Крістіна Бердинських

Журналіст НВ

Політичний журналіст.

У 2005 році закінчила Миколаївський державний університет ім. П. Могили, факультет політичних наук, в 2006-му - курс політології в Варшавському університеті.

З 2008 по 2013 рік працювала журналістом в журналі Корреспондент. У 2013-2014 роках - автор проекту Єлюди про учасників революції гідності. З 2014-го і до цього дня - журналіст рубрики Країна журналу НВ. Крім того, працювала в різних телепроектах на Громадському ТБ, 3s.tv і 24-му каналі.

Нагороди: У 2012 році - перше місце в конкурсі Репортери для репортерів для журналістів з країн Східного партнерства, в 2014 отримала премію Олександра Кривенка, в 2016-му виграла конкурс Belarus in Focus. З 2016 фіналіст конкурсу Української правди в категорії Кращий спецрепортаж, в 2017 фіналіст конкурсу Честь професії в категорії Краща подача резонансного матеріалу.


«Покладайся на себе і на тих, хто поруч» /
Вікторія Ковач, начмед 3-го АК, пояснює принципи служби і застерігає від мрій про кінець війни

Росія ні на день не зупиняє наступу, обстрілює міста і села, вбиває цивільних, вчиняє воєнні злочини. Українській армії бракує людей та зброї. Але сотні тисяч громадян продовжують захищати країну і знищувати ворога. Нові лідери вдосконалюють неповороткі армійські структури. Українська школа політичних студій (УШПС) поговорила з трьома своїми випускниками, які зараз воюють, про те, що є найважливішим в керуванні людьми на фронті і що вони відчувають на цьому етапі війни. Наступна співрозмовниця — Вікторія Ковач, начальниця медичної служби 3-го Армійського корпусу. У той момент, коли на додачу до російських дронів та ракет виникли нові міжнародні проблеми у вигляді непрогнозованої політики президента США Дональда Трампа, Вікторія спокійно і виважено аналізує свою щоденну роботу і розмірковує про те, що ще треба зробити, щоб поранені чи застуджені бійці отримували вчасну і більш якісну медичну допомогу.
16 квітня 2025, 17:36 628
Події

«Боєць — не паличка у доповіді» /
Командир мінометної батареї відверто перелічує головні проблеми армії та радить, як називати воїнів ЗСУ

Четвертий рік повномасштабного російського вторгнення Україна зустріла з відчуттям великого емоційного потрясіння. Президент США Дональд Трамп, який у ході виборчої кампанії обіцяв закінчити війну за добу, через кілька тижнів після інавгурації розпочав активний переговорний процес з Росією. У його риториці агресор виглядав мало не жертвою, що шокувало не тільки українців, але і багатьох європейських лідерів. Росія ж ні на день не зупиняє свій наступ, обстрілює міста і села, вбиває цивільних, вчиняє воєнні злочини. Українській армії бракує людей та зброї. Але сотні тисяч громадян продовжують захищати країну і знищувати ворога. Нові лідери вдосконалюють неповороткі армійські структури, беручи на себе відповідальність за очолювані ними напрямки. Українська школа політичних студій (УШПС) поговорила з трьома своїми випускниками, які зараз воюють, про те, що є найважливішим в керуванні людьми на фронті і що вони відчувають на цьому етапі війни. Перший співрозмовник — Андрій Писаренко, командир мінометної батареї батальйону Вовки Да Вінчі.
6 березня 2025, 14:32 1833
Події