«Пробудження Україною Заходу». Росія стала баластом для Китаю і в найближчому майбутньому може потонути в лайні — Яковина
Через санкції, запроваджені Заходом через війну в Україні, в Росії закінчується імпортне обладнання та хімічні реактиви для очисних споруд, а це може призвести до того, що РФ у найближчому майбутньому може просто потонути у лайні у прямому та переносному сенсі.
Війна Росії проти України — головні події 3 червня
Про це в ефірі Радіо НВ розповів міжнародний оглядач Іван Яковина.
Він також зазначив, що Україна пробудила Захід і врятувала від занепаду всю західну цивілізацію, а тепер усі об'єднані країни разом зможуть ізолювати Китай та обмежити його апетити у тому, що стосується світового панування.
Китайці дуже хотіли подивитися, як Захід без канцлера Німеччини Ангели Меркель, з президентом США Джо Байденом, який не дуже розуміє, де він знаходиться, відреагує на приблизно таку саму військову операцію, яку сам Китай має намір провести проти Тайваню, тому вони дали російському диктатору Володимиру Путіну добро на застосування сили проти України.
Перед війною ні Росія, ні Китай, ні навіть Захід не вважали Україну за серйозну військову силу, здатну дати рішучу відсіч агресору. У цьому, на мою думку, були впевнені лише самі українці. Всі інші у світі не вірили в те, що Україна справді виявиться таким міцним горішком.
Китай із неспокійною душею, але все ж таки дозволив Путіну атакувати Україну, але тільки після Олімпіади. Як я розумію, це було зроблено з однією дуже важливою умовою, з застереженням — жодної ядерної зброї: застосовувати тільки звичайне озброєння, у крайньому випадку використовувати хімічне, бактеріологічне. Застосування ядерної зброї може спричинити її застосування Заходом, а це вже ядерна війна, яка означатиме знищення самого Китаю. Китаю не хочеться гинути через те, що Путін вирішив приєднати до Росії Україну.
Путін погодився. Він же був певен, що в нього за три дні вийде. І через три дні після завершення олімпіади віддав наказ про напад російської армії на Україну. Що було далі і у воєнному, і в дипломатичному, і в економічному сенсі, всі ми досить добре знаємо: у Путіна все пішло через дупу.
Що ж до економічних труднощів, що постали перед РФ після початку цієї війни. Захід відмовився постачати в Росію практично все, а Росія нічого сама не виробляє, тому, крім усього іншого, в Росії закінчується імпортне обладнання та хімічні реактиви для очисних споруд. Своїх аналогів того й іншого Росія не виробляє ще з часів Радянського Союзу. Оскільки харчується населення все так само справно, як і раніше, то й місця відпочинку росіяни відвідують із колишньою інтенсивністю. Ця делікатна проблема скоро загрожує повністю вийти з-під контролю з вкрай неприємними наслідками. Якщо дуже просто, то РФ у найближчому майбутньому може просто потонути у лайні.
Китайці потихеньку вжахаються. Путінська авантюра в Україні буквально всі китайські плани поставила з ніг на голову, порушила Пекіну майже все, що він мріяв для себе в ХХI столітті.
Китай сприймав Росію як мультиплікатор своєї власної китайської могутності. Росія має величезну територію; нескінченні та майже безкоштовні для Китаю ресурси; прямий доступ до кордонів Європейського Союзу, а через Аляску навіть у США; північний морський шлях; другий у світі запас ядерної зброї; велика досить армія в РФ і таке інше. Але головне для Китаю в Росії — васали, тобто слухняна, жорстко антизахідна, антиамериканська влада. І друге — абсолютно покірне населення, яке ніколи нізащо не бунтуватиме.
Для Китаю Росія — це найголовніша та найважливіша колонія. Для Китаю Росія вже давно стала територією для освоєння — там вирубуються ліси, викачуються води, нафта, газ і таке інше. При чому Росія стала для Китаю країною, завойованою навіть без будь-якої війни.
Але ось цей вірний, потужний, сяючий лицар-васал, яким китайці сприймали Росію, виявився насправді сильно напомаженим і дуже багато вбраним, але все-таки старим, немічний старим, до того ж ще хворим на недоумство. Він уплутався в бійку, яку не може завершити. І надії на перемогу у цій бійці він не має! Цей старий потрапив під жорсткі економічні санкції і зараз благає китайців допомогти йому витягнути його з цієї ями, яку сам він і викопав. Але Китай уже зараз не може допомогти.
