Ахіллесова п’ята Литви. Куди саме, як наважиться, може вдарити ображена транзитним обмеженням Калінінграда Росія — західні ЗМІ

21 червня, 19:12
Ексклюзив НВ
Вантажний потяг рухається залізницею у Калінінграді після застосування Литвою транзитних обмежень. 21 червня 2022 року (Фото:Vitaly Nevar / REUTERS)

Вантажний потяг рухається залізницею у Калінінграді після застосування Литвою транзитних обмежень. 21 червня 2022 року (Фото:Vitaly Nevar / REUTERS)

Болюча реакція Москви на обмеження транзиту низки товарів територією Литви до Калінінградської області відродила побоювання Заходу щодо прямого зіткнення Росії з НАТО. Іноземна преса аналізує ризики потенційного протистояння і називає його першу ціль.

Після того, як 17 червня влада Литви заборонила транзит санкційних товарів через свою територію в Калінінградську область Росії, з Москви залунали погрози та ультиматуми. Російські чиновники звинуватили Вільнюс у «провокаційних заходах» та проявах «відкритої ворожості», і пообіцяли вирішити ситуацію у «будь-який спосіб», що його обере Москва. Секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев, який 21 червня прибув до Калінінграда для проведення наради з національної безпеки, перейшов до відкритих погроз на адресу литовців і пообіцяв: наслідки заходів, що їх найближчим часом застосує Росія, «серйозно негативно вплинуть на населення Литви».

Відео дня

Нагадаємо, Вільнюс ввів заборону на залізничне перевезення таких санкційних російських товарів як вугілля, метали, будівельні матеріали, новітні технології тощо. Це рішення було прийняте литовською владою після консультацій із Єврокомісією задля реалізації заходів із четвертого пакета санкцій Євросоюзу, що набули чинності минулого тижня. Така заборона транзиту загрожує вчетверо скоротити обсяг російських поставок в Калінінградську область, адже саме залізниця, а не морський чи автомобільний шляхи, була основним каналом їх здійснення.

Водночас, оскільки Литва є членом НАТО, конфлікт із Росією через транзитні обмеження розпалює побоювання щодо втягнення Альянсу у війну, пише британська газета Daily Mail. Калінінградський ексклав, де проживає близько 430 тис. осіб і базується штаб Балтійського флоту Росії, межує із двома європейськими країнами-членами НАТО — Литвою та Польщею, та ізольований від решти Росії. Сухопутний товарний коридор до цього регіону проходить територією Білорусі та Литви. Та хоча Росія все ще може використовувати морський канал для постачання будь-яких товарів до Калінінградської області, деякі симпатики Кремля вже говорять про приводи для збройного конфлікту.

«Спроба ізоляції регіону — з точки зору міжнародного права — це фактично casus belli, термін, що означає формальний привід для оголошення війни», — наводить Daily Mail слова Григорія Ємельянова, телерепортера російського державного Першого каналу, якими той прокоментував кадри заблокованих поїздів.

Про те, що російські політики та ЗМІ почали обговорювати «приводи для оголошення війни» заявила також телеведуча і колишня кандидатка в президенти РФ Ксенія Собчак. Тим часом, російський опозиціонер Михайло Ходорковський у своєму коментарі британській газеті The Financial Times попередив: наступним кроком очільника Кремля буде повітряна блокада Литви. «Це дозволить російській авіації літати напряму між Росією та Калінінградом, — пояснив він. — Тоді перед НАТО постане питання, що робити».

До того ж різка риторика Росії дає Кремлю потенційний привід для того, що вже давно вважалося однією з його стратегічних цілей, — захоплення 100-кілометрової смуги території, відомої як Сувалкський коридор, зауважує австралійське видання Financial Review.

Ця смуга, що пролягає вздовж кордону Польщі та Литви, зʼєднує Калінінград з Білоруссю — країною, яка зараз є фактично «російською вотчиною та потенційним військовим пунктом базування». Захоплення Сувалкського коридору не лише забезпечить російському диктатору Володимиру Путіну сухопутний міст до Калінінградської області, але й відріже три прибалтійські країни — Литву, Латвію та Естонію — від інших членів НАТО. Це ускладнить для трансатлантичного альянсу їхній захист.

Проте наразі Путін навряд чи хоче, і, напевно, не може дозволити собі напасти на Литву, припускає видання. Хоча він, ймовірно, використає цю ситуацію і спробує поставити НАТО у незручне становище та перевірити його рішучість.

