«Терехова не хочуть слухати російською». Про конфлікт мера Харкова з омбудсменом і ситуацію на мовному фронті — інтерв'ю з Кременем
У застосунку Київ Цифровий для мешканців Києва стартувало опитування про розвиток української мови.
На його основі хочуть розробити Міську концепцію розвитку української мови та створення україномовного середовища у всіх сферах суспільного життя столиці.
Водночас мер Харкова Ігор Терехов продовжує у публічному просторі використовувати російську.
Що відбувається на мовному фронті, уповноважений з питань захисту державної мови Тарас Кремінь розповів в інтерв'ю Radio NV.
— Наскільки більше українська столиця стала спілкуватися українською?
— Безперечно, українську мову чутно сьогодні скрізь — не лише в столиці і в усіх сферах — в побуті, вдома, де завгодно. Українська мова фактично стала мовою міжнародного спілкування. З нами спілкуються української мовою лідери провідних європейських і не лише країн.
Українська мова сьогодні стає мовою переможців, мовою країни успіху і найкращих перспектив.
Щодо опитування у Києві. Ми стояли у витоках проведення такої роботи, неодноразово зустрічалися з керівництвом нашої столиці. На цьому етапі — це буде своєрідний зріз. Я думаю, що він покаже доволі оптимістичні результати у ставленні мешканців Києва та гостей до застосування української мови і в професійних сферах, і в побуті, і щодо необхідності розширення мережі безкоштовних курсів із вивчення української мови у місті Київ.
У найближчій перспективі у Києві буде затверджена стратегія щодо популяризації, утвердження української мови, буде місцева програма. Я сподіваюсь, що ці важливі документи для Києва стануть дороговказом і прикладом, який наслідуватимуть інші міста нашої держави.
— А що може до такої стратегії, до такої програми увійти? Як ми можемо популяризувати нині українську мову, щоб ті, хто ще нею не спілкується в повній мірі чи частково, покращували свої знання?
— Насамперед це розширення мережі курсів із опанування української мови. Це створення мережі уповноважених установ та іспитових майданчиків, необхідних для іспитування охочих отримати сертифікат на рівень володіння державною мовою. Це, звичайно, майданчики і розмовні клуби для громадян інших держав, які хочуть отримати українське громадянство. Крім всього іншого, це підвищення рівня володіння і застосування української мови в усіх визначених законом сферах.
Я кажу про освіту, бо в нас частина порушень стосувалася закладів загальної середньої освіти міста Києва. Це, звичайно, університетське середовище, сфера культури, це і телебачення, і музейна діяльність, театри, засновником яких є Київська міська рада.
Крім іншого, це зовнішня реклама, це інформація для загального ознайомлення. Застосування української мови в органах місцевого самоврядування під час проведення публічних заходів керівництвом міста, депутатами відповідних місцевих рад і, власне, Києва.
Це сфери Інтернету — не менш важливо, бо величезна кількість інтернет-магазинів, інтернет-ресурсів зареєстровано в місті Києві. І сфера обслуговування залишається одним із «фаворитів» в частині порушення мовного закону. Це повинен бути один із важливих пріоритетів.
На мою думку, Київ має бути і залишатися столицею мовних ініціатив, прикладом для наслідування іншими містами. Бо столиця — є столиця: вона повинна залишатися мовною, культурною, ідеологічною, політичною, інноваційною столицею і України, і Європи, світу.
— Чимала кількість киян перейшла на українську мову під час широкомасштабної війни. Чи стане це тенденцію? Чи далі люди, які зараз поки використовують російську, будуть від неї відмовлятися?
— Українська повертається на вуста громадян України. На превеликий жаль, десятиліттями українську мову затирали, винищували, заміщували іншими мовами, ідеологемами. Вважалося, що українська мова не може бути такою популярною, такою поширеною і такою модною, так би мовити, у світі.
Але не лише війна, яка розпочалася в 2014 році, не тільки повномасштабне вторгнення, але, зрештою, оновлення українського законодавства, політична ситуація, світоглядні позиції, питання, пов’язані з утвердженням української ідентичності, стали наріжним каменем збільшення присутності української мови і в столиці, і в інших містах — чи це південь, чи це схід. І, звичайно, за кордоном.
Закон про забезпечення функціонування української мови як державної набув чинності в 2019 році. З того часу створено величезну кількість інституцій, проведена колосальна робота.
