Усі ризики катастрофи на ЗАЕС. Що відомо про «фукусімський» сценарій, мінування об'єктів станції та інші загрози, створені окупантами
Російські окупанти замінували ставок-охолоджувач на Запорізькій атомній електростанції, повідомив 20 червня керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов. Його попередження привернуло нову увагу до створених росіянами загроз катастрофи на ЗАЕС, особливо після знищення Каховської ГЕС Росією.
NV зібрав головне, що відомо про такі загрози та можливі сценарії нової техногенної аварії на ЗАЕС внаслідок дій російських окупантів, які продовжують утримувати там техніку і зброю, а також обстрілювати станцію.
Що відомо ГУР про мінування ЗАЕС: нова заява Буданова
20 червня голова української розвідки Кирило Буданов дав кілька коментарів в ефірі телемарафону. Зокрема він відповів на запитання про можливі загрози для ЗАЕС, повідомивши про додаткове мінування станції російськими військовими.
«На жаль, станом на зараз певна загроза є. Ще раз кажу: певна. Тому що ЗАЕС як перебувала, так і перебуває під тимчасовим контролем окупаційних військ. І правда в тому, що знищивши греблю, вони зруйнували нормальний доступ води до охолоджувачів, які працюють на ЗАЕС. Це перше. Але друге, найстрашніше, що за цей час ЗАЕС була додатково замінована і, що найстрашніше, замінований саме охолоджувач», — сказав Буданов.
За його словами, якщо окупанти «виведуть його з ладу шляхом підриву, велика вірогідність того, що будуть значні проблеми».
Як працює ЗАЕС зараз: що таке «холодний зупин» енергоблоків і які проблеми для станції вже створив підрив Каховської ГЕС
Найбільшу атомну електростанцію в Європі, Запорізьку АЕС, російські окупанти захопили після боїв в Енергодарі ще на початку березня 2022 року. Відтоді росіяни контролюють станцію, фактично утримуючи в полоні її український персонал. ЗАЕС не виробляє енергію з вересня 2022 року, коли було зупинено останній енергоблок станції, який до того живив лише власні потреби ЗАЕС.
Станом на початок 2023 року чотири з шести енергоблоків ЗАЕС перебували в режимі «холодного зупину», що мінімізує ризик техногенної катастрофи у разі влучання ракети чи іншої надзвичайної ситуації. У такому режимі температура зниження першого контуру енергоблоку зменшується з 275 до 70 градусів, процес займає кілька діб. Після цього енергоблоки, переведені в «холодний» режим зупину, у випадку повного знеструмлення можуть витримати значно довше, перш ніж станеться катастрофа з розплавленням активної зони реактора.
Два енергоблоки ЗАЕС (п’ятий та шостий), які залишалися у режимі гарячого зупину, взимку 2022/2023 років не переводили в холодний зупин, щоб мати змогу виробляти пару задля постачання тепла та гарячої води в Енергодар. Наприкінці зими Державна інспекція ядерного регулювання України видала рішення про переведення енергоблоків № 5 та № 6 у холодний зупин.
Шостий енергоблок ЗАЕС перевели в такий режим ще в квітні 2023 року, а от переведення в холодний зупин останнього реактора № 5 окупанти затягують місяцями. В «гарячому» режимі зупинки він продовжує споживати воду зі ставка-охолоджувача, який наповнювався з Каховського водосховища — хоча і значно менше, ніж якби працював на повну потужність.
Коли ж у ніч на 6 червня 2023 року Росія підірвала Каховську ГЕС і водосховище почало спустошуватися (нині воно фактично знищене), Укргідроенерго та МАГАТЕ одразу вказали на додаткові ризики для ЗАЕС — зокрема і через ризики для ставка-охолоджувача станції.
«Неконтрольоване зниження рівня водосховища є додатковою загрозою для тимчасово окупованої Запорізької АЕС. Вода з Каховського водосховища необхідна для того, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС», — додали фахівці Укргідроенерго.
А гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі нагадав, що хоча всі шість реакторів ЗАЕС зупинені, їм все ще потрібна вода для охолодження, щоб запобігти розплавленню палива та можливому викиду радіоактивних матеріалів.
Через два дні після підриву ГЕС, 8 червня 2023 року, Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ) знову видала вимогу про переведення в «холодний» зупин останнього з шести енергоблоків ЗАЕС. Україна сподівалася, що втілити це рішення допоможе візит на станцію голови МАГАТЕ Рафаеля Гроссі, однак станом на 18 червня окупанти все ще не перевели енергоблок № 5 з гарячого в холодний зупин, повідомив голова Запорізької ОВА Юрій Малашко.
Український персонал Запорізької АЕС не може самостійно здійснити цю процедуру, повідомляв 15 червня президент НАЕК Енергоатом Петро Котін.
«Працівники ЗАЕС можуть теоретично ініціювати переведення блоку № 5 у „холодний“ зупин, але фізично не можуть цього зробити, тому що ситуацію контролюють рашисти. Так зване керівництво станції поки що не виконує розпорядження ДІЯРУ, але, за нашою інформацією, готується перевести цей блок. Сам „холодний“ зупин — це найбезпечніший стан експлуатації енергоблока за будь-яких умов», — сказав Котін.
Що відомо про різні сценарії катастрофи на ЗАЕС і чим це загрожує: оцінки фахівців
Осушення ставка-охолоджувача через знищення Каховського водосховища: чи дійсно є ризик
Попри початкові повідомлення про те, що у разі спустошення Каховського водосховища автоматично втратить воду і ставок-охолоджувач ЗАЕС, подібного прямого зв’язку немає і нині це не найбільша загроза для станції. Цей факт в нещодавньому інтерв'ю NV підтвердив голова Енергоатому Петро Котін.
Він пояснив, що Запорізька АЕС напряму не залежить від Каховського водосховища, і навіть якщо воно буде повністю здреноване, «Запорізька АЕС має достатній рівень води в своєму ставку-охолоджувачі, вода там не падає».
«Звичайно, коли повністю буде здренована Каховка, тоді зросте різниця між рівнем води в Каховському водосховищі і нашим ставком-охолоджувачем. І при цьому збільшиться тиск з боку нашого ставка на стіни, які його оточують, тоді буде якесь просочування цієї води зі ставку, і він буде міліти до висоти 13 метрів, так званого мертвого об'єму. При цьому неможливо буде включити блоки АЕС, тому що рівень так званих циркуляційних насосів, які використовуються для нормальної експлуатації - 16 метрів», — нагадав Котін.
Через тиждень після підриву Каховської ГЕС рівень води в ставку-охолоджувачі залишався на рівні 16,67 м. «Тобто рівень води залишається таким, який він був, але ми очікуємо, що він поступово, дуже повільно буде спадати. Справа в тому, що ми маємо тільки теоретичні розрахунки, ніхто їх в реальності не перевіряв, от зараз будемо дивитись, як це на практиці виглядає», — пояснив голова Енергоатому.
Водночас, наголосив він, є окремі питання з чашами басейнів систем безпеки. Це відокремлена система на території ЗАЕС, яка зараз використовується для охолодження палива і в реакторах, і в басейних-витримках відпрацьованого ядерного палива. «Це фактично те, що критично для безпеки — навіть не Каховське море, не ставок, а саме басейни систем безпеки. Ці басейни тримають рівень води і вони підживлюються, в тому числі, від Каховського водосховища. Але також є інші способи, як підживлюють їх у разі необхідності. Таким чином на сьогодні ми не бачимо прямої загрози для Запорізької атомної станції», — наголосив Котін.
Голова Запорізької ОВА Юрій Малашко підтвердив, що 18 червня рівень води в ставку-охолоджувачі на ЗАЕС залишався в нормі, на рівні 16,6 метра. «Більш того, є скважини, які працюють та які поповнюють зазначений ставок. Також у разі необхідності з ТЕЦ можна також брати воду, необхідну для охолодження», — уточнив Малашко.
