Три найкращі дизельні авто за $7000 просто зараз

Який дизельний автомобіль купити за $7000

У розмовах про найнадійніші авто з низькими витратами на утримання найчастіше фігурують бензинові мотори. Незважаючи на те, що дизелі загалом часто служать довше, рано чи пізно ламаються і вони, а витрати на ремонт, як правило, вищі.

Але якщо вже в межах цієї статті ми спочатку ставимо завдання вибору саме дизельного авто, доведеться вибирати з того, що є.

Volvo V50

2010−2012 рр.

Непоганий варіант, якщо ви хочете отримати відносно свіжий і недорогий, але водночас дуже добротний європейський автомобіль.

Звичайно, щодо «європейськості» тут можна трохи посперечатися.

Модель Volvo V50 створювалася в епоху тісної «дружби» шведів з Ford. Тому компактний седан S40 та його родич — універсал V40 створювалися на одній платформі з Mazda 3 та Ford Focus.

Volvo має значно серйозніший і солідніший вигляд, та й по кузову є багато суто шведських інженерних відмінностей. Зокрема посилена структура безпеки та дорожчі сорти сталі, що у поєднанні з якісним забарвленням та оцинкуванням дає Volvo серйозну перевагу у корозійній стійкості.

Автомобіль досить компактний, тому багажник тут невеликий, особливо як для універсала (417 л), та й на задніх сидіннях тісно. Але в місті паркуватися зручно, керується V50 цілком непогано, та й їде непогано з відповідними двигунами.

У контексті нашої статті ми говоритимемо про дизельну Volvo V50, передусім про популярну та доступну версію з фордівським (ще й за участю французів із PSA) турбодизелем 1,6 л на «ручці».

Саме таку машину можна купити в межах $7000. І треба сказати, це не найгірший варіант.

Динаміка тут зовсім не «овочева», машина не дасть себе образити в міському потоці. Можливості 115-сильного турбодизеля починають відверто розчаровувати агресивного водія лише на швидкостях понад 100 км/год.

Але загалом ця версія Volvo V50 відверто заточена під економічність, про що свідчать і «довгі» передачі. Витрата загалом тішить — близько 6−7 л на 100 км у місті, 5−5,5 л на трасі.

І це один з небагатьох фордівських моторів, на які майстри профільних СТО не поспішають відверто плюватися. Мотор непогано тримається і після пробігу за 200 тис. км. За умови належного обслуговування, звісно. Зазвичай найбільше проблем завдає турбіна, у якої часто забивається мастилоканал.

В іншому, 1,6-літровий мотор загалом можна назвати надійним. Йому далеко до ресурсу 2,4-літрового турбодизеля власної розробки Volvo, який також зустрічається на V50, але за зовсім іншою ціною.

Ручна коробка зазвичай нікому клопоту не завдає. До підвіски питань небагато, найчастіше першим здаються ступичні підшипники та стійки стабілізатора. Але загалом навіть у машин з пробігом близько 200К часто більшість деталей ходової ще заводські.

Volvo V50 — у сухому залишку

Приємний у всіх сенсах автомобіль престижної марки потішить не лише низькою витратою.

Volkswagen Golf VI

2010−2012 рр.

У Golf VI було безліч різних версій і комплектацій, і топові, звичайно, обійдуться значно дорожче за суму, про яку ми говоримо в цій статті. Але найпростіший Volkswagen Golf VI з дизельним мотором і ручною коробкою передач за 7000 доларів знайти цілком реально.

І це буде зовсім хороший вибір.

Основна частина страхів і міфів навколо Volkswagen останніх 10−15 років випуску пов’язані з абревіатурами TSI та DSG. Найчастіше ці страхи не дуже обґрунтовані, але зараз не про це.

Механічні коробки передач особливих нарікань не викликають, а турбодизелі проявили себе як дуже добротні і довговічні рішення, навіть незважаючи на низку особливостей і досить високу чутливість до якості палива.

У нашому бюджеті ($7000) шостий Golf буде виключно з 1,6-літровим турбодизелем, інші варіанти будуть дорожчими.

