Слизька справа
Сергій Данилейко, полтавський бізнесмен, привіз із Парижа смачну в усіх сенсах слова ідею — вирощувати їстівних равликів. Тепер вона годує його і не тільки
Світлана Угнів,
Андрій Леденьов
Це було чи не найбільшою ризиковою операцією
полтавчанина Сергія Данилейко в його діловій кар'єрі — почати бізнес із вирощування та експорту равликів. Хоча комплектування для виробництва меблів, якими він займався багато років, були значно ґрунтовнішою і знайомою справою, все ж 38-річний підприємець ризикнув.
Зробив він це в найбільш нестійкий період у новітній історії України — в 2015 році, коли країна котилася в економічну прірву. Падіння ВВП було катастрофічним — 15%. Девальвація — рекордна, за 2015 рік гривня подешевшала щодо до долара в півтора рази. До місця воєнних дій, або так званої АТО на сході України — близько 300 км, практично рукою сягнути.
У цей самий момент Данилейко перебував у туристичній поїздці в Парижі і вперше спробував равликів. Саме тоді, в тиші паризьких вулиць, він прийняв доленосне рішення — організувати в Полтавській області екзотичний бізнес із прицілом на західноєвропейські ринки. Йшлося про ферму з вирощування равликів, а також їх приготування.
"Я шукав різні шляхи диверсифікації доходів, — пояснює бізнесмен причини крутого розвороту своєї підприємницької спеціалізації.— Якщо ви довго перебуваєте в одній точці, то рано чи пізно ваш бізнес може померти".
До равликової ферми Данилейко займався організацією кафе швидкого харчування, а також ще одним проектом, пов'язаним із виробництвом меблів для VIP-сегмента. Але ці, як і багато його інших починань, не мали успіху.
"Я ще думав займатися жаб'ячими лапками, — продовжує Данилейко.— А потім вичитав на форумі, що з равликом набагато дешевше і швидше заробляти гроші".
Удача і правда усміхнулася неспокійному полтавцю.
У непростому для України 2015 році Данилейко несподівано для себе прийняв нетверде рішення виїхати з країни. Все було готове до від'їзду, але в останній момент зірвався робочий контракт. Як виявилося — на краще. Підгледівши в Парижі ідею вирощування равликів, українець вирішив, що Полтавська область цілком підійде для того, щоб вести бізнес і реалізувати задумане. У всякому разі, варто було спробувати це довести.
Перших своїх равликів Данилейко купив у Польщі. І ось він, перший прокол: маточне стадо виявилося поганої якості. Близько 75% особин загинуло. На другий рік загинуло близько 70% стада. Саме час було здатися.
"Ми були шоковані, — розповідає Данилейко.— Це результат допущених помилок".
Тільки на третій рік він зумів виростити пристойне стадо равликів — до 20 т. І потім легко продав їх усередині країни. Оскільки в цей час в Україні почався равликовий бум, маткові стада равликів прекрасно розходилися.
Тепер, коли справи пішли краще, Данилейко міркує зі спокоєм грецького філософа: "Гроші часто лежать під ногами, але треба вміти їх підняти".
Бізнесмен займається своєю новою справою лише четвертий сезон. Зараз на його фермі працюють десять осіб. Гаряча пора стартує в березні, а завершується восени. У цей період Данилейко облаштовує для своїх вихованців равликовий рай: спецосвітлення, туманоутворення, посилене харчування. В обмін на цю турботу отримує ікру, з якої вилуплюються маленькі равлики. На цей момент вже йде збирання "урожаю". Найбільш активна його фаза припадає на жовтень.
Частина равликів відправляється на продаж, а частина як маточне стадо залишається на фермі. Там равлики поміщаються в холодильні камери і впадають у стан анабіозу, в якому перебувають до весни.
Торік ферма бізнесмена Равлик 2016 залишила для своїх потреб півтори тонни маточного стада, а цьогоріч планують підняти цю планку майже втричі. Робиться це для того, щоб уже в наступному році отримати новий рекордний урожай.
У 2018-му Данилейко планує зібрати близько 45 т равликів за середньої вартості кілограма продукту €3,5. Навіть поверхові знання таблиці множення дають підприємцю підстави сподіватися, що він виторгує близько €140 тис.
Говорячи про обсяг перших інвестицій, Данилейко зазначає, що в перший рік він вклав близько €30 тис., у другий — приблизно стільки ж. У підсумку аби вийти на виробництво в 50 т, загальний обсяг його інвестицій складе не менше €130 тис.