«Температура в реакторах холодного зупину менше 100 °C; усе, що для них потрібно — це забезпечити продовження циркуляції води, яка там вже є, — пояснив Financial Times Марк Венман, спеціаліст з ядерних матеріалів в Імперському коледжі Лондона. — Реактор у режимі гарячої зупинки також генерує лише кіловати енергії, тисячні частки від гігават, які він виробляє під час роботи. Я не бачу реального ризику інциденту через втрату води, що надходить до реакторів», — додав він.
«Способів пошкодити ядерний матеріал безліч»: найбільші загрози для станції
Голові питання безпеки та потенційної катастрофи на окупованій станції пов’язані з тим, що на ЗАЕС наразі перебуває «дуже велика кількість ядерного матеріалу», пояснив Котін.
«Цей ядерний матеріал знаходиться в паливі, там і свіже паливо, і відпрацьоване ядерне паливо. І цим паливом завантажено всі реактори, шість енергоблоків повністю з паливом, і всі басейни витримки теж. В сухому сховищі відпрацьованого ядерного палива також 174 контейнери, завантажені відпрацьованим ядерним паливом», — наголосив голова Енергоатому. Тож гіпотетично, щоб станція була повністю безпечна, потрібно було б вивезти весь ядерний матеріал на неокуповану територію.
«Поки там є ядерний матеріал, станція небезпечна, — підкреслив Котін. — Ядерна, радіаційна, фізична безпеки АЕС — вони всі зараз порушені. Ви не можете бути впевнені, що там нічого не станеться. Ми сподіваємося, що ні. Але такі дії рашистів з Каховською ГЕС, вони показують, що росіяни можуть зробити все, що завгодно. Способів пошкодити ядерний матеріал безліч для людей, які розуміються на цьому».
Саме тому присутність на станції спостерігачів МАГАТЕ — один із запобіжників таких інцидентів, сподівається Котін. Водночас, не виключає він, «статися може будь-що», а наслідки потенційної катастрофи залежатимуть від двох факторів:
- скільки буде задіяно ядерного матеріалу: «Якщо буде одна паливна збірка пошкоджена — це одна річ. Якщо буде повністю пошкоджена активна зона реактора — це інша річ, після цього ви маєте наслідки такі, як були в Чорнобилі», — наголосив Петро Котін в інерв'ю NV;
- куди буде вихід радіоактивних речовин — в ґрунт, ґрунтову воду чи повітря: «В якому обсязі буде вихід і далі буде залежати від того, які погодні умови наявні. Куди вітер цю хмару радіоактивну буде нести, куди буде випадати цей так званий слід від радіоактивних речовин, які будуть десь осаджуватися. Це складно передбачити».
Котін попередив, що будь-яка техногенна катастрофа на ЗАЕС матиме негативні наслідки для України, однак забруднення може торкнутися і сусідніх країн, «з Росією включно».
Голова Енергоатому також пояснив, як така катастрофа може позначитися на людях: «Може статися так, що нікому не потрібна буде евакуація і на першому етапі достатньо буде ізолювати приміщення з витоком і вжити заходів з їх убезпечення. Може статися, що людям потрібно буде прийняти калію йодид, я б не хотів спекулювати зараз на наслідках, бо повторю: поки ми не контролюємо станцію, може статися безліч різних ексцесів, і це головна наша турбота».
У Державній інспекції ядерного регулювання України наразі називають кілька головних факторів, що зараз загрожують Запорізькій АЕС через дії окупантів:
- підрив Каховської ГЕС 6 червня,
- продовження періодичного обстрілу росіянами промислового майданчика ЗАЕС,
- деградація системи аварійного реагування на майданчику ЗАЕС та за його межами в умовах окупації,
- припинення з 17 травня 2023 року передачі даних Автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки ЗАЕС, що виконує функцію раннього оповіщення.
