Смаки незалежності. Українські страви й напої, визнані нематеріальною культурною спадщиною
Український борщ кілька років тому внесли до нематеріальної культурної спадщини (Фото: depositphotos/АІ)
До Дня Незалежності, 24 серпня, NV Food підготував добірку автентичних страв, які в різний час увійшли до списку нематеріальної культурної спадщини України.
У День Незалежності особливо важливо згадати про нематеріальну культурну спадщину України — унікальні звичаї, традиції та кулінарні практики, які формують нашу національну ідентичність. Це українська частина загальної концепції нематеріальної культурної спадщини, започаткованої в 1990-х роках як доповнення до Світової спадщини ЮНЕСКО, що зосереджена переважно на матеріальних пам’ятках.
Українські страви й напої, визнані нематеріальною культурною спадщиною
Обрядові різдвяні пряники
До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України додали традицію випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині.
Рожеві панянки: рецепт печива зі Слобожанщини, щоб приготувати на свята
Гуцульська сирна пластика
До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України також додана Культура традиційної гуцульської сирної пластики. Ця традиція притаманна для сіл на Івано-Франківщині.
Засипана капуста
Засипана капуста — доволі давня страва, яку могли готувати ще у часи Козаччини. Вона відома як страва дитинства для багатьох українців і складається із квашеної капусти, засипаної кашею. Традиція її приготування є на Львівщині.
Борщ
До Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони улюблену першу страву українців внесли у 2022 році. Цю популярну першу страву неодноразово хотіла привласнити собі Росія. Країна-агресор продовжує це роботи. Український шеф-кухар, ресторатор Євген Клопотенко активно протидії привласненню борщу та публічно висловлює свої міркування з цього питання. Борщ — особлива страва для кожного українця. У кожному куточку країни для нього є неповторні інгредієнти та рецепти.
Насичений, буряковий та густий: рецепт українського борщу з яловичиною та свининою
Ет аяклак (караїмський пиріжок із м’ясом)
Ця страва традиційна для караїмів, що проживають на території Мелітополя. До переліку нематеріальної культурної спадщини України цю страву внесли у 2018 році. Коли з’явилася ця страва, достеменно ніхто не знає, адже національна кухня караїмів сягає хозарського періоду. Караїмський пиріжок готують із листкового тіста; додають баранячий жир і начинку з рубленого баранячого м’яса, куди інколи кладуть і картоплю. Пиріжок завжди має форму півмісяця, а на його поверхні роблять два отвори для заливання баранячого бульйону. Страва дещо нагадує чебурек.
Караїмські пиріжки з бараниною: смак Криму вдома
Яворівський пиріг
Готують цю страву на Яворівщині, що у Львівській області. До списку нематеріальної спадщини України традицію приготування яворівського пирога внесли у 2022 році. Випічку їдять замість хліба або ж як окрему страву. Його начинка — це гречка.
Яворівський пиріг: рецепт української випічки до будь-якого приводу
Біляївська юшка
Це автентична страва міста Біляївка Одеського району Одеської області. До переліку нематеріальної культурної спадщини України цю страву внесли у 2022 році. Це одна з головних кулінарних візитівок міста Біляївка. Юшку готують на багатті переважно чоловіками-рибалками. Усе, що потрібно для приготування страви, — це риба, овочі та спеції. За смаком вона нагадує уху. Та лише місцеві мешканці знають, як приготувати оригінальну біляївську юшку, яка не схожа на інші.
Чіберек та янтик
Це традиційні страви кримських татар, які є прикрасою столу кожної сім'ї на свята й інші важливі події. До списку нематеріальної спадщини України їх включили у 2022 році.
Чіберек — це пиріжки з м’ясним фаршем, обсмажені в олії. В Україні вони більш відомі як чебуреки. З давніх часів чіберек був надійним способом утамовувати голод і важливим ритуальним елементом давньої гастрономічної традиції, без якої важко уявити знакові події в житті кримськотатарської родини чи громади.
Формою янтик нічим не відрізняється від чіберека. Головна відмінність між ними полягає у способі приготування: янтик смажать на сухій пательні, а після рясно змащують вершковим маслом і складають у спеціальний посуд із високою конусоподібною кришкою «саан» на деякий час.