Наступного року Данилейко поставив перед собою завищені капіталістичні зобов'язання — виробництво 150 т равликів. І це не межа. Схоже, з нею Данилейко ще не визначився. Один із польських конкурентів, що виробляє зараз 400 т делікатесу і до якого підприємець їздив на майстер-класи, мотивує його на нові подвиги.
Крім вирощування равликів, полтавський підприємець консультує подібних собі ентузіастів, охочих навчитися основам равликової справи. Він навіть став експертом дорадчої служби, яка надає консультативні послуги та об'єднує фахівців у різних сферах фермерського господарства для навчання за напрямками. Крім того, фермерам-студентам держава тут відшкодовує 90% від вартості навчання.
Кількість бажаючих освоювати ази розведення равликів зростає щодня. Але осилити весь шлях виходить далеко не у кожного. "Торік мені зателефонували 500 осіб, із них на навчання приїхали 150, — пояснює Данілейко.— З них я навчив, продав маткові стада і допоміг відкритися 28 фермам".
Таким чином через освіту Данилейко створює для себе конкуренцію і водноча нарощує власні виробничі потужності. Спільно зі своїми учнями формує партії, які підуть на експорт під його брендом Ukrainian Snail Holding. У цьому випадку підприємець отримує додатковий прибуток від продажу товару своїх компаньйонів — йдеться про частку в 5-10%. Справа взаємовигідна. Невеликому виробникові-початківцю вийти на продуктові полиці Європи надзвичайно складно. Ще складніше забезпечити стабільні партії певного обсягу.
"Я був у одній компанії у Валенсії, де щодня отримують 14 т равлика. Вдумайтеся! — робить паузу Данілейко.— Мені говорили: привозьте стільки, скільки можете виростити, все заберемо".
Бізнесмен також розповідає, що місяць тому уклав контракти в Іспанії. Днями він відлітає до Франції, звідти вирушить у Бельгію та Німеччину. У цій поїздці заплановані зустрічі з 15 компаніями.
І герой статті, й експерти впевнені у світлому майбутньому вирощування українських равликів — нового тут сільськогосподарського напрямку. У торговельній мережі Сільпо, наприклад, равлики вперше з'явилися лише в 2013 році, коли компанія знайшла одного з локальних виробників у Вінницькій області.
"Равлики стають усе популярнішими, — розповідає керівник проекту Лавка традіцій Олександр Пазинюк.— І вирощені в нашій країні нічим не поступаються імпортним равликам".
Утім, український споживач тільки придивляється до делікатесу. Для цього є мільйон причин. Дві з них — низька купівельна спроможність і несформована гастрономічна традиція.
"Равлики — все ще екзотичний і досить дорогий продукт для нашої країни, — підтверджує Ольга Насонова, генеральний директор компанії Ресторанний консалтинг.— Бачу їх тільки на фестивалі Вулична їжа. Вони вже з'явилися і в ресторанах, але це елітні заклади з невеликим потоком людей".
Зовсім інакше справи йдуть у Європі. Там і з купівельною спроможністю все набагато краще, ніж в Україні, і традиції склалися так давно, що вже ніхто і не згадає часів, коли равлики не заповзали в раціон європейців.
А їм все мало. Данилейко наводить приклад, як у 2015 році в Європі фермери виростили 450 тис. т равликів. Потреба ринку тоді була на рівні 700 тис. т. У 2017 році тамтешні виробники виростили 850 тис. т, а ринок уже зажадав 1,5 млн т.
"У нас потенціал величезний — стільки земель пустує!" — Данилейко замислюється про перспективи вітчизняного равлиководства. У Польщі, як стверджує підприємець, уже тисяча равликових ферм, і він упевнений, що протягом найближчих 10 років стільки ж з'явиться і в Україні.
"Тут ви працюєте у гривні, а продаєте в євро", — пояснює він очевидну вигоду своєї справи.
З ним солідарний і Петро Лаха, експерт асоціації Український клуб аграрного бізнесу. За даними асоціації, за торік Україна вийшла на непоганий результат — 350 т равликового експорту.
Лаха розповідає, що тепер в Україні з'явився сільськообслуговувальний кооператив Український кластер виробників равликів, який буде займатися зокрема відкриттям експорту равликів до Іспанії, Італії та Франції, де готові платити €4-6 за кілограм. Коли Данилейко чує ці цифри, у нього спалахують очі.
Читайте також:
Формуємо коаліцію. Ставка на підтримку малого і середнього бізнесу в Україні
