«Протягом останніх 10 років серцево-судинні захворювання значно помолодшали, і ми діагностуємо їх навіть в людей вікової категорії від 30 до 40 років», — каже Ольга Срібна, старша наукова співробітниця відділу клінічної аритмології та електрофізіології Інституту кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. Стражеска НАМНУ.

Кардіологиня, яка має 30 років медичного стажу, наводить приклад з власної практики. На початку її професійного шляху порушення серцевого ритму у вигляді дефібриляції або тріпотіння передсердь у 20-річних пацієнтів було рідкісним виключенням із загального правила. Однак сьогодні так звана раптова серцева смерть зустрічається у 20-ти, 30-ти і 40-річних українців.

У таких умовах особливого значення набуває профілактика серцево-судинних захворювань. І саме про цей свій напрям роботи Срібна розповідає у рамках міжнародної конференції SRNT-E 2025 у місті Клуж-Напока в Румунії, де науковиця презентує українську онлайн-платформу Preventive Hub.

«На цій платформі, яка створена під егідою громадської організації Превентивна кардіологія та реабілітація, представлений науково-популяризаційний контент, — пояснює Срібна, яка також є виконавчою директоркою Всеукраїнської асоціації превентивної кардіології та реабілітації. — Preventive Hub орієнтований не лише на спеціалістів, а й на ширший загал людей, які зацікавлені в корекції свого способу життя і профілактиці захворювань».

Глобальний план ВООЗ

Превентивна медицина вже давно знаходиться в фокусі уваги міжнародних спеціалістів у галузі охорони здоровʼя. Так, ще у 2010 році ВООЗ почала формувати концепцію боротьби з хронічними неінфекційними захворюваннями (НІЗ). А три роки по тому організація затвердила Глобальний план дій щодо профілактики та контролю НІЗ на 2013−2020 роки.

У групу НІЗ входять серцево-судинні захворювання, онкологічні захворювання, цукровий діабет і хронічні респіраторні захворювання легень, розповідає Срібна.

«Ці захворювання і є причиною понад 70% смертей у всьому світі, — продовжує кардіологиня. — Але дві третини з цих 70% приходяться саме на серцево-судинні захворювання. І первинна профілактика якраз і має запобігти їхньому розвитку та прогресуванню».

У своєму плані дій ВООЗ визначила 9 глобальних цілей, які мали стати орієнтиром для країн у боротьбі з НІЗ. Спеціалісти зокрема запропонували знизити вживання людьми алкоголю на 10%, підвищити показники фізичної активності населення, знизити поширеність вживання тютюну на 30%, зменшити споживання солі на 30%, а також забезпечити 80% охоплення медикаментозною терапією та консультуванням для пацієнтів із високим ризиком серцево-судинних захворювань.

«За допомогою таких заходів ВООЗ намагалася зменшити смертність від НІЗ на 25%, — веде далі фахівчиня. — На жаль, досягти цієї мети не вдалося».

Тож у 2019 році термін дії Глобального плану було продовжено до 2030 року.

Зі своєї практики Срібна бачить, що сьогодні навпаки є тенденція до поширення серцево-судинних захворювань. І на її думку, для цього є обʼєктивні причини.

А першою такою передумовою стала пандемія COVID-19.

«Ковід в самій своїй основі є досить генералізованим патофізіологічним процесом, — пояснює фахівчиня, — який має наслідки, зокрема, для серцево-судинної системи. А коли відносно закінчилася пандемія, ми [українці] відразу перейшли в умови воєнного часу».

Повномасштабна війна принесла в країну певні специфічні фактори, як-от перманентний стрес і тривожні розлади, що мають конкретні негативні наслідки для поширення захворювань такого типу.

«Попри те, що українська система охорони здоровʼя за останні 5−7 років зазнала значних змін в бік покращення, — коментує Срібна, — [через фактор війни] в нас сьогодні є когорта пацієнтів, як-от люди на прифронтових територіях, для яких медична допомога просто недоступна в повному обсязі».

Не тільки серце

«У мене є особистий досвід, як і в багатьох інших людей, — спостерігати, як хтось страждає і помирає від раку, — розповідає NV інша учасниця конференції SRNT-E 2025 в Румунії Ірина Степанов, директорка Інституту глобальних досліджень з профілактики раку при Університеті Міннесоти, США. — Тому я вважаю, що превентивні заходи [в сфері онкології] мають величезну цінність. Якщо ми можемо запобігти раку з самого початку, то уникнемо цього спустошення, економічних витрат і особистих страждань, які він спричиняє».

Попри те, що профілактика онкологічних захворювань є надзвичайно важливою, вона є не зовсім зрозумілою для більшості людей.

«Адже важко виміряти те, чого ще не сталося, — додає Степанов. — Якщо у вас болить голова, то ви візьмете пігулку — і все пройде. Це зрозуміло і реально. А якщо вам кажуть — ти зараз палиш сигарету, а через 20 років у тебе може бути рак легенів, то людям це важко усвідомити і відчути».

Однак професорка впевнена, що профілактика онкології може працювати на практиці в контексті громадського здоровʼя. Зокрема через спілкування лікарів з пацієнтами, поведінкові інтервенції і пропагування певних моделей здорового способу життя.

За даними Національного канцер-реєстру України, у 2023 році онкологічні захворювання виявили у понад 110 тис. українців. До того ж рак, як і хвороби серця, теж «молодшає»: все частіше його діагностують у людей 20−30 років. А отже превентивна онкологія стає все актуальнішою і для України. Тому це також є одним із напрямків платформи Preventive Hub.

За словами кардіологині Срібної, до роботи українського онлайн-ресурсу залучені різні фахівці — пульмонологи, онкологи, акушери-гінекологи, ендокринологи, дієтологи тощо. Одним із експертів платформи також став Віктор Комаренко — відомий український нейрофізіолог, який мобілізувався після початку повномасштабного вторгнення і нині є старшим офіцером відділу психологічної підтримки персоналу 3-го армійського корпусу ЗСУ.

Спеціалісти сподіваються пропагувати через платформу превентивну медицину, порушувати питання профілактики захворювань і удосконалення їхнього лікування. Серед іншого, Preventive Hub дає можливість спеціалістам публікувати наукові статті з перевіреною інформацією, зокрема перекладені роботи іноземних колег і популяризаційні матеріали для пацієнтів. Також платформа передбачає зворотний зв’язок: користувачі можуть поставити фахівцям свої питання в онлайн-режимі.

«Коли ми надаємо висококваліфіковану медичну допомогу на третинній ланці — це вже ускладнений процес, — резюмує Срібна. — І наша задача — не допустити цього моменту».