«Якщо літак становить загрозу, ми маємо повноваження вжити крайніх заходів. Але якщо літак не становить загрози, ми не будемо його збивати, а обережно виведемо за межі повітряного простору», — сказав він під час Парламентської асамблеї НАТО.

Рютте зазначив, що повністю згоден з таким підходом. Генсек НАТО вважає, що це пропорційна реакція на порушення повітряного простору.

«Ми набагато сильніші за росіян. Ми не повинні збивати російські літаки тільки тому, що вони входять у наш повітряний простір. Ми робимо це, якщо вони входять у наш повітряний простір і також становлять загрозу», — каже Рютте.

За його словами, якби НАТО збивало російські літаки, то це свідчило б про «слабкість» Альянсу.

«Якби ми були слабкими, ви могли б подумати: „Гаразд, ми слабкі, тому маємо негайно показати їм, що коли вони входять у наш повітряний простір, ми їх збиваємо“», — додав генсек НАТО.

19 вересня три МіГ-31 на 12 хвилин залетіли в Естонію над Фінською затокою поблизу острова Вайндло, що приблизно за 81 кілометр від Гельсінкі. Це було вже четверте порушення Росією повітряного простору країни з початку 2025 року, але заліт трьох винищувачів став безпрецедентним.

24 вересня система протиповітряної оборони Північної Америки (NORAD) виявила біля Аляски два російські бомбардувальники Ту-95 та два винищувачі Су-35.

25 вересня командування повітряних сил НАТО повідомляло, що три літаки МіГ-31 та винищувачі Су-30 і Су-35 пролетіли над Балтійським морем поблизу повітряного простору Латвії. На перехоплення російських літаків з авіабази Шяуляй у Литві піднялися угорські винищувачі Gripen.

Інфографіка: NV

26 вересня президент України Володимир Зеленський назвав слабкою реакцію НАТО на порушення повітряного простору російськими літаками та дронами.

За даними Bloomberg, союзники по НАТО намагаються скоординувати реакцію на порушення Росією повітряного простору країн-членів, але всередині Альянсу виникли «тривожні розбіжності» щодо цього питання.