Українські військові прибули цього тижня до Данії, щоб поділитися з данськими колегами унікальними знаннями в галузі ведення бойових дій із застосуванням дронів.

Ця ініціатива стала відповіддю на серію інцидентів у повітряному просторі над данськими аеропортами й іншими стратегічно важливими об'єктами, де було зафіксовано підозрілу активність безпілотників, яка може бути пов’язана з Росією.

Данія — не єдина країна НАТО, яка прагне перейняти український досвід. Коли на початку вересня російські дрони порушили повітряний простір Польщі, у відповідь Варшава оголосила про плани створити спільний з українськими військовими тренінг із протидії дронам. Тим часом, видання The Times повідомляло раніше цього року, що українські інструктори були направлені до Великої Британії для навчання британських військ використання дронів в умовах сучасної війни.

Україну все частіше визнають світовим лідером у сфері розробки безпілотних технологій. У країні стрімко розвивається власна дронова індустрія, яка отримала потужний імпульс за більш ніж три з половиною роки повномасштабної війни з Росією. Ця реальність створила сприятливе середовище для безперервних інновацій і дала змогу щодня тестувати нові моделі дронів у реальних бойових умовах.

Саме вторгнення стало поштовхом до створення в Україні потужної військової машини

Результати говорять самі за себе: українські безпілотники показали високу ефективність на передовій і дали змогу Києву переломити хід подій у битві за Чорне море. За межами України все більший парк ударних дронів регулярно завдає ударів по цілях у глибині території Російської Федерації.

Багато союзних країн, цілком очікувано, прагнуть інтегрувати українські дронові технології у свої оборонні доктрини. Велика Британія нещодавно підтвердила плани розпочати масове виробництво дронів, розроблених у співпраці з Україною, у межах зусиль із посилення східного флангу НАТО перед обличчям російської загрози. За повідомленнями, наприкінці вересня українська делегація попрямувала до США для початку переговорів про можливу велику угоду зі спільного виробництва безпілотників.

Президент України Володимир Зеленський усвідомлює зростання військового значення своєї країни та розглядає місію в Данії як можливу модель для ширшої програми навчання європейських країн українського досвіду ведення дронової війни.

«Наш досвід, наші фахівці і наші технології можуть стати ключовим елементом майбутньої ініціативи Drone Wall у Європі», — заявив він 30 вересня.

Бурхливе зростання авторитету України як ключового гравця в галузі дронової війни відображає глибокі перетворення, що відбуваються сьогодні в архітектурі європейської безпеки.

Ще зовсім недавно Україну сприймали як військового аутсайдера, який насилу намагався відповідати стандартам НАТО. Дивно, але тепер уже НАТО прагне перейняти українські стандарти.

Поява України в ролі дронової наддержави — лише один з аспектів разючого перетворення країни на потужну військову силу. Українська армія також перебуває на передовій у таких сферах оборонних технологій, як радіоелектронна боротьба, роботизовані системи та кібербезпека. Не дивно, що нещодавній промисловий форум Defense Tech Valley, що пройшов у Західній Україні, зібрав щонайменше 5000 учасників із понад 50 країн, а західні компанії за його підсумками пообіцяли вкласти понад $100 мільйонів інвестицій.

Технологічний прогрес, досягнутий Збройними силами України з 2022 року, дійсно вражає, але головним ресурсом країни, як і раніше, залишається людський капітал. Сьогоднішня Україна має у своєму розпорядженні другу за чисельністю армію в Європі: у строю — майже мільйон чоловіків і жінок, а в резерві — величезний корпус бойових ветеранів із реальним досвідом участі в сучасних війнах. Це перевершує все, що можна знайти на європейському континенті, — навіть без урахування унікального бойового досвіду, який накопичила Україна.

На тлі прагнення США скоротити свою участь у забезпеченні європейської безпеки, саме українська армія сьогодні стала найбільшим заслоном між експансіоністською Росією і непідготовленою Європою.

Новий статус України як однієї з провідних військових держав Європи — найгірший кошмар Володимира Путіна. І кошмар цей він створив власними руками.

Без імпульсу, заданого російською імперіалістичною агресією, таке військове перетворення країни було б просто немислимим.

Коли Путін почав вторгнення в Україну 2014 року, у розпорядженні Києва було всього кілька тисяч боєздатних солдатів. Спочатку все йшло за планом Москви — анексія Криму зустріла лише мінімальний опір. Але спроба просунутися далі, углиб материкової України, спровокувала хвилю народного спротиву: тисячі звичайних українців сформували імпровізовані добровольчі батальйони, щоб зупинити наступ Кремля. Саме цей героїчний сплеск самоорганізації врятував Україну й заклав основу для подальшого розширення та модернізації української армії.

Незважаючи на оглушливий провал, Путін відмовився визнати поразку. Коли його початкові плани зі знищення української державності зазнали краху, кремлівський диктатор ухвалив фатальне рішення піти на подальшу ескалацію. Так почалася підготовка до повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.

Напередодні вторгнення Путін оголосив «демілітаризацію» України однією з двох ключових цілей війни. Це було цілком логічно: щоб ефективно підпорядкувати собі Україну, потрібно було насамперед позбавити її здатності до оборони. Однак тепер цілком очевидно, що план Путіна з демілітаризації України обернувся катастрофічним провалом.

Саме російське вторгнення стало поштовхом до створення в Україні потужної військової машини, яка в найкоротші терміни зайняла ключове місце в системі європейської безпеки. У столицях по всій Європі зростає розуміння того, що українська армія є незамінним елементом у захисті континенту — і залишиться такою в осяжному майбутньому. Підтримка оборонної промисловості України та фінансування її військових зусиль стає для партнерів Києва не просто проявом солідарності, а й питанням їхнього власного виживання. Сьогодні перед європейськими лідерами стоїть напрочуд простий вибір: допомогти Україні зараз — або зіткнутися з Росією завтра.

Російські війська, як і раніше, просуваються вперед, а міста України продовжують зазнавати ударів російських дронів і ракет, тому говорити про повний провал путінського вторгнення поки зарано. Однак уже зараз важко уявити собі результат, за якого Україна виявиться беззахисною перед милістю Москви.

Навпаки, найімовірніше, українська армія вийде з цієї війни ще сильнішою — і повністю готовою захищати місце своєї країни в європейській спільноті націй. Путін сподівався обезголовити і роззброїти українську державу, але його саморуйнівна кампанія з демілітаризації, за іронією долі, породила саме ту сильну і непохитно незалежну Україну, появи якої він боявся найбільше.

Оригінал

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Пітера Дікінсона. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Переклад NV