Раніше Вільнюс вже закликав НАТО розгорнути на своїй території більше військ, побоюючись, що через затримку із доправкою військових до Литви країні буде важко відбити раптовий російський напад і звільнитися з-під окупації. Минулого тижня канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що більшість військ, які він раніше обіцяв направити до прибалтійської країни, фактично будуть базуватися в Німеччині. Але відчуття більш неминучої та прямої загрози Литві може змусити його переглянути свою позицію, припускає Financial Review.

Якщо ж Путін колись зважиться «розширити війну в Україні до кінетичного протистояння НАТО», його першою ціллю стане саме Сувалкський коридор, погоджується американське видання Politico у своїй статті Найнебезпечніше місце на планеті.

Названий на честь міста на польському боці кордону, із литовського боку коридор починається з Друскінінкая — бальнеологічного курорту, що від початку ХІХ століття вабив відпочивальників із Центральної та Східної Європи, а за часів Холодної війни був улюбленим місцем відпочинку для радянських громадян. До 24 лютого цього року росіяни та білоруси складали найбільшу частку відвідувачів Друскінінкая. Це може пояснювати, чому деякі місцеві мешканці з оптимізмом говорять про ризик вторгнення, припускає видання. Не помітно в регіоні й будь-якої військової активності.

За словами Рамунаса Шерпетаускаса, командира місцевої роти Союзу стрільців Литви — добровільного народного ополчення із понад столітньою історією, — литовці не очікують якихось дій з боку Росії поки та зосереджена на війні в Україні. Проте співрозмовник Politico запевняє: він і його товариші стежать за ситуацією навколо Сувалкського коридору, що вважається «ахіллесовою п’ятою» Литви. «Якщо вони [росіяни] зможуть подолати Україну, цілком можливо, що наступний удар припаде сюди», — визнає Шерпетаускас.

До закінчення Другої світової війни Калінінградська область, що наразі є ексклавом РФ, була територією Німеччини, а її обласний центр мав назву Кенігсберг. Після війни Радянський Союз отримав контроль над регіоном, перейменував його у Калінінград і виселив німецьке населення. Росія наростила тут значну військову присутність, що включає ядерне озброєння, Балтійський флот і десятки тисяч солдатів.

Хоча немає підстав вважати напад неминучим, очільнику Кремля, схоже, приємно змушувати Захід гадати, яким буде його наступний крок, пише видання. Заявки на вступ до НАТО, що їх подали Швеція та Фінляндія, посилили напруженість між Росією та Альянсом. Приєднання цих держав здатне ускладнити для РФ відокремлення балтійських країн від решти альянсу та перетворити Балтійське море на те, що деякі називають «озером НАТО». Та разом з тим воно може додати Москві стимулів до створення сухопутного коридору до Калінінграда, розмірковує Politico.

Поки ж литовський 900-кілометровий кордон із Росією та Білоруссю залишається найдовшим серед країн Альянсу. При цьому Литва зі своєю 20-тисячною армією та пʼятьма літаками погано підготована до відбиття російської атаки. Те саме стосується її балтійських сусідок. В регіоні базуються чотири бойові групи НАТО чисельністю по 1 тис. службовців, проте місцеві політичні лідери та військові стратеги стверджують, що для стримування російської агресії потрібно набагато більше.

США та Німеччина довго застерігали від розширення військової присутності в Прибалтиці — частково через угоду 1997 року, відому як Основоположний акт НАТО-Росія, згідно з якою Альянс погодився не створювати постійні бази в нових країнах-членах за «поточного і передбачуваного безпекового середовища». Втім напад Росії на Україну переконав навіть давніх скептиків.

«Я змінив свою думку, — цитує Politico Бена Ходжеса, американського генерал-лейтенанта у відставці, який із 2014-го по 2017 рік командував військами США в Європі. — Наші добросовісні зусилля щодо взаємодії з Росією зазнали невдачі».

На думку американського командувача, зараз через війну в Україні Росія навряд чи зможе зібрати необхідні для нападу на Прибалтику ресурси. Проте НАТО має скористатися можливістю й підготуватися до гіршого, зокрема зміцнити протиповітряну оборону регіону та забезпечити кращу інтеграцію між місцевими силами та рештою членів альянсу.

Редактор: Анна Павленко

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X