«Не мав виконувати вказівки». Арестович після резонансної заяви ексглави ГУР Бурби звинуватив його у службовому злочині
Речник української делегації у ТКГ Олексій Арестович заявив, що колишній голова ГУР Міністерства оборони Василь Бурба «не мав виконувати вказівки жодного керівника Офісу, окрім президента».
В ефірі телеканалу Україна 24 він прокоментував слова Бурби про те, що він отримав від голови ОП Андрія Єрмака усну вказівку президента Володимира Зеленського про перенесення фінального етапу операції із затримання найманців ПВК Вагнера.
«Бурба сказав, що виконав усну вказівку особи, яка не мала права її давати. Це взагалі службовий злочин. А якщо брати обставини, можливо, має ознаки кримінального. Чи може вважатися професійною людина, яка не знає порядку застосування сил та засобів, згідно із Законом Про розвідку, та порушує його? Велике питання. Він не мав виконувати вказівки жодного керівника Офісу, крім президента… Такі вказівки виконуються після письмового листування з відповідними ознаками, правильним оформленням тощо», — заявив Арестович.
Саму історію речник української делегації в ТКГ назвав «зліпленою нашвидкуруч олігархічною змовою».
Напередодні ведучий поставив Василеві Бурбі питання, чому він, за його словами, виконав вказівки голови Офісу президента, хоча не повинен був це робити. На це Бурба відповів:
«Ми не можемо без команди президента до нього зайти… Людина [голова ОП Андрій Єрмак] приходить і каже, що вона делегована не просто послухати, а я від неї отримав вказівку перенести… У нас була людина, делегована президентом, яка була у матеріалі, чула доповіді, ми від неї отримали вказівку президента України».
Розслідування Bellingcat про Вагнергейт
17 листопада було опубліковано розслідування Bellingcat і The Insider про українську спецоперацію із затримання бойовиків ПВК Вагнера. Зокрема, Bellingcat із посиланням на колишнього голову ГУР Міноборони Василя Бурбу передає, що голова ОП Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень.
Перед цим було укладено угоду про припинення вогню на Донбасі, яка мала набути чинності 27 липня. За словами Бурби, в Офісі президента вважали, що, якщо спецоперація піде за планом, угоду буде розірвано ще до 27 липня. В Офісі президента не прокоментували цю інформацію, а розслідувачам не вдалося перевірити розмову.
Після заперечень Бурби в Офісі президента запропонували скоротити затримку до чотирьох днів, що дозволило б набути чинності угоді про припинення вогню, заявили розслідувачі.
Планувалося, що «завербовані» українською розвідкою бойовики вирушать із Москви до Мінська, а звідти вилетять до Стамбула нібито для охорони нафтових об'єктів. Коли б літак пролітав у повітряному просторі України, рейс посадили б під приводом вибухівки на борту, а найманці ПВК були б затримані, сказано в матеріалі.
Коли група з 33 найманців залишала Москву, команда ГУР перебронювала квитки, внаслідок чого найманці були змушені затриматись у Мінську на кілька днів. Їх переселили до санаторію за межею міста, де їх і затримали білоруські силовики 29 липня.
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи розслідування, заявив, що воно ґрунтується на «інтерв'ю з кількома відставниками з розвідки та спецслужб, зокрема з паном Бурбою», а жодних висновків про те, що операцію злили, немає.
«Андрій Єрмак дійсно відповідав за цю домовленість [про припинення вогню на Донбасі]… Він регулярно наголошував на важливості коректного ставлення до переговорного процесу. Але за що він точно не відповідав і не відповідає — то це за будь-які плани розвідки», — сказав Подоляк.
19 листопада Василь Бурба заявив, що отримав вказівку про перенесення фінальної стадії операції 23 липня 2020 від Андрія Єрмака, який сказав, що це команда президента.
Що відомо про «спецоперацію» із затримання бойовиків ПВК Вагнера
29 липня 2020 року білоруські силовики заявили про затримання 33 бойовиків підконтрольної Кремлю неофіційної приватної військової компанії Вагнера. За кілька днів, 2 серпня, прокуратура Білорусі обрала їм запобіжний захід у вигляді арешту.
У Мінську заявили, що метою бійців ПВК була дестабілізація ситуації в країні перед президентськими виборами. Всупереч клопотанням України про їх екстрадицію Білорусь віддала найманців РФ.
Президент України Володимир Зеленський назвав таке рішення несправедливим і таким, що не відповідає дружнім міждержавним відносинам.
Журналіст Юрій Бутусов повідомив, що насправді прибуття «вагнерівців» до Білорусі було частиною операції українських спецслужб, які намагалися виманити їх з РФ.
Раніше ці бойовики брали участь у бойових діях на Донбасі і причетні, зокрема, до знищення літака Іл-76 в червні 2014 року, внаслідок чого загинули 49 українських військовослужбовців.
Журналістка Яніна Соколова оприлюднила аудіозапис, на якому, імовірно, зафіксовані переговори найманців з оперативником СБУ під прикриттям, який їх вербував.
Зрештою Бутусова і Соколову викликали на допит до ДБР у справі про «розголошення секретних відомостей».
Українська влада заявила, що жодної спецоперації проти ПВК Вагнера спецслужби не проводили.
У червні в інтерв'ю на телеканалі 1+1 Зеленський заявив, що історія із затриманням «вагнерівців» у Мінську влітку 2020 року не була операцією України, а ідея походила від інших країн. Тоді в Офісі президента заявили, що слова Зеленського про спецоперацію перебрехали.
П’ятий президент Петро Порошенко в грудні 2020 року заявив, що особисто санкціонував спецоперацію в 2018 році. За інформацією ТСК у справі ПВК Вагнера, Порошенко не міг санкціонувати «операцію», тому що ця ідея виникла влітку 2020 року.
У березні в Держбюро розслідувань заявили, що допитували голову ОП Андрія Єрмака у справі про зрив «спецоперації» українських спецслужб проти ПВК Вагнера.
Голова ТСК Верховної Ради, народна депутатка Мар’яна Безугла розповіла, що українська розвідка і контррозвідка намагалася виманити «вагнерівців» з території РФ, але це не було спецоперацією. У ТСК дійшли висновку, що захід розпочався наприкінці червня 2020 року і проводився силами «тільки українських розвідувальних та контррозвідувальних органів». У комісії встановили, що було ухвалено рішення про відтермінування заходу з 25 липня на 30 липня 2020 року, але невідомо, хто і на якому рівні це зробив.