Домашні чібереки: рецепт українського фаст-фуду
Бузинник
Готувати десерт з бузини традиційно для Гельмязівської територіальної громади Золотоніського району Черкаської області. До списку нематеріальної спадщини України їх включили у 2022 році. Роблять страву з натуральних інгредієнтів від весни до пізньої осені, від цвітіння бузини до збору ягід. Вирощування бузини підтримують в Україні і сьогодні. Це повага до народних традицій, утілених у приказках і повір'ях, зокрема про те, що не можна нищити бузину, оскільки не буде добробуту. Страва дещо нагадує варення, адже готують її з ягід та фруктів, але до неї ще додають пшеничне борошно або манку.
Крупки
Готують цю страву у селі Мостове (Війтівці) Андрущівщини Житомирської області. До списку нематеріальної культурної спадщини її внесли у 2022 році. Традиція приготування страви крупки відома щонайменше триста років. Крупки спочатку були невід'ємною частиною обрядів та ритуалів: поховально-поминального, весільного. Згодом ця оригінальна страва здобула поширення у своєму ареалі як святкова (оскільки яйця, курятина та біле борошно були досить дорогими продуктами). Її стали готувати як до громадських, так і до родинних свят. Страва нагадує пшоняну кашу, зварену на курячому бульйоні.
Відомо вже 300 років: як приготувати страву крупки з Житомирщини
Сливовий леквар
Цю ароматну страву готують на Закарпатті. До списку нематеріальної спадщини України його включили у 2022 році. Леквар — це дуже густе повидло темно-синього, майже чорного кольору з насиченим сливовим смаком і легкою кислинкою. Готують його з двох сортів слив: угорки або бистриці та не додають цукру. Вважають, що ця страва, яка нагадує варення, має цілющі властивості. Його використовують як десерт або як інгредієнт інших страв. Традиційно леквар готують цілою родиною: і з дітьми, і дорослими.
Авдіївська каша
Ця страва є традиційною для міста Авдіївка, що у Донецькій області. До списку нематеріальної спадщини України кашу включили у 2022 році. Згідно з переказами місцевих жителів її традиція приготування існує з кінця ХІХ століття. Збереглись усні згадки про сімейні традиції приготування цієї страви. Авдіївська каша була елементом як ритуальної, так і святкової родинної кухні. Готували її на поминки померлих. Як святкову страву подавали на десерт наприкінці застілля. Кожна з господинь дотримується родинної традиції приготування каші. Ця страва нагадує солодку рисову кашу.
Авдіївська каша: старовинний рецепт з кінця XIX сторіччя
Гуцульська бриндзя
Цей унікальний молочний продукт готують у частині Івано-Франківської та Чернівецької областей і в Рахівському районі Закарпатської області. До списку нематеріальної спадщини України його внесли у 2022 році, який віднедавна став першим географічним брендом України. Це особливий овечий сир Українських Карпат, який незмінно виготовляють із XV століття. Географічне зазначення є знаком якості, який показує зв’язок продукту з територією і гарантує високу якість споживачам.
Міліна
Готують страву у селі Зоря Саратської селищної громади Білгород-Дністровського району Одеської області. До списку нематеріальної спадщини України його внесли у 2022 році. Цей багатошаровий пиріг із витяжного, тонкого, як пергамент, тіста можуть подавати і як гарячу закуску, і замість хліба до перших страв. Його начиняють солонуватою бринзою, яку готують самостійно. Заливають бовтанкою з молока і яєць, інколи додають зелень. Як багато інших місцевих страв, міліна має у собі болгарські та молдовські впливи. Страва дещо нагадує хачапурі.
Сахновський коровай
Його печуть у селах Сахновщинського району Харківської області. До списку нематеріальної спадщини України його внесли у 2022 році. Населені пункти на Сахновщині були засновані переселенцями з різних повітів Полтавської губернії, які принесли в цю місцевість свої звичаї та досвід господарювання. Короваї місцевих майстринь викликають щире захоплення. Хоч і нагадують традиційну українську весільну випічку, вирізняються винятковими смаковими якостями і тим, що їх оздоблюють декором із прісного тіста.
Плацинда
Це одна з найпопулярніших традиційних страв Бессарабії, елемент щоденної гастротрадиції. До списку нематеріальної культурної спадщини України її внесли у 2022 році. Традиція приготування та культура споживання плацинди у долині річки Фрумушика притаманна не тільки для етнічних молдаван, а й для представників інших національностей. Пиріг складається з листкового тіста і різних начинок на смак того, хто готує. Дещо нагадує хачапурі.
