Вперше за 10 років. Британія запровадила санкції проти Ірану через ядерну програму
Велика Британія ввела нові санкції проти 71 особи та організації, які пов’язані з іранською ядерною програмою (Фото: REUTERS/Dado Ruvic/Illustration)
Велика Британія у понеділок, 29 вересня, запровадила санкції проти десятків пов’язаних з Іраном осіб та організацій. Заходи спрямовані на стримування зусиль Тегерану щодо розповсюдження ядерної зброї, повідомляє агентство Reuters.
Як йдеться в публікації, Британія, Франція та Німеччина ініціювали повернення санкцій проти Ірану в Раді Безпеки ООН. Ці країни звинуватили Тегеран у порушенні ним угоди 2015 року, метою якої було зупинити розробку атомної бомби.
Іран, своєю чергою, заперечує, що планує отримати ядерну зброю.
Агентство пише, що Британія включила до свого санкційного списку 71 нову особу. Йдеться про високопосадовців іранської ядерної програми, великих фінансових та енергетичних установ.
Санкції передбачають заморожуванню активів, фінансові обмеження та заборону на в'їзд, зазначає Reuters.
28 вересня Організація Об'єднаних Націй відновила дію ембарго на постачання озброєнь та інші санкції проти Ірану. Так само санкції проти Тегерану запровадив Євросоюз. Як наголошує BBC, рішення ухвалили за 10 років після скасування санкцій внаслідок міжнародної угоди про іранську ядерну програму.
Ядерна програма Ірану: коротко
У 2015 році Іран і шість світових гравців — США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай і Німеччина разом із ЄС — підписали угоду, яка передбачала: Тегеран згортатиме свою ядерну програму в обмін на зняття економічних санкцій.
Однак уже 2018 року президент США Дональд Трамп оголосив про вихід Вашингтона з цієї домовленості та запустив стратегію «максимального тиску», наклавши нові санкції, щоб примусити Іран до поступок.
Після розриву угоди Тегеран відновив виробництво урану. За час каденції Джо Байдена, як писав Axios, іранська ядерна програма помітно просунулася вперед. Адміністрація Байдена намагалася через непрямі переговори відновити угоду, проте наприкінці 2022 року процес зупинився.
США тоді заявили, що Іран висуває «невиправдані» вимоги, пов’язані з розслідуванням МАГАТЕ слідів урану, знайдених на недекларованих об'єктах. Після цього у Вашингтоні наголосили, що відновлення угоди більше «не стоїть на порядку денному».
Під час другого терміну Трамп знову активізував політику «максимального тиску». Незважаючи на кілька раундів переговорів, нової угоди сторони так і не підписали. А після ударів США по іранських ядерних об'єктах Тегеран остаточно відмовився від ідеї відновлення переговорів.
28 червня віце-спікер іранського парламенту Хамід Реза Хажі Бабаї заявив, що Іран більше не допускатиме генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаеля Гроссі до інспекцій своїх ядерних об'єктів і не дозволить встановлення камер спостереження на цих об'єктах.
Зі свого боку представниця Держдепартаменту США Теммі Брюс засудила рішення Ірану припинити взаємодію з МАГАТЕ.
21 вересня Вища рада нацбезпеки Ірану заявила про припинення співпраці з МАГАТЕ після «необдуманих» кроків Великої Британії, Франції та Німеччини щодо ядерної програми.
24 вересня президент Ірану Масуд Пезешкіан на Генасамблеї ООН заявив, що його країна нібито не має наміру створювати ядерну зброю.
