Вже майже рік мільйони людей, і не тільки в Україні, мають одне бажання — знищити російського диктатора Владіміра Путіна. Переконаний, що про це думають не тільки прості люди, але й світові лідери, спецслужби, військові та політики. Проте, коли питання переходить до практичної площини, ми розуміємо, що жодна людина у світі, яка має відповідні повноваження, можливості та ресурси, не наважиться на такий крок, надаючи перевагу повільній смерті путінського режиму, що тягне за собою тисячі загиблих в Україні. Залишки страху перед Путіним і відсутність чіткого розуміння, що робити з постпутінською Росією, нажаль, все ще наявні у світових лідерів. І коли сьогодні окремі експерти та аналітики говорять, що російсько-українська війна може затягнутися на роки, варто дослухатися до таких думок, тому що колективний Захід, хоч і почав одужувати від хвороби під назвою «путін», але все ще залишається під її впливом.

З іншої сторони, ми чуємо голоси реалістів, які розуміють, що знищення путінського режиму — цілком здійсненна місія. Варто перестати боятися цього і виконати послідовність певних кроків, які сприятимуть досягненню стратегічної мети цивілізованої спільноти — перемоги Україні та знищення рашизму, як найбільш небезпечної форми та прояву сучасного фашизму.

Отже, крок перший. Знищення Путіна можливо виключно за умови цілковитої поразки російської армії на фронтах України. Без військової поразки ми не зможемо говорити про усунення путінського режиму. Тому, коаліція країн-партнерів України в найкоротші терміни має зробити важливу річ: надати важку наступальну зброю, включаючи ракети дальнього радіусу дії та авіацію, а також засоби ППО/ПРО, артилерійські системи і бронетехніку. Робити це треба було ще вчора. Це означає, що якщо Захід дійсно хоче перемоги України і знищення російського диктатора, то має не тільки говорити гарні слова, кивати одне на одного — хто ж першим дасть танки, США чи Німеччина, але максимум до початку квітня забезпечити Україну необхідним озброєнням. Ще раз наголосимо, що початок квітня — це максимальний термін. Тільки за таких умов ми зможемо побачити ефективні наступальні дії ЗСУ та чергові ганебні поразки путінської армії, як це було при звільненні Харківщини та втечі росіян з Херсону.

Варто перестати боятися цього і виконати послідовність певних кроків

Крок другий — санкції. Світова спільнота має досить серйозно поставитися до санкцій. Наразі ми не говоримо про санкції проти окремих фізичних осіб чи російських банків. Насамперед, жорстких санкцій мають зазнати бюджетотворні галузі. Потрібна така санкційна політика, за якої будуть якщо не закриватися цілі виробництва, фабрики, заводи та підприємства, які надають послуги, то точно скорочуватимуть робочу силу хоча б на 30−50%. Варто робити акцент саме на масовому безробітті.

Відзначу, що в останні дні в російському інформаційному просторі з’явилися матеріали, які пишуть про «рекордне безробіття в Росії, яке не хоче помічати влада». Наводяться цифри «прихованого безробіття» у 13%, тоді як офіційний Кремль говорить про цифру 3,9%. За період з січня до жовтня 2022 року таких «прихованих безробітних» російські медіа нараховують 730 тисяч. Проте, тільки за умови, коли впродовж 2023 року роботу втратять від 5 до 20 мільйонів росіян, можливе виникнення локальних бунтів, які за наявності цілої низки поразок на фронті, можуть перерости у всеросійські заворушення.

Читайте також:

Павло Баєв

Дві події вирішального значення для закінчення війни в Україні

Захід знає, як залишити російський люмпен без роботи. Те ж саме стосується і залишків середнього класу, а також соціального забезпечення пенсіонерів. Тому варто це реалізувати, а не затягувати справу знищення Путіна на роки.

Крок третій — неформальні переговори Заходу з російськими елітами. Хочемо ми цього чи ні, але після Путіна, все ж таки, залишається величезна територія, якою хтось має управляти. Тому варто шукати тих, хто прийде після Путіна. Переконаний, що такі люди є навіть в оточенні диктатора. І не всі вони вірять у перемогу Росії, тим більше в реалістичність та ефективність імперської політики Путіна. Не всі вони у захваті від того, що зробив їхній керманич. До того ж, мало хто з путінського оточення хоче сидіти поруч з ним на лаві підсудних під час трибуналу.

Пошук неформальних лідерів майбутньої Росії важливий ще й тим, що саме ці люди повинні розвінчати міф про «культ особистості Путіна». Росіяни не повірять іноземцям. Вони віритимуть умовному «новому Хрущову», який прийде після тирана і переконає росіян, що усі вони стали жертвою хворої уяви та невиправданих, жорстоких амбіцій Путіна.

І, крок четвертий, — активна робота Заходу з потенційними друзями кремлівського диктатора. Йдеться, в першу чергу, про такі країни як Китай та Індія. Якщо ми говоримо про Європу, тут варто більш активно працювати з Угорщиною, Сербією та Болгарією. Потребує окремої уваги і Африка, куди в останні місяці спрямовують свою увагу росіяни. На даному напрямку варто долучати такі країни як Франція, Німеччина, Бельгія, Іспанія, Велика Британія, Нідерланди, Португалія, адже вони мають не тільки багату історію колоніальних зносин з рядом африканських країн, але й економічні та політичні інтереси на континенті.

Читайте також:

Микола Сунгуровський

Два варіанти майбутнього. Що чекає на Росію — небезпечний сценарій для України

Не зайвим буде зазначити, що і США мають що запропонувати кожному з названих акторів міжнародної політики. Потрібно тільки поступитися певною мірою власними амбіціями і усвідомити, що справа глобальної безпеки більш важлива, аніж задача економічного придушення того ж Китаю. Тим паче, що Джозеф Байден нібито і хоче реалізації даної задачі, проте ніяк не може зробити цього.

Знищення Путіна — завдання, яке можна виконати вже у 2023 році. Проблема полягає в тому, що наші союзники мають зрозуміти, що кожен день їхнього зволікання — це сотні і тисячі нових смертей в Україні. Війна близько і коли не усвідомити усю повноту ціни, яку платить український народ, то вже завтра ця війна може прийти і до вашого дому.

Якщо Путін звик грати людським життям і воно для нього не становить абсолютно жодної цінності, то демократії світу повинні наочно ствердити зворотне. В інакшому випадку, ми роками будемо говорити про боротьбу з тиранією та злом, але не про перемогу над ними.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV