«Панянки» і компанія. Різдвяну випічку внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини України
Обрядові різдвяні пряники, які печуть на Слобожанщині (Фото: МКСК)
До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України додали нові елементи з різних областей України.
Про це 16 липня повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
Серед нових елементів — весільний обряд заплітання долі, традиція випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині, а також храмове свято на Трійцю у селі Шульгинка Луганської області.
Традиція випікання та дарування обрядових різдвяних пряників побутує в громадах Полтавської, Сумської та Харківської областей. Як зазначили в МКСК, вона об'єднана спільною історико-культурною традицією, подібною рецептурою, технологією приготування, формами, оздобленням і символікою.
«На Сумщині у межах Охтирського району різдвяні обрядові пряники називають „панянки“, „барині“, „коники“. Пряники розписують „намазочкою“ з крохмалю й борошна, додаючи білу, зелену чи жовту глазур. Розпис довільний: контури, спіралі, хвильки, квіти. Випікають „панянки“ різних розмірів, деякі з них сягають до 60 см», — пояснюють в МКСК.
На сторінці також додають, що на Харківщині у Богодухівському районі різдвяна випічка має загальну назву — пряники. Хоча носії називають її зазвичай «коники», «коні», «баришні», «барині», «панянки». Також випікають пряники у формі півників, зірочок тощо. Основний малюнок по всій поверхні — завитки, а процес розмальовування подекуди називають «квітчати», «мережити». Розмір випічки — приблизно від 15 до 40 см.
«Цікаво, що дівчаткам дарують пряники у вигляді фігурок панянок, що символізує жіночність і добробут, а хлопчикам — коників, як символ мужності та сили. Інші фігурки не мають особливого розподілу. При цьому найбільша та найгарніша випічка призначена для хрещеників, а менші за розміром пряники — для інших дітей, наприклад, сусідів. Традиція має не лише кулінарне, а й символічне значення, адже пов’язана з різдвяними звичаями, побажаннями добробуту та єднанням громади», — пояснюють у МКСК.
У міністерстві також зазначили, що відтепер місцеві громади повинні врахувати рекомендації та пропозиції Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Мінкульті щодо охорони цих елементів.
Нагадаємо, Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України був започаткований у 2012 році наказом Міністерства культури України № 1521 від 14 грудня 2012 року.
Рожеві панянки: рецепт печива зі Слобожанщини, щоб приготувати на свята