Вони ж домовлялися, що ця війна буде короткою, переможною, блискавичною. А ось до того, що зараз розпочалося, китайці готові не були. І вони не можуть допомогти Путіну, навіть з огляду на те, що він є їхнім васалом.
По-перше, якщо Китай почне допомагати РФ, то західні санкції вдарять і по Китаю. По-друге, Китай має власних сепаратистів, тому він не може зараз офіційно і відкрито підтримувати відділення від України якихось частин.
Росія, як верховний генерал, як найкращий васал, прилюдно обгидилася і вийшла з фавору у великого імператора. Тепер вона вже не посилює Китай, а стала фактором ослаблення Китаю. Це баласт, якір, який заважає руху Китаю вгору й уперед. Я так підозрюю, китайці думають, що непогано б цього баласту позбутися. І рано чи пізно, я думаю, це станеться.
Але друга набагато важливіша проблема для Китаю — це Захід. Дійсно героїчний опір, який чинить Україна російській армії, струснув старіючий західний світ, очистив його від пилу, витяг зі сплячки. Останні років сто західні країни покривалися справді тонким шаром дорогого пилу. Зараз Європа ожила: британці, французи, навіть німці отямилися і почали згадувати, що такі поняття, як демократія, свобода, толерантність, лібералізм, не з неба впали, а за них люди воювали, і що в майбутньому швидше за все боротьбу за ці поняття доведеться повторити.
Європа завдяки Україні залізла в курну комірчину, знайшла там свій старий меч, дістала його і змахнула над головою, згадуючи минулі часи. Британці вже помітно розправляють плечі, вони ніби на 150 років тому повернулися — до часів свого розквіту. Німці почали збільшувати оборонний бюджет. Навіть покритий товстим шаром гриму французький президент Еммануель Макрон почав одягати якісь напіввійськові жилетки, худі, і поводитися трохи агресивніше, ніж зазвичай, хоча досі дзвонить чомусь Путіну.
Швеція та Фінляндія приєднуються до НАТО. Альянс переживає друге народження. Організація струсила з себе якийсь наліт, знову ожила, у неї виникла мета існування. НАТО бачить, що є загроза, причому загроза не тільки з боку Росії, а й з боку Китаю, і що треба з цим щось робити. І вони вже готують план — наймають людей, збільшують війська.
Європа на очах помолодшала в геополітичному сенсі: вона струшує із себе пил, розминає м’язи, які оніміли від довгого лежання, сидіння чи нічого не роблення. Вона, зрештою, купує зброю. При цьому європейці, нарешті, перестали говорити, що головне не допустити війни, головне не допустити ескалації. Зараз, бачачи в Україні себе, європейці нарешті почали говорити, що головне — це перемогти, показати силу. Так її показати, щоб ніхто ніколи не намагався нічого за Путіним повторити. Мається на увазі насамперед Китай та його апетити щодо Тайваню.
По суті, Захід зараз хоче прибрати від влади Путіна і змінити тим самим в РФ режим, що там править. Це майже офіційна позиція США, ЄС.
Все, що відбудеться після перемоги над Путіним, відкриє для США можливість перенаправити свої основні сили на Китай.
Китай, доки американці займаються Росією, накопичує сили. Але повний провал путінського вторгнення поставив під величезний знак питання ще й китайські воєнні плани щодо Тайваню.
Вважалося донедавна, що Китай закінчить свою програму будівництва сучасного військово-морського флоту у 2024 році. Тоді його буде повністю укомплектовано за останнім словом техніки. До речі, зараз у китайців флот більше за кількістю кораблів, ніж у американців. Вони дуже швидко розширюють своє супутникове угруповання для навігації, розвідки. І, крім того, китайці будують величезний військово-повітряний флот, що складається з літаків-невидимок, спеціально сконструйованих таким чином, щоб довго літати над океаном, полювати на американські літаки Авакс і збивати їх. Тобто китайці свою авіацію теж будують спеціально під завдання визволення, як вони кажуть, Тайваню.
Усе це мало жахнути нещасних тайванців, повністю паралізувавши їхню волю до опору. Країни Заходу мали теж злякатися і заплющити очі на висадку китайських товаришів десь у Тайбеї. Вважалося, якщо китайське вторгнення таки розпочнеться, то закінчиться воно перемогою китайської народної визвольної армії. Але український досвід показує, що ось ця гігантська, до зубів озброєна армія з великою перевагою в авіації, в ракетах, у кораблях, в іншій військовій техніці, так само знищується в бою, горить, як і будь-яка інша армія.
