Міський кросовер у снігах Прикарпаття. П’ять вражень від зимового тест-драйву Nissan Qashqai

Nissan Qashqai — п'ять найяскравіших вражень взимку

1 Nissan Qashqai — автомобіль дуже теплий та затишний. У тому сенсі, що його салон в холодну пору прогрівається досить швидко, підігріви сидінь і керма відчуваються вже через хвилини після включення.

Свого часу це було великою проблемою для багатьох автомобілів — насамперед японських, до речі.

Пам'ятаю, як після кількох років володіння Toyota та Mazda був просто вражений, пересівши на Volvo. З японцями звикаєш до довгого прогріву салону. Виходиш, заводиш машину, вмикаєш прогріви, і лише хвилин за десять маякуєш дружині, щоб виводила дітей з дому і садила в машину. З Volvo такої проблеми не було.

В останні роки ситуація стала трохи покращуватися, але все одно японські авто здебільшого здаються менш пристосованими до зими, ніж європейські.

Нове покоління Nissan Qashqai у цьому плані вражає. Взимку в салоні швидко стає тепло та затишно.

Підігрів передніх сидінь має три ступені інтенсивності. Мені вистачає двох протягом перших десяти хвилин у салоні. Потім уже хочеться знизитися обігрів до першого ступеня. А ще хвилин за десять підігрів взагалі хочеться вимкнути. З підігрівом керма ситуація ще простіша, достатньо включити його на 3–5 хвилин, щоб кермо стало абсолютно комфортної температури.

До речі, підігрів тут реалізований по всьому колу кермового колеса, а не тільки в «ключових» зонах, як у деяких інших японських автомобілях (ще цим грішили «французи»). Я, наприклад, не звик увесь час тримати кермо двома руками в «належних» місцях, тому в деяких машинах для мене підігрів керма, як кажуть, «що є, що ні».

2 Повний привід тут не для галочки. Власне, Прикарпаття — одна з найулюбленіших територій для сімейних поїздок у різну пору року. Буваю тут восени/взимку регулярно, причому на різних машинах. У нас з дітьми є улюблені місця на річках та водоспадах, оглядові майданчики у горах тощо.

Тобто я можу порівнювати — нехай і умовно — поведінка різних автомобілів в одних і тих же локаціях у схожих погодних умовах.

І я точно можу сказати, що деякі нібито повнопривідні автомобілі на практиці вселяють навіть на легкому бездоріжжі впевненості не більше, ніж «Жигулі» мого батька, на яких ми в 1990-х об'їхали всю країну вздовж і впоперек не один раз.

Ну серйозно, є такі кросовери, у яких повний привід включається із запізненням і неохоче, ніби будиш п'ятничну тусовщицю, щоб йти на роботу в понеділок вранці.

Мій тестовий Nissan Qashqai оснащений повним приводом. Користуватися ним можна трьома різними способами. І я протестував їх під час кількох вилазок на річку Прут на околицях Коломиї, Делятина та Яремче.

По-перше, можна... нічого не включати і їздити в режимі Standard, дозволяючи електроніці самостійно вирішувати, коли потрібно підключати задню вісь на допомогу передній, яка працює. Власне, в 90% випадків при їзді по легкому сніжку, не особливо глибоких калюжах тощо цього достатньо.

Коли сніг стає глибшим, а калюжі набувають болотистого характеру в русі Qashqai починає місцями виявлятися невпевненість. Періодично буквально відчувається, як машина починає «виляти задом», а повний привід підключається відчутними поштовхами.

Це і є 10% випадків, коли краще вручну включити повний привід. Для цього «шайбою» на центральній консолі біля важеля АКПП можна вибрати режими Snow або Off-Road.

Теоретично, різниця між ними полягає в частині моменту, що крутить, який постійно відправляє на задню вісь (25% у режимі Snow та 45% у режимі Off-Road).

На практиці мені не вдалося відчути різницю між ними — будь-який з цих режимів миттєво усуває згадані вище проблеми в русі Nissan Qashqai легким бездоріжжям. Автомобіль йде як рейками, а основним обмежувачем його прохідності стає швидше дорожній просвіт. У Nissan Qashqai кліренс не те щоб сильно вражав — 180 мм.

Це типово міський кросовер. З таким кліренсом вам байдуже бордюри і невеликі кучугури на них. Але в подорож по засніжених Карпатах на такому автомобілі вирушати ризиковано. Особливо з огляду на відсутність більш серйозного позашляхового арсеналу (блокування диференціала, що знижує передачі...).

3 Еко-режим руху — абсолютно марний. Принаймні на трасі. Ні серйозно. Я здійснив вже кілька далеких вояжів на Nissan Qashqai та порівнював режим Eco з режимом Standard. У плані економічності різниці жодної.

