11 грудня, 2018. вівторок

Новое время

UA RU

Завод воскрес

27 вересня, 2018
Юрій Филюк, івано-франківський громадський активіст і підприємець, дав нове життя колись мертвому промисловому підприємству

Юрій Филюк, Івано-Франківський громадський активіст і підприємець, дає нове життя колись мертвому промисловому підприємству, виставляючи його на народне IPO. Поріг входження в новостворений бізнес — всього $1 тис.

Світлана Угніва

 

Зовсім нещодавно Івано-Франківський завод Промприлад мав жалюгідний вигляд.

На території в 2 га марної землі іржавів метал, розсипалися старі стіни. Столітня кар'єра промислового підприємства повільно згасала.

Ще недавно тут виробляли ширвжиток — від парасольок до автомобільної фурнітури, лічильників газу, електролічильників та іншого. Ці, здавалося б, потрібні товари фінансових успіхів не принесли, і Промприлад повільно, але вірно перетворювався на промислове кладовище.

І тоді Юрій Филюк, молодий підприємець і громадський активіст, відомий своїм урбаністичним проектом Тепле місто в Івано-Франківську, вирішив повернути в це мертве царство життя. Тепер у відремонтованому його зусиллями корпусі старого підприємства розташувалися танцювальна студія, Барбер-шоп, шкіряна майстерня, бар, ресторанна компанія, коворкінг, ІТ-компанія і навіть інвестиційний департамент мерії.

Проект отримав нову назву — Промприлад.Реновація. Його кінцева мета — перетворитися на центр комерційних і соціальних ініціатив, націлених на розвиток економіки, урбаністики, сучасного мистецтва та неформальної освіти в регіоні. Згідно із задумом Филюка і його команди, дуже скоро тут відкриються лабораторії, майстерні, виставкові та розважальні центри, готель, хостел, фермерський ринок, ресторани, кінотеатр і конференц-центр. Іншими словами, Промприлад перетворюється на ідеальний майданчик для побудови капіталізму.

Величезні заводські цехи готуються стати сучасними офісами в стилі лофт. Для реалізації пілотного проекту вже вдалося залучити $1,2 млн. "Я бачу, як усе це просувається і розвивається, — розповідає програміст Андрій Черніков, який інвестував у проект Промприлад.Реновація $20 тис. — І мені подобається брати в цьому участь".

У цілому Филюк планує протягом п'яти років залучити в проект $25 млн. Що, на його думку, зробити не так вже й складно. "Ми працюємо з безліччю бізнесменів і розраховуємо, що основною частиною інвесторів стануть невеликі підприємці", — підкреслює він.

Згідно з планом Филюка, поріг входження в проект невисокий — $1 тис.

фото2

ДОСВІД: Ресторанний проект Urban Space 100 об'єднав здорові й молоді сили Івано-Франківська і тепер тиражує свій досвід по всій Україні, а також за її межами

Українське IPO

Проект Промприлад.Реновація ініціатори називають одним із перших прикладів імпакт-інвестування (від англ. impact — вплив), яке вже стало світовим трендом. Це коли майбутні інвестори аналізують не тільки потенціал чистого прибутку, а й соціальний ефект від своїх вкладень.

Причому Филюк у Промприладі задумав щось на зразок народного IPO — первинного розміщення акцій. На себе він бере зобов'язання викупити приміщення заводу Промприлад і облаштувати в них низку бізнесів — ресторанний, кінотеатральний, івентний, коворкінговий тощо. Підприємець пропонує на продаж близько половини акцій проекту. Згідно з попереднім планом мінімально можна буде придбати пакет від $1 тис.

Купити акції можна буде онлайн, на позабіржовому ринку, а продати за допомогою нотаріуса. Тобто мова йде про купівлю частки в статутному капіталі, коли власник акцій претендує на частку в прибутку підприємства.

Згідно з бізнес-планом, коли будуть зібрані всі засоби і повністю реконструйовані приміщення, підприємство стане генерувати прибуток. "Проект буде заробляти гроші для інвесторів, переважно на оренді площ", — розповідає Филюк. За його задумом, успішність проекту повинна вимірюватися не тільки фінансово, а й ступенем його впливу на культурне та економічне оновлення Івано-Франківська.

Щоправда, у таких соціально-ділових проектів, як правило, триваліший період повернення коштів. В Івано-Франківську в традиційних девелоперських проектах на повернення коштів можна розраховувати в межах 6–7 років, уточнює Максим Немеш, директор з розвитку комплексу Промприлад.Реновація. А цей проект може окупитися років через 12 років. Але це того варте.

Один з найважливіших та найочікуваніших ефектів від цього проекту, на який в першу чергу розраховують його батьки-засновники, — сплеск ділової активності в Івано-Франківську і навколо нього, створення робочих місць, свіжі економічні стимули.

Причому Филюк сподівається створити модель, яка багатьох зможе зацікавити. "Людям важливо мати успішний кейс — приклад, що у когось вийшло", — говорить він.

Як приклад наводить свій вже сформований проект Urban Space 100 — громадський ресторан, який з'явився в Івано-Франківську в грудні 2014 року і став популярною, практично вірусною бізнес-ідеєю.