Ніякої значної переваги немає. Більше того, навпаки, тому що головне, як з’ясовується, у будь-якій сучасній війні — це воля народу до свободи та перемоги.
Тайвань має таку волю, там люди живуть у демократичному суспільстві, абсолютно вільно, як Японія чи Південна Корея. Західним суспільством їх не назвеш, бо вони на Далекому Сході, але живуть абсолютно нормальним життям — обирають собі уряд, парламент, у них бійки в парламенті відбуваються. Крім того, Тайвань від початку озброєний найкращими зразками західної зброї, насамперед — американської. Тобто, не доведеться просити Петріоти чи Ф-16, у них і підводні човни є дуже добрі, і кораблі, і літаки, і радари, і ракети. Тоді як у Китаю армія велика, але вони переважно використовують свої саморобні китайські аналоги російських зразків озброєння.
Китайці головним чином копіюють російську військову техніку та під своєю назвою її випускають у війська. Просто росіяни роблять два літаки, китайці — 222 тисячі літаків приблизно таких самих.
Дивлячись на те, що ми зараз бачимо в Україні, зіткнення майже гарантує Китаю жахливу поразку у будь-якій майбутній війні за Тайвань. Китай програє цю війну з тріском, жахливо. І це почали розуміти і американці, починають розуміти китайці та розуміють самі тайванці. Тобто Україна розбудила ще й Тайвань, а не лише Європу та Захід загалом, і показала непривабливу правду для влади материкового Китаю.
Американські фахівці, я підозрюю, під час війни, яка йде зараз, напевно, разом з українськими військовими фахівцями певною мірою відпрацьовують на російських військах ті самі прийоми, які потім американцям знадобляться для війни проти Китаю. Насамперед, я думаю, йдеться про військово-морські, про військово-повітряні компоненти, а також про радіоелектронну боротьбу та протидію системам ППО.
Але війна, може, не найжахливіше для Китаю, тому що економіка цієї країни максимально щільно зав’язана на всьому світі. Санкції проти Китаю можуть стати для них навіть більшим лихом, ніж будь-які бомбардування. І ось зараз Захід активно «тренується на кішках», тобто, на РФ, як швидко і правильно вводити санкції пакетами, як домовлятися між собою і що обіцяти третім країнам, як переконувати тих, хто вагається, і які санкції з введених можуть вдарити найсильніше по об'єкту впливу.
Якщо Китай зараз дасть хоч найменшу нагоду, то Захід з величезною радістю прикінчить китайські компанії, що займаються електронікою, банківський сектор, ринок нерухомості, державні інфраструктурні компанії та багато чого ще.
Україна розбудила Захід, і тепер він має намір діяти якомога жорсткіше.
Я впевнений, що після перемоги в українській війні США та ЄС висунуть Китаю якісь дуже серйозні вимоги і щодо Гонконгу, і Тибету, і з прав людини. Якщо Китай відмовиться від демократизації, то, я думаю, його пустять тією ж доріжкою до обриву, якою зараз йде російська економіка. Багаторазово посилена Німеччина, США, НАТО, а також їхні союзники на кшталт Австралії, Японії, навіть Індії, можливо, разом зможуть ізолювати Китай та обмежити його апетити у тому, що стосується світового панування, якщо він і надалі ставить за мету зайняти місце головної країни у світі, і решті диктувати свої умови.
Зараз ситуація розвивається не найгіршим чином. Світовий інтернаціонал диктаторів, автократів, який вважав, що впіймав бога за бороду, сьогодні переживає найважчу кризу, причиною якої стало пробудження Україною Заходу. Дуже шкода, що ціною цього пробудження стала кривава війна і десятки тисяч людських життів, проте жертви вже не марні, тому що вони точно врятували від занепаду і негайної смерті всю західну цивілізацію.
Виникає, звісно, питання: а чи можна це було зробити без жертв? Я вважаю, що так можна було. Але нам зараз доведеться боротися і сподіватися на те, що прийняття США та Заходом загалом призведуть до падіння режиму Путіна, до ізоляції Китаю та до перемоги демократії у її глобальному, планетарному протистоянні з авторитаризмом, втіленням якого зараз і стала компартія Китаю. Зрештою, і для самого Китаю це буде добре, бо якщо ця країна стане вільною, демократичною, то запросто і без жодних проблем, цілком мирним шляхом вона зможе возз'єднатися з островом Тайвань. Але це справа поки що дуже далекої перспективи. Нині головне перемогти авторитаризм, диктатуру на українських полях бою.
