Зазвичай, вони або пояснюють російськомовність людей споживанням російськомовного контенту, або (це гірше) пропонують просто-взяти-і-виробляти більше україномовного контенту, щоб люди захотіли говорити українською.

Людоньки, ви по вуха в омані, і ви переводите стрілки у шкідливий бік.

Контент сам по собі неспроможний нікого ані українізувати, ані русифікувати. Деякі наші співгромадяни десятиліттями дивляться і слухають українською телевізор і радіо, але мови до рота не беруть. Я читаю англійською щодня 15 років, розумію її прекрасно, але говорю нею як рагуль і ледве добираю слова.

Люди — суб'єкти, а не об'єкти вжитку мови

Я впевнений, що в кожного з вас є власні приклади, коли тривалий контакт із мовою не дав володіння нею, не кажучи вже про перехід на цю мову як робочу і основну в повсякденному спілкуванні.

На одного «українізованого завдяки Альфу» знайдеться десять тих, що дивились Альфа від і до, але далі думали і говорили російською. І в усіх випадках були інші обставини, важелі і тригери, крім, власне, контенту.

Контенту українською зараз величезна купа. Якщо ви досі повторюєте, що його нема чи замало, ви просто зізнаєтесь у тому, що ним не цікавитесь.

Читайте також:

Володимир Єрмоленко

Україна це анти-Росія? Давайте розберемося

Люди не говорять і не думають українською безвідносно до контенту, вони просто не хочуть говорити і думати українською, а хочуть далі робити це російською. Їх не «не українізували», це вони не вчинили дії — не змінили мову на українську. Люди — суб'єкти, а не об'єкти вжитку мови.

Припиніть знімати з людей відповідальність за рішення, якою мовою вони говорять.

Контент може допомогти швидше опанувати мову, але дві ключові складові, значно важливіші за контент — власне бажання і середовище для спілкування.

Оригінал

Текст опубліковано з дозволу автора