Сценарій підриву ЗАЕС
Якщо ж окупанти вирішать підірвати саму Запорізьку АЕС, це матиме максимально негативні наслідки, пояснювала Суспільному ще майже рік тому Олена Паренюк, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України.
«Якщо буде пошкоджено працюючий реактор, може статись або витік радіації, або тепловий вибух. Або може статись ядерний вибух на ядерному реакторі. Такого ще ніколи не було і це буде більше ніж Чорнобиль, Фукусіма і все разом взяте. Але це апокаліптичний маловірогідний сценарій, дуже маловірогідний, але не неможливий», — говорить Паренюк.
Утім, 16 червня 2023 року президент України Володимир Зеленський припустив, що російський диктатор Володимир Путін планує підірвати тимчасово окуповану Запорізьку АЕС, щоб змусити Київ погодитись закінчити війну на умовах Кремля.
За словами Зеленського, Москва зацікавлена у дестабілізації ситуації в Україні. «Росія хоче підірвати АЕС. Тому що, як і з греблею (Каховської ГЕС), вони не зацікавлені у безпеці в Україні. Їм постійно потрібна дестабілізація», — сказав Зеленський.
«Фукусімський сценарій»: що це таке і чи може повторитися на ЗАЕС
Запорізька електростанція побудована за аналогією до японської атомної станції у місті Фукусіма, нагадувало британське видання Financial Times. У 2011 році там сталася ядерна катастрофа, співставна за масштабами з трагедією на ЧАЕС. Потужна хвиля цунамі, затопивши АЕС Фукусіма-1, вивела з ладу генератори, які використовувалися для циркулювання води навколо чотирьох реакторів Фукусіми, що й спричинило катастрофу.
Про ризик подібного «фукусімського» сценарію для ЗАЕС у коментарях Главреду розповіла незалежний експерт з питань ядерної енергетики Ольга Кошарна, ексчлен колегії Державної інспекції ядерного регулювання України. Вона нагадала, що, навіть з непрацюючими реакторами, ЗАЕС споживає електроенергію для своїх потреб від об'єднаної енергосистеми України через єдину лінію в 750 кВт. У випадку знеструмлення, як неодноразово пояснювали фахівці Укренерго, на ЗАЕС вмикаються дизельні генератори.
Якщо ж з певних причин вони не спрацюють, Запорізькій АЕС може загрожувати катастрофа через лічені години або дні. Раніше Росія неодноразово наближала такий сценарій: так, у серпні 2022 року внаслідок обстрілу станція залишилася під'єднаною лише до однієї з чотирьох ЛЕП.
«Якщо ми, наприклад, уявимо, що в холодному режимі реактора ця лінія [електроживлення] зруйнована, стаціонарні резервні дизельні генератори не спрацювали, то від цього моменту до важкої аварії з розплавленням активної зони [реактора] за фукусімським сценарієм з викидом радіоактивності має пройти 8 діб. Але якщо це станеться в гарячому стані [роботи енергоблока] — то всього 27 годин», — пояснила Ольга Кошарна.
У такому випадку можливі сценарії аварії на Запорізькій АЕС можуть бути дійсно схожі на катастрофу на японській АЕС Фукусіма-1 чи на американській АЕС Три-Майл-Айленд в 1979 році, яка вважалася найбільшою в історії світової ядерної енергетики до аварії на ЧАЕС, підтвердила Фактам ICTV голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. «В результаті аварії на АЕС Три-Майл-Айленд була серйозно пошкоджена активна зона реактора, а частина ядерного палива розплавилася», — нагадала вона.
За оцінкою Тетяни Тимочко, оскільки в шести реакторах ЗАЕС, а також у сховищі відпрацьованого ядерного палива зберігається до 18 тис. паливних збірок, у випадку найгіршого сценарію наслідки такої катастрофи на ЗАЕС можуть перевершити вибух на ЧАЕС:
- Площа зони відчуження довкола Запорізької АЕС може становити близько 30 тис. кв. км, що майже в 10 разів більше, ніж Чорнобильська зона відчуження.
