27 липня. В Офісі президента не прокоментували цю інформацію, а розслідувачам не вдалося перевірити розмову.

Після заперечень Бурби в Офісі президента запропонували скоротити затримку до чотирьох днів, що дозволило б набути чинності угоді про припинення вогню, заявили розслідувачі.

Планувалося, що «завербовані» українською розвідкою бойовики вирушать із Москви до Мінська, а звідти вилетять до Стамбула нібито для охорони нафтових об'єктів. Коли б літак пролітав у повітряному просторі України, рейс посадили б під приводом вибухівки на борту, а найманці ПВК були б затримані, сказано в матеріалі.

Коли група з 33 найманців залишала Москву, команда ГУР перебронювала квитки, внаслідок чого найманці були змушені затриматись у Мінську на кілька днів. Їх переселили до санаторію за межею міста, де їх і затримали білоруські силовики 29 липня.

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи розслідування, заявив, що воно ґрунтується на «інтерв'ю з кількома відставниками з розвідки та спецслужб, зокрема з паном Бурбою», а жодних висновків про те, що операцію злили, немає.

«Андрій Єрмак дійсно відповідав за цю домовленість [про припинення вогню на Донбасі]… Він регулярно наголошував на важливості коректного ставлення до переговорного процесу. Але за що він точно не відповідав і не відповідає — то це за будь-які плани розвідки», — сказав тоді Подоляк.