Президентські вибори в Молдові: відбулися перші дебати Санду і Стояногло — що говорили кандидати про Україну, Росію та євроінтеграцію
27 жовтня Майя Санду і Олександр Стояногло, які пройшли до другого туру виборів президента Молдови, провели перші дебати. Вони відбулися в Палаці республіки без участі модераторів, оскільки сторони не домовилися про те, хто саме має бути модератором.
У вступному слові Майя Санду назвала свого опонента «троянським конем», за яким стоять іноземні інтереси та кошти, передає TV8.
«Сьогодні тут мав бути кандидат, з яким я могла би обговорювати серйозні проблеми і рішення, але, на жаль, у нас є троянський кінь, людина, через яку інші хочуть керувати країною», — передає слова Санду молдовська служба Радіо Свобода.
Вона заявила, що Стояногло виграв би від російських грошей, «надісланих у країну для дестабілізації та розпалювання конфлікту», включно з голосами, які були б «куплені» на ці гроші. Але чинна президентка також заявила, що визнає, що Стояногло «справді не знає», хто за ним стоїть.
Стояногло перерахував основні пункти своєї програми, до якої входять заходи із запобігання відтоку громадян, повернення діаспори та забезпечення нейтралітету країни, заявив, що гарантує відкритість кордонів, відсутність політичних переслідувань і незалежність судової системи, а також запропонував Санду підписати документ, який гарантуватиме незворотність європейського шляху для Молдови, незалежно від того, хто переможе на виборах.
Стояногло також звинуватив Санду у «пропаганді брехні» про те, що він «людина Кремля» і в «некомпетентності».
Санду у відповідь заявила, що їй і уряду вдалося зберегти економічну стабільність на тлі численних криз, навіть незважаючи на те, що Республіка Молдова була «однією з найбільш постраждалих країн світу».
Позиція щодо санкцій проти Росії
Стояногло під час дебатів звернув увагу на те, що Молдова приєдналася до санкцій проти Росії, але Кишинів зберігає дипломатичні відносини з Москвою.
Майя Санду пояснила, що санкції необхідні для зупинки війни та боротьби з фінансуванням воєнних потреб Росії. Вона також зазначила, що відмова від санкцій призвела б до ізоляції банківської системи Молдови.
Відносини з Україною
Стояногло заявив, що прагнутиме розвивати відносини з усіма країнами-партнерами, включно з Україною, надаючи їй підтримку і гуманітарну допомогу. При цьому Санду засумнівалася в щирості його слів.
Чинна президентка під час дебатів заявила, що як Румунія, так і Україна знає, що Стояногло — «людина Москви».
«Київ знає, що ви — людина Москви, що за вами стоїть Додон», — сказала Санду Стояногло, обіцяючи зміцнити зв’язки з Україною. (Колишній президент Молдови Ігор Додон відомий своїми проросійськими поглядами, зокрема він називав окупований Крим російським і заявляв, що не бачить доцільності у виведенні російських військ із Придністров'я, стверджуючи при цьому, що Молдові не потрібна армія).
Стояногло не відповів на звинувачення Санду, але заявив, що Санду і уряд правоцентристської партії Дія і солідарність зберегли б відносини з Києвом у сфері «мілітаристських заяв». Він також двозначно висловився про війну Росії проти України, заявивши, що Республіка Молдова «допомагає Україні в цій війні», але не уточнив, чи підтримує він цю політику. Стояногло не засудив Росію, сказавши лише, що «те, що Росія вчинила акт агресії проти України, є загальновизнаним фактом».
Придністров'я
Стояногло під час дебатів запитав у Санду, яким чином вона має намір вирішити придністровський конфлікт.
У відповідь вона заявила, що влада змогла зберегти мир на обох берегах Дністра в умовах війни в Україні, і акцентувала увагу на тому, що розв’язання конфлікту має відбуватися виключно мирним шляхом.
Чинна президентка Молдови зазначила, що після початку війни в Україні збільшилася кількість жителів придністровського регіону, які запросили молдовське громадянство, що свідчить про довіру до конституційної влади Молдови.
Євроінтеграція
Санду поцікавилася у Стояногло, як він збирається вести переговори про вступ до Євросоюзу, якщо раніше він бойкотував референдум про євроінтеграцію. Той відповів, що підтримує євроінтеграцію, але не брав участі в референдумі, оскільки вважав його частиною політичної гри Санду. За його словами, об'єднання президентських виборів і референдуму призвело до протестного голосування. Санду у відповідь заявила, що прихильники Стояногло поширювали дезінформацію і фейки про ЄС.
Стояногло запропонував Санду підписати зобов’язання, яке гарантувало б «незворотність курсу на ЄС, незалежно від того, хто переможе» на президентських виборах у Кишиневі. При цьому, говорячи про зовнішню політику, він заявив: «Ми встановимо відносини «з усіма партнерами з розвитку — ЄС, США, Росією, Китаєм».
Під час вступного слова Стояногло стверджував також, що його пріоритетом є «європейська» модернізація Молдови.
Стояногло говорив про себе як про людину, «яка вже давно прийняла модель ЄС як систему особистих цінностей» і хоче, щоб ці принципи «досягли успіху».
Майя Санду попросила виборців дати новий мандат, щоб продовжувати «підтримувати мир, приносити гроші на розвиток» і використовувати «реальний, історичний шанс» для Республіки Молдова стати «частиною ЄС».
Вона зазначила, що дебати були не «про мене і Стояногло», а про презентований нею варіант порівняно з тими, хто буде «за» Стояногло, про «дві різні альтернативи, між розвитком і застоєм, між стабільністю і дестабілізацією».
Вибори президента Молдови
20 жовтня в Молдові відбулися вибори президента і референдум щодо конституційного курсу країни на вступ до Євросоюзу. Оскільки ніхто з 11 кандидатів на посаду президента не набрав понад 50%, 3 листопада у країні відбудеться другий тур виборів, до якого пройшли Санду і Стояногло. Згідно з остаточними результатами голосування, Санду набрала 42,49% голосів, Стояногло — 25,95%.
21 жовтня представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано під час брифінгу в Брюсселі заявив про безпрецедентне втручання Росії та її проксі на голосуваннях у Молдові.
Підрахунок бюлетенів на референдумі показав, що за зміни до Конституції щодо євроінтеграції Молдови проголосували 50,39% виборців, проти — 49,61%.
Санду звинуватила проросійську опозицію в масштабних фальсифікаціях на голосуваннях і «атаці на демократію».