Ми кожного дня отримуємо звернення не тільки про порушення, але й про досягнення, популяризацію української мови. Так, скажімо, протягом минулого року низка обласних рад затвердила обласні програми. Створено 350 локацій із безкоштовного вивчення української мови. Ми вступили до складу європейської Федерації національних мовних інституцій, синхронізуємо нашу державну мовну політику із провідними мовними інституціями, академіями, установами світу. Це дуже важливо.
Ми захищаємо українську мову і на окупованих територіях, збираючи факти лінгвоциду щодо громадян України.
Ці та багато інших параметрів, так би мовити, формують міцний фундамент для поступу української мови, яка є надзвичайно важливою і в умовах цієї війни. Мовний фронт відкрито. І на цьому мовному фронті мільйони людей є його надійними захисниками: спілкуючись, утверджуючи і захищаючи українську мову на кожному кроці, в кожному середовищі, в кожній сфері.
— Міський голова Харкова подав на вас до суду через штраф, який йому присуджено за використання російської мови у публічному просторі. Якась геть неймовірна річ взагалі відбувається. Чи могли би трохи розповісти, як далі ця історія буде розвиватися, адже закон порушив Ігор Терехов, а не ви.
— Відколи я перебуваю на посаді уповноваженого з захисту державної мови, постійно отримую скарги від громадян України. Найбільше — від мешканців міста Харкова про порушення мовного закону і міським головою, і депутатами Харківської міської ради, і керівниками інших установ місцевого самоврядування нашої великої університетської столиці України — міста Харкова.
У 2021 році за результатами численних звернень і скарг нами проведено два заходи державного контролю за застосуванням недержавної мови Харківським міським головою. За результатами нами складено відповідні акти, протоколи із вимогою усунути порушення у 2021 році.
В 2022 році, незважаючи на повномасштабне вторгнення, і міський голова, і окремі чиновники продовжували застосовувати недержавну мову. На нашу адресу надійшло 31 звернення в частині застосування державної мови, зокрема на верифікованій веб-сторінці в соціальній мережі Фейсбук Харківського міського голови.
Переважна більшість скарг стосувалася Харківського міського голови — це інтерв'ю, засідання Харківської міської ради, інше. Звичайно, на це ми не могли не відреагувати.
Тому, відповідно до мовного закону, ми провели необхідні заходи реагування. Зокрема 24 листопада 2022 року нами ухвалене рішення про винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої міський голова Терехов, застосувавши недержавну мову під час інтерв'ю в Телемарафоні, був зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 3400 [гривень]. Він його сплатив 2 грудня.
На тому він не зупинився, він продовжує застосовувати недержавну мову. Крім всього іншого 24 листопада ми склали ще один акт і винесли іншу постанову про адміністративне правопорушення про застосування недержавної мови на його веб-сторінці в соціальній мережі у вигляді попередження. Підкреслюю, що ця постанова ним не була оскаржена в судовому порядку. Потім знову продовжилося порушення.
Враховуючи, що ми його вже попереджали, зважаючи на те, що він сплатив штраф, ця справа набула відповідного резонансу. Ми знову склали акт про нові вже порушення. І застосували адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 [гривень].
Тобто з третього разу Харківський міський голова вирішив звернути увагу на ті системні порушення і вирішив подати до суду на скасування постанови про накладення цього другого штрафу.
Я взагалі вважаю, що це резонансна справа. Вона не додає популярності і авторитету Харківському міському голові. Я вважаю, що найкраще рішення, яке він може зробити в цій ситуації, це відкликати свою заяву, адже він не виграє.
Сьогодні ні в кого не виникає жодного сумніву, що українська мова — є законним способом вираження поглядів громадян України. Українська мова — це наш мовний фронт, українська мова — це те, за що ми боремося на різних фронтах: і на ідеологічному, і на політичному, звичайно, на військовому. Тому нікому не дозволено порушувати мовних законів.
Відповідно до рішення Конституційного суду України, громадяни не зобов’язані володіти іншою, ніж державною мовою. Тому їхні звернення на нашу адресу абсолютно зрозумілі і коректні. Вони не хочуть слухати Харківського міського голову російською мовою. Крім всього іншого, вони вимагають, щоб він припинив спекуляції на питаннях мови, називаючи її то акцентом, то діалектом, то ще чимось.
Тому я вважаю, що ми будемо йти боротися. Нічого тут страшного немає. Мене держава призначила уповноваженим, тому пан Терехов судиться не зі мною, він судиться з державою. Будемо йти з ним, звичайно, до суду і захищати права громадян України. Я вважаю, що це питання честі і відповідальності.