Це дуже надійний мотор, позбавлений додаткового балансирного валу, який є, наприклад, у 2-літрового турбодизеля на Golf, і є його слабким місцем. Також тут використовуються електромагнітні форсунки, ресурс яких у більшості випадків перевалює за 200 тис. км. До слабких місць можна віднести електроніку, що відповідає за роботу клапана EGR. Також у разі заміни ременя ГРМ на цьому двигуні не варто економити на заміні супутніх роликів та натягувачів (багато хто так робить з міркувань економії), оскільки їх вихід з ладу загрожує неприємними наслідками.

Ручна коробка зазвичай не завдає проблем до 200 тис. км, причому, крім очевидної заміни зчеплення, тут є ще один нюанс — знос підшипників коробки, який може потребувати дорогого ремонту. Втім, найчастіше з такою проблемою стикаються любителі поганяти. Зазвичай коробка спокійно служить і понад 300 тис. км.

Підвіска у Volkswagen Golf VI напрочуд надійна і недорога в ремонті. Але за однієї умови, що це стандартна підвіска без адаптивних амортизаторів. У ній практично немає слабких місць, звичайні амортизатори легко ходять по 200 тис км. Кульові опори та сайлентблоки передніх важелів легко служать до 150 тис км. Задні важелі тут взагалі є практично «вічними», кажуть майстри.

Навіть тривожний, на перший погляд, нюанс із переходом зі сталевих важелів на алюмінієві, починаючи з 2010 року випуску, не мусить лякати. Служать нові важелі приблизно так само, як і старі. Хіба що влетівши в яму на великій швидкості, можна відразу погубити алюмінієвий важіль без можливості відновлення, проте такі випадки все одно є поодинокими.

Автомобілі групи VAG цих років славилися проблемами з електрикою, але шостий Golf у цьому сенсі є радше винятком. На найстаріших екземплярах власники часом стикаються з відмовами вентилятора обігрівача або компресора кондиціонера, але масового характеру ці явища все ж таки не мають.

Volkswagen Golf VI — у сухому залишку

Витрата палива на Volkswagen Golf VI з 1,6-літровим турбодизелем і механічною коробкою передач у спокійних водіїв рідко перевищує 6 л. Тож цей цілком надійний та довговічний автомобіль стане чудовим придбанням для економного власника.

Opel Astra J

2010−2013 рр.

У цей час Opel все ще входив у холдинг GM, так що термін «французький німець» до Astra цього покоління не застосовується.

Astra різних поколінь завжди мала схожий набір характеристик і часто потрапляла у всілякі рейтинги оптимальних автомобілів. З тієї простої причини, що не будучи ідеальним авто, Astra завжди могла похвалитися відмінним співвідношенням ціни та якості.

Astra J, про яку йтиметься далі, не виняток. Це досить простий автомобіль, який не має особливого іміджевого заряду, але водночас приємний, практичний і недорогий в утриманні.

І простенькі дизельні версії, які потрапляють у бюджет $7000 — саме входять до найраціональніших версій Opel Astra покоління J.

Базовий турбодизель має об'єм 1,7 л. Їде з ним Astra досить нудно, але середня витрата у спокійного водія зазвичай не перевищує 6 л на 100 км.

Мотор загалом досить надійний, особливо якщо не нехтувати процедурою очищення фільтра сажі і стежити за станом форсунок. А турбіна і паливний насос тут легко ходять далеко за 200 тис. км.

Як не дивно, але в дизельних Opel Astra J не найвдаліша і найнадійніша «механіка». На бензинову версію ставили звичайну 5-ступінчасту МКВП, питань до неї немає. А ось дизельні версії отримували 6-ступінчасту коробку, розроблену побратимом по холдингу GM — італійською компанією Fiat. Для цієї коробки характерне передчасне зношування підшипників і диференціала. Ремонт тут може обійтися набагато дешевше, ніж у АКПП.

Хоча спокійні водії часом доїжджають із такою коробкою і до 300 тис. км без особливих проблем.

До ходової Opel Astra J особливих претензій немає, особливо тішать недорогі запчастини. Кузов непогано пофарбований і захищений від корозії, тож небита Astra J багато років не завдаватиме тут особливих турбот.

Opel Astra J — у сухому залишку

Непомітний, але досить практичний автомобіль, який дасть можливість заощадити на ремонтах і не розоритися на заправках.