- Площа потенційно забруднених територій може сягнути 2 млн кв. км (після аварії на ЧАЕС потенційно забруднені території поширилися на 200 тис. кв. км).
- Майже вся територія Запорізької області може стати непридатною для проживання протягом сотні років.
- Радіаційного ураження можуть зазнати близько 1 млн людей (після Чорнобильської катастрофи було 600 тис.)
- Може відбутися значний викид радіоактивного цезію-137, що становитиме небезпеку для здоров’я громадян, стану водойм і ґрунтів. Цей елемент інтенсивно сорбується ґрунтом і донними відкладами, забруднює продукти харчування.
- Радіонуклідне забруднення пошириться на Дніпро, Чорне та Азовське моря.
Підрив об'єктів ставка-охолоджувача: що саме могли замінувати росіяни
В інтерв'ю Speka вже згадана експертка з питань ядерної енергетики Ольга Кошарна звернула увагу, що 11 червня 2023 російські ЗМІ повідомили про роботу водолазів МНС РФ на ставку-охолоджувачі ЗАЕС — нібито для «ущільнення затворів гідротехнічних споруд» або т. зв. «шандори».
«Шандора — це така заслонка російською, вона піднімається, щоб випускати воду, як на Каховській ГЕС. Але я впевнена, що росіяни вже замінували цю шандору, — висловила припущення Кошарна за кілька днів до того, як Кирило Буданов повідомив про загрозу мінування охолоджувача.
«Адже представників світу або українського персоналу з керівництва АЕС не допустили до цієї процедури. Там були МНСники російські і російський водолаз, хоча в штаті АЕС є власні водолази, — нагадала Кошарна. — Влітку минулого року нашого водолаза закатували до смерті. Він відмовлявся виконувати вказівки росіян».
Вона також нагадала, що вода необхідна ЗАЕС не лише для охолодження реакторів.
«Крім того, у кожного реактора є ще й басейн витримки для відпрацьованого палива, який також потребує охолодження, тому що вода знімає залишкове тепловиділення. Це паливо міститься у воді п’ять років, а коли впала температура, його перевантажують у контейнери і везуть на майданчик сховища відпрацьованого ядерного палива. Тобто вода потрібна не тільки для охолодження активних зон реактора, але і для басейнів витримки ядерного палива та при роботі резервних дизельних генераторів у разі переривання зовнішнього електропостачання для охолодження резервних генераторів», — наголосила Кошарна.
У день підриву Каховської ГЕС на недоторканності ставка-охолоджувача також наполягав голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі.
Водночас голова компанії Енергоатом Петро Котін заявив, що дані про мінування окупантами охолоджувача ЗАЕС з’явилися доволі давно — після захоплення станції країна-терорист почала мінувати периметр і берегову частину.
«Не можу сказати, що замінована саме гребля ставка-охолоджувача. Але те, що там [на станції] є мінування, ми підтверджуємо», — сказав він в інтерв'ю РБК-Україна.
Він також додав, що що майже неможливо провести підрив охолоджувача так, щоб із басейну почала виходити вода. «Якщо навіть підірвати, то у ставку залишиться „мертвий“ рівень води у 12,8 метрів. Уся вода звідти не вийде. Вона потім може сама здренувати через землю. Але йти вона буде по одному сантиметру на тиждень. Тож для спустошення басейну теоретично знадобляться роки… Якщо говорити про підрив греблі, ви її просто не підірвете. Там кубічні кілометри землі. Як це підірвати? Якщо підірвати шандору або просто її відчинити, все одно вода залишиться на нижньому рівні в 12,8 метрів», — пояснив він, зазначивши, що цього вистачить для роботи енергоблоків у режимі «холодного зупину».
На думку Котіна, російські терористи можуть створити небезпечну ситуацію «набагато простішими способами».