Традиційний обрядовий хліб Вінницької области
До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. У кожному українському селі є господині, які печуть хліб та короваї. Але саме у Вінницькій області збереглись унікальні традиції випікання короваїв, паляниць та інших видів хліба.
Весільні утята
Випікають їх у селі Річки, що на Сумщині. До списку нематеріальної культурної спадщини України випічку внесли у 2022 році. Здавна до випікання весільного короваю ставилися дуже відповідально. Не менш особливе значення має і його прикрашання. На території Річківської громади ще з давніх часів зберігся обряд випікання весільних утят для прикрашання короваю. Як говорять старожили села: «Без „весільних утят“ і коровай не коровай, і весілля не весілля». Бо саме це весільне печиво стало символом міцної любові та злагоди для молодої сім'ї.
Голубці з Одещини
До списку нематеріальної культурної спадщини України випічку внесли у 2023 році. Голубці з м’ясом — це одна з основних страв місцевої кухні Одещини, яка, до того ж поширена серед представників нацменшин, які проживають на території області. Зокрема, йдеться про болгар, молдован і гагаузів. Вони нагадують класичні голубці з капусти та м’яса.
Вінницькі голубці
Цю страву готують майже по всій Україні, хоча спосіб приготування може відрізнятися в різних регіонах. Вінницькі голубці ввійшли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини у 2023 році. Вони нагадують класичні голубці з рисом і м’ясом.
Обрядові хліби до Дня Святого Георгія села Криничне
Цей звичай майже 2 століття практикують найстарші господині в родинах болгарської меншини с. Криничне на Одещині. Випічка увійшла до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини у 2023 році. Включає приготування аж п’яти обрядових хлібів з одного тіста в переддень Святого Георгія (23 квітня). Готують випічку подібно до традиційного домашнього хліба.
Кременецькі гречані вареники
До списку Національного переліку нематеріальної культурної спадщини цю традиційну страву з Тернопільщини — Кременецькі гречані вареники внесли у 2023 році. Тісто для цієї страви замішують тільки на гарячій воді, додають гречане і пшеничне борошно. Начинку роблять із сиру. Страва нагадує традиційні вареники із сиром.
Напій Варена із Сумщини
У селі Боромля Тростянецького району Сумської області цей напій готують щороку на дні, присвячені поминанню померлих: у першу та другу неділю після Великодня. До списку Національного переліку нематеріальної культурної спадщини його внесли у 2023 році. Варену роблять із сушених вишень та ягід смородини, м’яти, цукру, меду і червоного перцю. Цей напій називають українською духмяною альтернативою глінтвейну.
Мамалигa зі смаженицею Студенянської громади
Цю автентичну страву готують на Вінничині. До списку Національного переліку нематеріальної культурної спадщини його внесли у 2024 році. Це круто заварена каша з кукурудзяного борошна, страва популярна в країнах Південно-Східної Європи. Вона схожа на страву кулеша, яку готують на Франківщині.
Каша Зозуля
Традицію її приготування вже дуже багато років зберігають у селі Дашківці Якушинецької громади. До списку Національного переліку нематеріальної культурної спадщини його внесли у 2024 році. Це пшоняна каша, яку готують на молоці з додаванням яєць, маку та масла.
Каша Зозуля. Автентична українська страва з пшона з маком на молоці
Криволуцька затирка
Це перетерте з яйцями, підсолене і висушене тісто. До списку Національного переліку нематеріальної культурної спадщини його внесли у 2024 році. Ця доступна селянська страва здавна була популярна на українському сході. Її брали в мішечку на цілий день у поле століття тому. І, ймовірно, припасали у свої далекі мандрівки козаки та чумаки.
Кавова традиція кримських татар
До списку Національного переліку нематеріальної культурної спадщини його внесли у 2024 році. Кава за цим рецептом мелена дуже дрібно, вода повинна бути крижаною. Готують її переважно на вогні.
Пшоняні голубці у буряковому листі
Цю страву готують у селі Бережанка Ободівської громади. До списку Національного переліку нематеріальної культурної спадщини його внесли у 2024 році. Вони нагадують класичні пшоняні голубці.
Трусянка
Традиція приготування цієї весняно-літньої страви є в селі Василівка Ладижинської громади. До списку Національного переліку нематеріальної культурної спадщини його внесли у 2024 році. Трусянка дещо нагадує голубці, але готують її зі щавлю.