Якщо тримати крейсерську швидкість при включеному круїз-контролі на рівні 120–125 км/год, витрата становить близько 8 л на 100 км. Якщо на рівні 110–115 км/год, то близько 7,5 л. Що в Eco, що у Standard.

При цьому в Eco педаль газу важка і ватяна, і якщо вам іноді потрібно різко прискоритися, щоб, наприклад, обігнати якусь сумну вантажівку, то процес вам не сподобається. Акселератор потрібно буквально «продавлювати». А в Standard обгони відбуваються на раз-два.

Загалом, ніякого сенсу їздити в еко-режимі на дальняк на Nissan Qashqai просто немає.

У місті ситуація включати Eco так само немає сенсу. Ситуація не дуже відрізняється. Можливо, Eco пропонує заощадити якісь півлітра зрештою, але робить машину настільки повільнішою і некерованішою, що заради такої сумнівної економії терпіти ці незручності безглуздо.

(Про режим Sport напишу окремо трохи пізніше).

4 Загалом економічність Nissan Qashqai мене цілком влаштовує. Враховуючи загальний характер автомобіля та його досить вибухову динаміку навіть у режимі Standard, цифри витрати, які я зараз спостерігаю, питань не викликають. Деякі приклади я наводив вище, ось ще парочка.

Моя середня витрата за поїздку протягом дня по декількох «видових» місцях на околицях Яремче-Делятин становить, як правило, близько 8 л на 100 км.

Дві поїздки за маршрутом Чернівці-Київ та Київ-Чернівці принесли показники 7,7 та 7,5 л, відповідно.

Три дні «тусні» в київських тягучках дають витрату в районі 10 л на 100 км.

Думаю, що за кілька місяців змішаного пробігу середня витрата триматиметься близько 8,5 л на 100 км.

Для авто такого розміру і з такою динамікою це дуже погано. Бажаєте менше? Шукайте щось дизельне.

5 Різні приємні дрібниці також впливають на загальне враження від автомобіля. Наприклад, чим довше їжджу на Nissan Qashqai, тим більше подобається те, як все влаштовано на керівному місці, як продумана ергономіка. Все під рукою, ні до чого не треба тягнутися. Чуйність екрану мультимедійної системи — на рівні сучасних смартфонів. Як кажуть, привіт деяким конкурентам, у яких ніби встромили дешевий китайський планшет на Android посередині торпедо.

Бездротовий Apple CarPlay працює бездоганно. Згадуються деякі автомобілі (показувати пальцем непристойно, тому я просто тихенько шепну: «Mazda6»), у яких з цим проблеми. Наприклад, бездротовий Apple CarPlay відвалюється кілька разів на день. І для його перезапуску доводиться глушити машину та заводити знову, без цього мультимедійка просто не перезавантажиться повністю.

Nissan Qashqai може похвалитися повною відсутністю таких проблем. У зв'язку з iPhone 12 Pro Max (а це — не найсвіжіша модель, як ви розумієте) Apple CarPlay працює без будь-яких проблем.

Сподобалася гнучкість налаштувань цифрової панелі приладів. Вона тут все ще дещо поступається такою, скажімо, в автомобілях Volkswagen (наприклад, навігацію сюди вивести все ще не можна). Але загалом екран можна налаштувати під себе, вирішити, де ви хочете бачити показники витрати палива, де трек, який зараз грає. Дуже насичений функціонал і у Head Up Display (проєкція на лобовому склі). Сподобалося й те, що ця проєкція має досить широкий діапазон регулювання яскравості. Тобто машини, в яких при їзді вночі проєкцію доводиться відключати — занадто б'є по очах.

Дякуємо за окрему кнопку регулювання яскравості панелі приладів. Вона причаїлася зліва від керма в нижній частині панелі, одразу й не помітиш.

Чому я про це згадую?

Просто днями їхав на Nissan Qashqai із Чернівців до Києва у похмурий день. Декілька разів змінювалася погода і датчики освітлення часом реагували на зміни яскравості занадто збуджено. У якийсь момент яскравості панелі приладів стала просто вирвиочною і з якоїсь причини не хотіла знижуватися протягом декількох хвилин.

Але врятувати очі, що стікають кров’ю, виявилося дуже просто — я лише простягнув руку до заповітної «крутилки» і знизив яскравість.

На багатьох сучасних авто такої кнопочки немає. Вважається, що електроніка має сама відпрацьовувати безгрішно. І нехай у більшості ситуацій саме так і відбувається, запасний план із виправлення ситуації шляхом ручного втручання ніколи не завадить.