Її біографія така. 100 людей скинулися по $1 тис., щоб відкрити заклад громадського харчування. Учасники не отримують доходу від свого вкладення, але збираються раз на квартал, щоб вирішити, на що витратити прибуток ресторану. Як правило, це громадські ініціативи для міста.

Досвід Urban Space 100 привернув увагу і зовнішніх ринків. Уже є понад 250 заявок із 15 країн, розповідає Филюк. Що стосується України, то скоро подібні проекти запрацюють у Краматорську та Полтаві. Нинішньої зими за франшизою відкриється заклад і в Києві — Urban Space 500.

Досвід з організацією Urban Space 100 в Івано-Франківську допоміг Филюку замахнутися на новий масштабний проект — перетворення старого заводу на модний громадський простір, зізнається підприємець.

фото1

ДРУГЕ ЖИТТЯ: Юрій Филюк планує залучити в проект, який дає старому заводу нове життя, $25 млн. Для реалізації пілотного проекту вже зібрано $1,2 млн

Старість не радість

На круглому столі Київського економічного форуму для малих підприємців виступив бізнесмен і мільйонер Сергій Тігіпко. У своєму виступі він поскаржився на дефіцит зварювальників на його вагонобудівному заводі.

"Знайдіть і найміть мені бригаду зварювальників, ви добре заробите", — сказав він. Названа Тігіпком зарплата зварювальників у 20 тис. грн на місяць тоді зацікавила багатьох.

Коли у великих корпорацій виникає виробничий брак, то оперативно прикрити його здатний лише малий, а то й дрібний підприємець, переконана директор департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку Наталія Буткова-Вітвіцька. "Усім потрібні підприємці, — каже вона. — Державі, яка сподівається на економічний ривок на базі внутрішніх інвестицій. Місцевим громадам, які розраховують завдяки малому бізнесу створити нові робочі місця на своїх територіях. Іноземним партнерам, які інвестують у сектор в надії на те, що країна перестане бути чорною дірою міжнародної допомоги".

Крім того, стверджує співрозмовниця НВ, малий бізнес дедалі більш цікавий банкірам. Аналітики агентства Moody's прогнозують: у кредитуванні великого корпоративного бізнесу фінансовий сектор України скоро може досягти стелі. Гідні великі позичальники давно розібрані банками, мають партнерські фінансові інститути, з якими співпрацюють роками. Нових великих компаній практично не з'являється — інвестиційний клімат України все ще не дуже затишний для великих гравців світового ринку.

Зате на світло пробивається свіжий малий бізнес. Це відчутно в новому для держбанку напрямку кредитування малого бізнесу. Три роки тому його в Ощадбанку не було зовсім, а за останній рік з'явилося 23 тис. нових подібних позичальників. Для країни з населенням понад 40 млн осіб це скромний початок. Але його покладено.

А історія пошуку Тігіпка на економічному форумі зварювальників має ще одну сторону. Промисловий потенціал України не загублено. Галузеві гіганти, народжені в СРСР і навіть раніше, все ще здатні до масштабних проектів. Хоча більша частина промислових підприємств минулого недієздатні. І це не український, а загальносвітовий тренд.

Стародавнім великим підприємствам США і Європи, які є героями вчорашніх і навіть позавчорашніх днів, де працювали десятки тисяч робітників, дедалі важче знаходити застосування в реаліях XXI століття. І в останні роки намітився тренд на надання цим стародавнім циклопам нового життя.

Наприклад, старовинна фабрика в польському місті Лодзь. Її 27 га земель і старі будинки тепер перетворено на величезний торгівельно-розважальний центр, готелі, галереї, музеї та ділові офіси.

У Копенгагені припортовий склад 1787 року став чотиризірковим готелем. Три сусідніх склади переобладнано на два дорогих житлових комплекси та філію академії мистецтва з безліччю чудових скульптур.

На 25 га пивної корпорації Carlsberg зводиться мікрорайон під назвою Місто культури. Силосні вежі перетворюються на ресторанні комплекси. Цех, де 80 років розливали пиво, переобладнано в театр сучасного танцю.

 

 

У хвості цього тренду — і Україна. Подібні проекти вже є в Києві, Одесі, Харкові, Львові та, силами Филюка, в Івано-Франківську.

Згідно з ідеєю підприємця дві третини площ заводу Промприлад відходять комерційним орендарям. Третина за пільговою ставкою пропонується громадським, культурним і соціальним ініціативам, які таким чином отримають сприятливі умови для розвитку.

В результаті комплекс Промприлад.Реновація зароблятиме на проведеннях всіляких ділових і неділових заходів, управлінні ресторанами та готелем, хостелом, пояснює Немеш. "Це транзит у бік лижного курорту, — пояснює він. — Хороший хостел, івент-майданчик. У місті не вистачає інфраструктури для проведення конференцій. Елементарно не вистачає офісів".

 

Читайте також:

Слизька справа. Як полтавський бізнесмен вирощує їстівних равликів і годує ними себе і парижан

 

Паралакс